Тематичне тестування (тема: Частини мови). Навчальне читання мовчки



ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Урок № 16

Тема: Тематич не тестування (тема: Частини мови). Навчальне читання мовчки

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок з теми “Частини мови”; формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати комунікативні вміння, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, тренувати пам’ять, формувати вміння виділяти головне.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.

Обладнання:

текст для читання мовчки.

Хід уроку

І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.

ІІ. Пояснення вчителя щодо проведення тестування.

ІІІ. Виконання тестових завдань.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ

1. Іменник

А) означає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Б) означає дію предмета і відповідає на питання що робить? що робив? що зробить?

В) означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Навести приклад іменника.

2. Прикметник

А) означає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Б) означає кількість, порядок

предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре?

В) означає ознаку дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли?

Навести приклад прикметника.

3. Займенник

А) означає назву предмета;

Б) вказує на особу або предмет, ознаки, кількість, але не називає їх;

В) означає ознаку предмета.

Навести приклад займенника.

4. Незмінюваною самостійною частиною мови є

А) прикметник;

Б) прислівник;

В) займенник.

Навести приклад такої незмінної самостійної частини мови.

5. Числівниками є слова

А) п’ять, п’ятий, п’ятеро;

Б) п’ятірка, п’ятикутник;

В) вп’яте, п’ятиповерховий.

Навести приклад числівника.

6. Службовими частинами мови є

А) від, до, за, у, і, але, проте;

Б) я, він, ми, наш, кожен;

В) високо, вгорі, восени, вчора.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому службові частини мови.

ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестів (після того, як зібрано зошити).

V. Пояснення вчителя щодо проведення читання мовчки.

VІ. Проведення читання мовчки.

Тексти для навчального читання мовчки

Під Києвом оселився змій. Жителі села Трипілля і Києва по черзі повинні були давати цьому змієві дітей на з’їдання. От дійшла черга до київського князя, щоб він віддав свою дочку. Нічого не міг князь зробити і віддав князівну. Але змій її не з’їв, бо була вона дуже красива і сподобалася йому.

Князівна ж дізналась, як можна знищити змія, написала про це записку, прив’язала до ніжки голуба й випустила пташку. Голуб прилетів до свого гнізда у княжий палац. Прочитавши записку, князь наказав покликати вправних та дужих ковалів Кузьму та Дем’яна.

Ковалі викували велетенського плуга, упіймали змія, запрягли в плуг і почали орати.

Під час оранки плуг викидав такі великі скиби землі, що утворювалися вали. Пізніше їх назвали Змієвими валами.

Ковалі доорали до самого Трипілля. Змій страшенно втомився і почав пити воду з річки. Усю річку вихлебтав і луснув. Залишився тільки струмок, який став називатися Стугна через те, що змій здихав стогнучи. (Нар. творч.; 152 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Дітей змієві давали жителі

А) Києва і села Літок;

Б) Києва і села Трипілля;

В) Києва і села П’ятихаток.

2. Дітей змієві давали

А) на вихoвання;

Б) на загартування;

В) на з’їдання.

3. Змій не з’їв князівну, бо вона була

А) чемна;

Б) працьовита;

В) красива.

4. Записку князівна прив’язала до ніжки

А) голуба;

Б) ворона;

В) горобця.

5. Птаха прилетіла до свого гнізда

А) у купецькому теремі;

Б) у княжому палаці;

В) у селянській хаті.

6. Князь наказав покликати

А) ковалів Кузьму та Дем’яна;

Б) богатирів Кузьму та Дем’яна;

В) чарівників Кузьму та Дем’яна.

6. Змія запрягли

А) у віз,

Б) у плуг;

В) у сани.

7. Викинуті скиби землі утворювали

А) гори;

Б) стіни;

В) вали.

8. Ковалі зі змієм дістались

А) до Києва;

Б) до Трипілля;

В) до Чернігова.

9. Змій почав пити воду

А) з моря;

Б) з річки;

В) із струмка.

10. Випивши всю воду, змій

А) утік;

Б) розтанув;

В) луснув.

11. Річку, яка утворилась із струмка, назвали Стугна, тому що

А) стогнали ковалі;

Б) стогнав змій;

В) стогнала земля.

12. Передані в легенді події пояснюють

А) походження назв валів та річки;

Б) походження назви річки.

2. Покарання

Чим вище підбивалося сонце, тим лютішою ставала спека. Коні збилися докупи, звісили голови.

Хлопці лежали під вербою. Володька потягнувся, тріпнув чубом:

– Може, в грушевий сад махнемо, га?

Хлопці мовчали. Звичайно, затія спокуслива – поласувати соковитими грушами. Але виразніше за груші кожен бачив перед собою грізну постать колгоспного сторожа діда Гарби.

Не знав Гарба, що таке хвороба й утома. В найлютіші морози старий купався у річці. “Дід-степовик” – з острахом і повагою називали його в селі.

Сторож в саду ніколи не сидів, а порався біля хати. Та в критичну хвилину котилося громоподібне: “Ого-го-го!” З піднятою сапою летів дід Гарба. Він гнався за шибеником кілометрів із п’ять, а якщо траплявся дуже спритний, то й десять. Словом, не було ще такого випадку, щоб дід не зловив охочого до колгоспних фруктів.

Володька не відступав.

– Давайте на конях. Якщо той… втечемо.

Грицько й Михайло нехотя підвелись. Льонька – за ними. Скочили на коней. Коли з-за горба вигулькнув сад, хлопці зупинили Льоньку й наказали: “Побачиш діда – свисни!”, а самі рушили далі.

Зловивши носом терпкий запах груш, Льонька пришпорив кобилу Муху і мерщій до крайнього дерева. Тільки скочив на землю, як над садом прогриміло:

– Ого-го-го!

Дід Гарба! Льонька шмигнув до переляканої Мухи. Щоб допомогти вершнику, Муха спіймала його зубами за штанці й підкинула вгору. Описавши петлю, хлопець зарив носом у землю. В цей час хтось згріб його залізною п’ятірнею:

– Ага, попався!

В щілинку приплющеного ока Льонька побачив грізно настовбурчені дідові вуса. В Льончиному горлі забелькотіло:

– Ой, не бу-буду! Відпу-пу-стіть!

Дід узяв Муху за повід, полоненого – за комір і потяг вглиб саду. Кобила упиралася, Льонька ж пальцем боявся поворухнути. “Що він зробить зі мною? – тремтів він кожною жилкою. – Повісить на груші чи кине в трясовину?..”

Прив’язавши Муху, дід турнув малого до куреня. Поставив повне відро груш і наказав:

– Їж!

– Не буду! – видзеленькав Льонька зубами.

– Їж, кажу тобі!

Примочуючи грушу сльозами, Льонька почав їсти. Терпко звело рот, не було сил ні жувати, ні ковтати. Ледве домучив першу грушу.

-Їж! – знову почулося страшне слово.

Після третьої груші напала гикавка. Муха, дивлячись на Льоньчині муки, жалібно заіржала. Дід стояв нерухомо.

– Дідусю, рідненький… Не можу…

– А красти – можеш?

Ще проковтнув Льонька кілька груш. Бридке місиво застряло в горлі, очі полізли на лоб.

– Пустіть, дідусю, більше не бу…

– Не будеш? Отож дивись! І дітям, і внукам закажи: не беріть чужого – воно печеться.

– Дід узяв хлопця за комір і, наче жабеня, підняв над собою. Льонька й не отямився, як опинився на Мушиній спині. Старенька з місця рвонула в галоп; вона так стрибала через кущі й рівчаки, ніби випорснула з вогню.

З кущів вигулькнули хлопці. Льонька, побачивши своїх, заревів на весь голос. Хлопці перезирнулися.

– Він що, бив тебе?

– Не бив… грушами… годував.

– Годував? – витріщились хлопці. – Чого ж ти ревеш?

– Еге ж, аби вас так… годували… На все життя вистачить… (За В. Близнецем; 450 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Поласувати грушами з колгоспного саду запропонував

А) Грицько;

Б) Володька;

В) Михайло;

Г) Льонька.

2. Пропозиція була заманливою через

А) голод;

Б) спрагу;

В) спеку;

Г) бажання подратувати сторожа.

3. У селі колгоспного сторожа називали

А) дід-садівник;

Б) дід-степовик;

В) дід-лісовик;

Г) дід-водяник.

4. Люди відчували до сторожа

А) бридливість і зневагу;

Б) повну байдужість;

В) панічний страх;

Г) острах і повагу.

5. За злодієм, що заліз до саду, дід гарба гнався

А) з батогом;

Б) з ременем;

В) з сапою;

Г) з лопатою.

6. За злодієм-шибеником дід гнався

А) метрів з п’ять;

Б) метрів з десять;

В) з кілометр;

Г) кілометрів з п’ять, а то й десять.

7. Рушивши до саду, хлопці наказали Льоньці

А) повертатися назад;

Б) стояти на варті;

В) відволікати увагу сторожа;

Г) обірвати крайні від дороги груші.

8. Кобила Муха підкинула Льоньку вгору, щоб

А) допомогти хлопцеві сісти в сідло;

Б) допомогти сторожеві впіймати хлопця;

В) закинути хлопця на дерево, де він міг би сховатись;

Г) провчити хлопця за погане до себе ставлення.

9. Дід Гарба схопив Льоньку

А) в гарячі обійми;

Б) лагідною рукою;

В) залізною п’ятірнею;

Г) в лещата.

10. Хлопець боявся, що дід

А) відведе його до батька;

Б) відведе його до міліції;

В) зв’яже його мотузкою й замкне в погребі;

Г) повісить його на груші чи кине в трясовину.

11. Дід примусив Льоньку

А) назвати імена співучасників крадіжки;

Б) сказати ім’я своє власне й батькове;

В) їсти груші;

Г) працювати в саду.

12. На все життя Льонька запам’ятає дідову науку:

А) бережи честь змолоду;

Б) не плюй в криницю – пригодиться;

В) не вмієш – не берись;

Г) не бери чужого – воно печеться.

VІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання.

Вправи 82, 83 (усно).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Контрольна робота властивості світла.
Ви зараз читаєте: Тематичне тестування (тема: Частини мови). Навчальне читання мовчки