Тип губки – Підцарство Багатоклітинні – Зоологія
Біологія
Зоологія
Підцарство Багатоклітинні
Тип губки
Губки – примітивні багатоклітинні тварини, ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з’явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3 тис. видів губок. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають загальний план будови, що дозволяє об’єднати їх в один тип:
1) клітини тіла диференційовані та мають тенденцію
2) тіло складається з двох шарів клітин – ектодерми й ентодерми, між якими знаходиться драглиста речовина – мезоглея;
3) майже завжди є внутрішній скелет (вапняковий, кремнієвий), який виконує опорну функцію.
У багатьох губок тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, каміння, черепашки). У верхній частині знаходиться отвір – гирло, через яке порожнина губки (атріальна порожнина) сполучається з навколишнім середовищем. Стінка тіла складається з двох шарів – екто – й ентодермИ. В ектодермі знаходяться плоскі клітини, які утворюють покривний епітелій.
Живлення, дихання і виділення здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло. Завдяки ритмічній роботі джгутиків хоаноцитів вода нагнітається в пори, потрапляє в атріальну порожнину і крізь гирло виводиться назовні. Залишки відмерлих організмів і найпростіші, які містяться у воді, захоплюються хоаноцитами, передаються амебоцитам і розносяться ними по всьому тілу. Захоплення поживних частинок відбувається шляхом фагоцитозу; травлення у губок внутрішньоклітинне. Неперетравлені залишки викидаються в порожнину і виводяться назовні. Для дихання використовується розчинений у воді кисень, який поглинається всіма клітинами тіла. Вуглекислий газ також виводиться в розчиненому стані.
Розмножуються губки як статевим, так і нестатевим шляхом.
Головною причиною, яка перешкоджає масовому розповсюдженню губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не може жити на мулистому дні, оскільки частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура.