ТАНЦІ БДЖІЛ
ТАНЦІ БДЖІЛ – це повідомлення про появу джерела нектару й пилку; про знайдене дерево, з бруньок якого можна зібрати прополіс, щоб закрити у вулику щілини; про виявлення водяних джерел або про нове місце, придатне для будівництва гнізда. При наявності в природі рясного узятку Т. б. мобілізує бджолину сім’ю на роботу, під час слабкого узятку Т. б. не відбувається.
Бджола-розвідниця, знайшовши багате джерело нектару або пилку, після повернення у вулик танцює на стільниках з повним зобком здобичі. Т. б. – своєрідна “мова”, сигнал, за
У бджіл існує два різновиди рухів – кругові й вихлясті. Кожний Т. б. принципово відрізняється від іншого й несе важливу інформацію. Слід сказати, що бджоли в польотах завжди орієнтуються за сонцем, і навіть у хмарні дні вони почувають і знають його положення. Це важливо знати, тому що в танці бджоли-розвідниці обов’язково вказується маршрут до узятку щодо сонця.
Під час цвітіння багатьох видів рослин бджоли-розвідниці розшукують ті з них, які більше наповнені нектаром, і Т. б.
Бджола-розвідниця, знайшовши нове джерело корму, залишає на ньому пахучу речовину, виділювану залозами на кінчику черевця, набирає в зобок корм і летить у свій вулик. Пахуча речовина допомагає відшукувати ціль членам її сім’ї, піднятим за тривогою.
Прилетівши до вулика, бджоли-розвідниці біжить нагору стільниках у гущавину бджіл. Відригнувши із зобка зібрані меди, вона передає його двом-трьом бджолам. Звільнившись від корму, складальниця починає свій танець. Якщо відстань між джерелом кормів і вуликом не перевищує 100 метрів, вона робить круговий танець. Швидкими дрібними кроками вона оббігає навколо однієї чарунки, потім повертається на 180° і пробігає по колу у зворотному напрямку. Вона кілька разів повторює цей цикл рухів. Після цього бджола летить на ті місця, де знайшла нектар, а зацікавлені бджоли вилітають за нею й шукають за запахом джерело узятку. Якщо корму виявиться досить багато, то, повернувшись, бджоли виконуватимуть такі ж танці, приваблюючи нових бджіл.
Бджола, яка відвідала далекі місця з джерелами корму, виконує вихлястий танець. Своїми рухами вона описує півкола завбільшки у кілька чарунок спочатку вліво, потім пробігає по прямій лінії 2-3 чарунки до вихідного пункту й, повернувшись в інший бік, робить друге півколо та знову вертається до вихідного пункту. Вихлястий Т. б. може тривати кілька хвилин. Відрізняється він від кругового Т. б. не тільки формою малюнка, а ще й тим, що під час прямолінійного пробігу бджола робить швидкі вихлясті рухи черевцем, одночасно видаючи шерех, чим сильно привертає увагу інших бджіл.
Бджоли, які знайшли джерела узятку, можуть указати відстань до нього тривалістю вихлястого пробігу. Бджолина сім’я під час Т. б. одержує сигнал про напрямок, у якому потрібно шукати джерело корму. Буде Т. б. виконаний на горизонтальній або ж вертикальній поверхні, він однаково вкаже прямо на місце узятку щодо сонця. Бджола приймає за основу кут між напрямком, у якому вона летіла до узятку, і прямою лінією до сонця й зберігає його в танці. Якщо прямолінійний пробіг з вихлянням черевця спрямований вертикально знизу вгору, то потрібно летіти з вулика до сонця, а якщо зверху вниз, то проти сонця. Прямолінійний пробіг під певним кутом до вертикальної лінії вказує, під яким кутом від сонця потрібно летіти. Наприклад, бджоли робить вихлястий пробіг під кутом 60° уліво від напрямку вгору, це означає, що узяток був узятий уліво під кутом 60° від прямого напрямку від вулика до сонця й т. п.
Відстань до узятку бджола вказує швидкістю й кількістю рухів черевця у вихлястому танці. Чим далі виявлений корм, тим повільніші рухи бджоли, і прямий пробіг з вихлястими рухами черевцем займає більше часу.
На відміну від бджіл-розвідниць, які приносять відомості про місце розташування медоносних рослин, бджоли – складальниці пилку не приносять у вулик нектар, але доставляють невелику частину квіткового пилку на пилкових штанцях. Вони також виконують кругові й вихлясті Т. б., повідомляючи складальницям пилку про відстань і напрямок джерела корму.