ТЕРМОПЕРІОДИЗМ

Related posts:

1. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
2. БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування....
3. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
4. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
5. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
6. ВИД СТЕНОТЕРМНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СТЕНОТЕРМНИЙ – вид, який пристосований до відносно постійних температурних умов довкілля і не виносить їх коливань. До В. с. належать усі організми, що мешкають у підземних та глибоководних умовах, гарячих джерелах, високих широтах....
7. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
8. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
9. ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
10. АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА Екологія – охорона природи АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА, каліцтво – вада розвитку, вроджене морфологічне, а також стійке біохімічне та функціональне порушення онтогенезу, головним чином ембріогенезу. Напр., у людини А. в. – вроджені вади серця, не розділені близнюки, заяча губа (не зрощення бокових частин верхньої губи з її середньою частиною) та ін. У вищих рослин А. в. виявляється […]...
11. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
12. ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН – речовини, які сповільнюють перебіг ростових процесів в організмі рослини. І. р. р. нагромаджуються у бруньках і насінні рослин восени, в період припинення їх росту й переходу в стан спокою. До прир. І. р. р. належать кумарин та його похідні, саліцилова, абсцизова та ін. кислоти, що утворюються в […]...
13. ЮВЕНІЛИ Екологія – охорона природи ЮВЕНІЛИ – рослини у ранні фази онтогенезу, до формування органів розмноження....
14. ПУСТЕЛЯ СУХА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ СУХА, пустеля аридна – пустеля, що утворилася за умов сухого клімату (кількість опадів менш як 300 мм), дуже низької вологості повітря, дуже високих літніх т-р, різких температурних контрастів, переважання невеликої хмарності, що зумовлює значну інсоляцію, та частих сильних вітрів....
15. ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ЖИТТЯ – вища форма існування матерії, яка закономірно виникає за певних умов у процесі її розвитку. Найхарактернішими рисами живої матерії є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. Ж. існує безпосередньо в зовн. середовищі у формі окремих організмів, які відрізняються від неживих об’єктів здатністю до розвитку, росту, розмноження, обміну речовин, активного регулювання власного складу […]...
16. БІОКЛІМАТОГРАМА Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОГРАМА – графічне зображення спільного впливу т-ри та вологості (опадів) у різні фази онтогенезу безхребетних, переважно комах....
17. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
18. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
19. ІНДИКАТОР СУКЦЕСІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР СУКЦЕСІЙНИХ ПРОЦЕСІВ – вид, присутність якого вказує на те, що дане угруповання перебуває в стані дин. змін і ще не досягло клімаксу....
20. ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ – організми, що живуть у вузьких температурних межах. О. с. поділять на теплолюбні (орхідеї, коралові поліпи, медузи та ін.) і холодостійкі (рослинність тундри, риби полярних водойм, тварини абісалі тощо)....
21. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
22. АБРЕВІАЦІЯ Екологія – охорона природи АБРЕВІАЦІЯ – недорозвинення або повна втрата потомством органів, які були в їхніх предків. Виникає в ході регр. еволюції внаслідок послаблення індивід, розвитку на кінцевих стадіях онтогенезу в ряді поколінь. Виявом А. є, напр., поступова редукція кінцівок у різних видів ящірок аж до безногих форм, що відбувається шляхом негативної анаболії....
23. ДЕКУМБАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕКУМБАЦІЯ – зникнення верхнього ярусу при зміні фітоценозів....
24. ЦИРКАРИТМИ Екологія – охорона природи ЦИРКАРИТМИ – група біол. ритмів з періодом, близьким до геофіз. і астрономічних констант: сонячної доби (24 год), місячної доби (24,8 або 12,4 год), місяця (29,53 доби) та астрономічного року. З ними пов’язані припливні ритми, добові ритми, місяцеві ритми і річні ритми, що в разі послаблення дії зовн. чинників набувають періоду, який […]...
25. ФОТОПЕРІОД Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі розвитку. Ф. є тимчасовим параметром фотоперіодизму....
26. ФІТОТРОН Екологія – охорона природи ФІТОТРОН – станція або камера штучного клімату, що являє собою повністю автоматизовану установку, де регулюються всі основні фактори росту та розвитку рослин за заданою програмою....
27. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА – забезпечення зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин внаслідок змін інтенсивності окисних процесів пропорційно до кількості спожитого кисню (терморегуляційний тонус м’язів, міокарда, мозку тощо)....
28. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
29. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
30. ФОТОПЕРІОДИЗМ Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви....