Текст
Текст
13. Текстом є група 2, оскільки це зв’язне мовлення, де події викладені послідовно.
Сині, рясних, м’які, приємні, холодні, сизі.
14. Тема – розповідь про лісове звірятко – білку. Основна думка – білка живе в усіх лісах України і є дуже хазяйновитою та прудкою твариною.
Знаєте, граються, сковзне, ловить, втямиш.
16. Варіанти заголовків – де гілка – там білка; осінні клопоти.
Пояснення:
Голосні (рос. гласные) звуки утворюються за допомогою голосу. Приголосні (рос. согласные) звуки
Приголосні звуки, утворені за допомогою голосу й шуму, називаються дзвінкими.
Приголосні звуки, що вимовляються лише за допомогою шуму, є глухими.
В українській мові існують парні й непарні глухі та дзвінкі звуки.
Таблицю глухих і дзвінких звуків наведено на першому форзаці підручника.
В українській мові, на відміну від російської:
– звуки [в] та [ф] не становлять пари;
– глухому звуку [к] відповідає дзвінкий [г], а глухому [х] – дзвінкий [г];
–
та 
відповідно.17. Зачин – Сьогодні в Марійки день народження. Вона так його чекала!
Серед них була дуже Гарна лялька Барбара, або Барбі. Висока, Струнка, Блакитноока. Вії Довгі, Чорні, ротик Маленький, а губки Яскраво-червоні. Золоте волосся кучерями спадає на спину. На голові – Маленька Блакитна стрічка.
Основна думка – Як добре, що є день народження!
18. Горів у траві росистій Ліхтарик золотистий. Світив – і враз потух – перетворився в пух.
19. Ріс у парку кульбабко. Старенький, зовсім сивий. Дітки його вже виросли, зібралися в путь.
Війнув вітерець. Розлетілися кульбабкові дітки на пухнастих парашутиках урізнобіч.
Насіннячко впало в маленьку тріщинку на асфальті. Присипало його снігом, а під снігом так солодко спати. Прогрілася земля, задзвеніли струмочки. З насінинки пробився паросток. Дуже скоро спалахнула кульбабка жовтим вогником.
– Перша кульбабка! Жовтенька, пухнаста! Хай росте! – сказав водій і об’їхав квіточку.
Тема – розповідь про насінинку кульбаби, яка стала квіткою. Варіанти заголовків – як насінинка кульбабкою стала; народження жовтої квітки.
Кінцівка – останній абзац тексту.
Пояснення:
Оскільки речення в тексті пов’язані послідовно, відповідно до розвитку подій, то в будові тексту виділяють зачин, основну частину та кінцівку.
Зачин (рос. зачин) – вступ, початок розповіді (перший абзац), у якому повідомляється про час, місце або героїв, про яких йтиметься.
Основна частина (рос. главная часть) – основний зміст розповіді, опис подій, які відбуваються.
Кінцівка (рос. заключение) – фінал розповіді (останній абзац), у якому повідомляється, чим закінчилися події, про які йшлося в тексті, та робиться короткий висновок зі сказаного.
20. Основна частина – з першого по четвертий абзац тексту включно.
Насіннячко (що зробило?) Впало. Земля (що зробила?) Прогрілася. Кульбабка (що зробила?) Спалахнула.
Пояснення:
Іменник (рос. имя существительное) – це частина мови, яка відповідає на питання хто? що? і називає предмет або особу.
На питання хто? відповідають іменники – назви істот (мама, водій, Петрик та ін.).
На питання що? відповідають іменники – назви неістот (сонце, школа, парта та ін.).
Дієслово (рос. глагол) – частина мови, яка відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що зробив? що робить? що роблять? що зробить? що буде робити? та називає дію, яку виконує предмет або особа.
21. Тема – розповідь про дівчинку Юлю, яка хотіла стати художником.
Варіанти заголовків – заповітна мрія; Юлина мрія.
Але над усе Юля любила малювати. Це Вона робила блискуче.
У Дівчинки була заповітна мрія – стати художником. Не модельєром чи дизайнером, а художником, який створює мультфільми з комп’ютерними витівками.
Ніс у ластовинні, оченята карі, кіски стирчать.
Ластовинні [ластови’н’:і]: гол. [а о и і], пр. [л с т в н:], пр. дзв. [л в н’:], пр. гл. [с т].
У мого друга все обличчя в рудому Ластовинні.
22. У тексті три частини. їх об’єднують слова: після уроків; прийшла зима.
Мітлою [м’ітло’йу] – 6 6., 7 зв.
Продавець [продаве’ц’] – 9 6,, 8 зв.
23. Художник, модельєр, дизайнер, вчителька, продавець, двірник.
Художник намалював дуже гарну картину. Сьогодні ми відвідали майстерню відомого Художника. Улянка мріє стати Модельєром. Модельєр пошив чудову сукню, для кіноакторки. ДизайнерРозробив оформлення Цієї Кімнати. Перед початком ремонту Кожному краще запросити Дизайнера. Вчителька прочитала цікаве оповідання. Я дуже поважаю свою Вчительку Надію Петрівну. У магазині Продавець був ввічливим і привітним. Іван подякував Продавцеві, який допоміг вибрати красиву куртку. Двірник щодня підмітає шкільне подвір’я. Восени Двірник згрібає опале Листя.
25. Текст 1 – художній, бо в ньому наявні пестливі слова, якими автор передає Своє ставлення до персонажа. Текст 2 – науковий, тому що в ньому коротко і точно подається інформація про ховрахів.
Пояснення:
Залежно від. призначення, виокремлюють художні та наукові тексти,
У художньому тексті багато пестливих слів і слів, вжитих у переносному значенні. З тексту ми можемо визначити, як автор ставиться до своїх героїв та до того, про що розповідає. Мета цих текстів – викликати певні, почуття в того, хто їх читає. Вони використовуються в художній літературі.
У науковому тексті немає пестливих слів, часто зустрічаються різні числові дані. Усі відомості подаються коротко й точно. З тексту ми не можемо визначити, як автор ставиться до того, про що розповідає. Мета таких текстів – повідомити якомога більше достовірної інформації. Наукові тексти використовуються в підручниках (правилах), енциклопедіях, словниках тощо.
30. Червоне В чорну цяточку сонечко. Світлячки яскраві, Немов голубі ліхтарики.
32.
Оголошення
28 вересня 2014 року о 16 годині в класній кімнаті 3-А класу відбудуться батьківські збори.
Директор школи
Пояснення:
Окрім художніх і наукових текстів, розрізняють також ділові тексти.
У діловому тексті інформація викладається дуже стисло, називаються час, місце та учасники певних подій. Відсутні будь-які слова в переносному значенні, пестливі або згрубілі слова. Мета цих текстів – повідомити про обставини якоїсь події. Вони використовуються для написання оголошень, наказів, законів тощо.
При складанні оголошень слід обов’язково вказати дату, точний час, Місце проведення заходу, а також підписати оголошення від імені того, хто проводить захід.___________
36. Цілого, пухнастих, маленькі, пухнасті, блискучими, чорними, задні, великі, передні, малесенькі, пласкі, гумовими.
Прикметник (рос. имя прилагательное) – частина мови, І яка відповідає на запитання який? яка? яке? які? чий? чия? И чиє? чиї? та називає ознаку предмета._______________
39.
Вдячний лелека
Одного разу Миколка з батьком знайшли в полі лелеку. У нього було поранене крило.
Вони взяли птаха додому, перев’язали йому рану. Лелека не пручався. Він подружився зі свійськими птахами. Гуси, кури та півень швидко звикли до нового мешканця. Миколка й батько ловили для лелеки рибу або навіть купували її. Так бусол перезимував у хаті разом із людьми.
Прийшла весна. З вирію повернулися інші лелеки. Миколчин птах приєднався до них, знайшов собі пару. А потім він повернувся до господарів і почав будувати гніздо на їхній хаті. Незабаром із нього вже визирали маленькі лелечата.
Пояснення:
Щоб створити текст-розповідь, необхідно дотримуватися певної послідовності дій:
– визначити тему твору – обдумати, про що йтиметься у творі-розповіді (що сталося?), та підібрати заголовок;
– визначити основну думку твору – подумати, для чого пишеться цей Твір, що саме варто сказати про героїв твору, якими треба їх зобразити;
– продумати будову твору (зачин, основна частина, кінцівка);
– скласти план твору, в якому визначити послідовність подій. Не забувати, що кожний пункт плану пишеться з абзацу;
– дібрати слова, які допоможуть уникнути повторів.
41. Описи бувають різні: зображати можна людей, тварин, будинки, вулиці, природу, події та явища.
42.
Птахи щастя
На малюнку в підручнику зображені лелеки.
Ці птахи часто будують гнізда на хатах або спеціально поставлених стовпах із колесами нагорі. У них білосніжне оперення, а кінчики крил – чорні. Самі крила дуже широкі. Лелеки мають довгу шию, довгі червоні йоги.
Це горді й вірні птахи. Вони завжди залишаються вірними своїй парі. Також лелеки дуже працьовиті й турботливі. Вони невтомно будують свої великі гнізда та дбайливо доглядають малих пташенят.
Українці люблять лелек і піклуються про них, допомагаючи їм облаштовувати житла. Вважається, що ці птахи приносять щастя тим, у кого вони оселилися.
43.
Красива та корисна пташка
Моєю улюбленою пташкою є ластівка.
Це невеличка пташка. Вона має чорне оперення, грудка в неї сніжно-біла, а на маленькій голівці є ніби червона шапочка. Оченята в ластівки круглі та блискучі, дзьобик жовтий. Лапки також жовті. У пташки дуже красивий хвостик, довгий, схожий за формою на ножиці. Її крильця вигнуті та трохи звужені. Це допомагає їй літати високо і швидко, винищуючи шкідливих комах.
У ластівки дуже красивий дзвінкий голос. Її щебетання можна почути влітку в містах і селах. Свої гнізда вона будує під дахом будівель, ліплячи їх до стіни.
Українці люблять цю прудку пташку за її красу та користь, яку вона приносить. Також вважається, що ластівки захищають оселю від пожеж.
Пояснення:
Щоб створити текст-опис, необхідно дотримуватися певної послідовності дій:
– визначити тему твору – обдумати, про що йтиметься у творі-описі (яка, ця особа? який цей предмет?), та підібрати заголовок;
– визначити основну думку твору – подумати, для чого пишеться цей твір, що саме варто сказати про зовнішність героїв твору, якими треба їх зобразити. У поданому творі основною думкою є Українці люблять ластівку за красу та користь; __________________________
– продумати будову твору (зачин, основна частина, кінцівка);
– скласти план твору, в якому визначити послідовність опису героя твору. Не забувати, що кожен пункт плану пишеться з абзацу;
– дібрати слова, які допоможуть уникнути повторів. Наприклад: ластівка, вона, пташка.________
45. Думаю, по-перше, по-друге, я був переконаний.
46.
Шанобливе ставлення до води
Наші предки дуже шанували воду.
По-перше, вважалося великим гріхом кинути в річку сміття або каміння. Вода очищає, дає силу та нове життя. По-друге, вірили, що вода має цілющу силу. Люди брали на світанку води з річки або колодязя, щоб зцілитися від хвороб. Отже, українці здавна шанобливо ставилися до води.
47. Хліб – наша святиня
Хліб – це святиня. Його потрібно берегти.
Я переконаний, що треба шанувати важку працю багатьох людей. Існує велика кількість професій, пов’язаних із виготовленням хліба. Землероби сіють та доглядають урожай, комбайнери збирають його. Потім мірошники мелють борошно, а Пекарі випікають хліб. Продавці прокидаються дуже рано, щоб на сніданок ми могли придбати свіжу духмяну паляницю.
Отже, щоб хліб з’явився на нашому столі, багато людей протягом року мають докладати своїх зусиль. Ось чому його називають святинею.
Пояснення:
Щоб створити текст-міркування, необхідно дотримуватися певної послідовності дій:
– обдумати, про що йтиметься у творі-міркуванні (яку думку будемо доводити?), та підібрати заголовок. У поданому творі доводиться думка Хліб – цесвятиня;
– визначити, які докази буде наведено на підтвердження думки;
– продумати будову твору (зачин, основна частина, кінцівка);
– скласти план твору, в якому визначити послідовність викладу думок. Не забувати, що кожен пункт плану пишеться з абзацу;
– з’єднувати речення за допомогою спеціальних слів думаю, переконаний, тому що, по-перше, по-друге, наприклад, отже, таким чином.
– дібрати слова, які допоможуть уникнути повторів. Наприклад: хліб, він, паляниця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...