Топографічні карти
Розділ 1. Україна та її географічні дослідження
Тема 2. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
§7. Топографічні карти
Географічна розминка
Знайдіть у цьому підручнику або в географічному атласі карти з ізолініями. Пригадайте, для чого їх використовують.
Визначте азимут вашої школи.
Що таке топографічні карти. З курсу географії 6-го класу вам відомо, що топографічні карти належать до загальногеографічних і відрізняються від інших карт насамперед масштабом. До топографічних карт відносять карти масштабу 1:200 000 і більше, тобто
Кожний аркуш топографічної карти має сітку паралелей і меридіанів. Верхня і нижня (північна і південна) рамки карти – це паралелі, а бічні (західна і східна) – це меридіани. Уся рамка поділена лініями на відрізки, що дорівнюють одній мінуті (1), а точками – на відрізки, які дорівнюють десяти секундам (10″). Завдяки цьому топографічна карта є найзручнішою серед інших карт для визначення географічних координат (мал. 23).
Будь-яка топографічна карта має ще одну сітку – вертикальні й горизонтальні лінії. Відстань між ними становить
Щоб визначити прямокутні координати будь-якого пункту на карті, досить назвати квадрат сітки, в якому він розташований. Для цього треба прочитати за рамкою аркуша карти цифри (двозначні номери) спочатку горизонтальної, а потім вертикальної кілометрових ліній, що утворюють нижній лівий (південно-західний) кут квадратів. Якщо треба вказати ще точніше положення всередині квадрата, то визначають його координати. Для цього вимірюють за масштабом у метрах відстані по перпендикулярах від нижньої і лівої сторін квадрата до тієї точки, яку треба визначити. Добуті цифри додають до числа кілометрів, указаних для відповідних кілометрових ліній на їхніх кінцях.
Як читати топографічну карту. Вам уже відома “азбука карти” – умовні знаки, за допомогою яких на картах показують різні географічні об’єкти. Не знаючи умовних знаків, неможливо читати карту, так само як не можна прочитати книгу, коли не знаєш літер.
Рельєф на топографічних картах зображують горизонталями коричневого кольору. Так називають ізолінії на карті, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою, тобто висотою над рівнем моря. У сукупності горизонталі, проведені через певні проміжки по висоті (наприклад, через 5, 10 або 20 м), відображають усі нерівності земної поверхні. Що густіше розташовані горизонталі, тобто менша відстань між ними, то крутіший схил. І навпаки, велика відстань між горизонталями свідчить про відносно пологий схил. Спеціальні знаки – короткі штрихи на горизонталях (бергштрихи) – вказують напрямок, у якому знижується схил. Водночас цифри, якими підписані горизонталі, спрямовані в бік підвищення схилу.
Мая. 23. Топографічна карта (фрагмент)
Мал. 24. Магнітне схилення
Води – річки, канали – зображують лініями синього кольору, а водойми – озера, ставки, водосховища – забарвлюють у блакитний колір. Так само синіми цифрами позначають глибину і ширину водойм, швидкість течії, а стрілками – її напрямок.
Рослинний покрив може бути зображений зеленим кольором, як-от ареали лісових масивів. Спеціальними значками показують на топографічних картах дерева (навіть їхню породу, середню висоту і товщину), чагарники, луки.
Лініями різної товщини і кольору зображують шляхи сполучення (автомобільні, залізниці), а спеціальними знаками – їхню ширину і характер покриття.
Як визначити напрямок на будь-який географічний об’єкт. З курсу географії 6-го класу ви маєте пам’ятати, що насамперед потрібно зорієнтувати карту. І для цього, як вам відомо, можна використати який-небудь орієнтир або компас. Орієнтири і компас дають змогу правильно визначити дійсний азимут. Це виміряний за годинниковою стрілкою кут між напрямком на північ дійсного (географічного) меридіана та напрямком на об’єкт, до якого ви рухаєтеся.
Історична довідка
Маловідоме відкриття X. Колумба. До плавань великого мореплавця вважали, що магнітна стрілка компаса встановлюється за напрямком північ-південь унаслідок притягання її Полярною зорею. Однак під час першого плавання Колумба до берегів Нового Світу помітили, що насправді стрілка компаса не вказує напрямок на Полярну зорю. У різних місцях вона відхилялася від цього напрямку на кілька градусів. Так було відкрито Північний магнітний полюс.
Намагнічена стрілка компаса завжди спрямована вздовж не дійсного (географічного), а магнітного меридіана. Тому для точного орієнтування компаса треба враховувати магнітне схилення – кут між напрямками дійсного і магнітного меридіанів (мал. 24). При цьому варто пам’ятати, що магнітне схилення може бути східним, коли магнітний меридіан відхиляється від дійсного меридіана на схід, і західним, коли магнітний меридіан відхиляється від дійсного меридіана на захід.
Щоб вирахувати магнітне схилення, потрібно його значення або відняти (у разі східного схилення) від дійсного азимута, або додати (якщо схилення західне) до дійсного азимута. Зазвичай магнітне схилення вказане в нижній частині топографічної карти.
Вирахувавши магнітне схилення, можна визначити магнітний азимут. Це виміряний за годинниковою стрілкою кут між напрямком на північ магнітного меридіана та напрямком на обраний об’єкт. Величина магнітного, як і дійсного, азимута може змінюватися від 0° до 360°.
Найзручніше визначати напрямок на топографічній карті за допомогою дирекційного кута. Це кут між напрямком вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямком на обраний географічний об’єкт.
Проблема
В районах великих покладів залізної руди виникає так звана магнітна аномалія і компас не “працює”, його стрілка обертається хаотично. Як за таких умов можна визначити напрямок на обраний географічний об’єкт?
Як визначити висоту будь-якої точки земної поверхні. Її можна встановити за значенням горизонталей на топографічній карті. Адже вздовж горизонталі абсолютна висота місцевості залишається незмінною. Тому, знаючи абсолютну висоту, легко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті. Крім того, для окремих точок на топографічних картах позначають абсолютну висоту, а для схилів ярів та урвищ підписують їхню відносну висоту.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Опис місцевості та розв’язування задач за навчальними топографічними картами
Складіть опис місцевості та виконайте завдання, користуючись топографічною картою (мал. 23):
1. Охарактеризуйте рельєф обраної місцевості, її водні об’єкти, рослинний світ і господарські об’єкти.
2. Визначте відстань і напрямок до географічного об’єкта, а також абсолютні висоти горбів і відносні висоти схилів ярів або урвищ.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Топографічна карта – це загальногеографічна карта великого масштабу з кілометровою сіткою.
За допомогою топографічної карти можна визначити координати об’єкта (географічні та прямокутні), напрямок, відстань, а також висоти точок.
Ключові терміни і поняття
Топографічна карта прямокутні координати географічний меридіан магнітний меридіан дійсний азимут магнітний азимут магнітне схилення дирекційний кут
Самоперевірка
Азимут можуть бути однакові?
Як називають кут, що вказує шлях і напрямок руху?
Як визначити дирекційний кут?
Що таке кілометрова сітка і яке її призначення?