Торговельні монополії

Related posts:

1. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
2. Міжнародні торговельні угоди Міжнародні торговельні угоди – система міжнародних договорів та угод стосовно регулювання торгівлі товарами і послугами, в т. ч. торгівлі між країнами та регіонами. Розрізняють дво – та багатосторонні, а залежно від суб’єктів, які укладають М. т. у., – міждержавні (міжурядові), або офіційні, та міжфірмові (консорціальні, картельні та ін.); залежно від характеру укладання і дії угод […]...
3. Державні монополії Державне управління Державні монополії. Галузі, де збереження конкуренції недоцільне не тільки внаслідок її економічної неефективності, але й внаслідок особливої ролі цих галузей у формуванні загальних умов економічного і соціального розвитку країни, забезпеченні національної безпеки, а також через особливу соціальну значущість певних товарів і послуг. Як суб’єкти державної монополії виступають, як правило, державні унітарні підприємства, що […]...
4. Торговельні бар’єри Торговельні бар’єри – створювані державними органами економічні, правові та адміністративні штучні обмеження вільного обміну товарами і послугами між країнами. Такі бар’єри існують у формі тарифів, квот або валютного контролю і виникли з початком міжнародної торгівлі. За сучасних умов виокремлюють такі основні групи Т.6.: 1) митні та податкові збори; 2) не тарифні обмеження (див. Не тарифні […]...
5. Торговельні преференції Торговельні преференції (від лат. praefero – надавати перевагу) – пільги, що надаються у сфері торгівлі однією країною іншій на взаємовигідній основі або в односторонньому порядку. У сфері торгівлі вони надаються у процесі регулювання державою експортно-імпортних операцій, при валютних розрахунках, страхуванні насамперед у формі зниження митного тарифу. Правовою основою надання Т. п. є укладання двосторонніх і […]...
6. У чому відмінність підходу до аналізу “монополії і конкуренції” Е. Чемберліна від концепції Дж. Робінсон? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. У чому відмінність підходу до аналізу “монополії і конкуренції” Е. Чемберліна від концепції Дж. Робінсон? Відмінність теорії монополістичної конкуренції Е. Чемберліна від теорії недосконалої конкуренції Дж. Робінсон полягає в методології аналізу проблем. Основним фактором (причиною) монополістичної конкуренції, за Чемберліном, є монополія продукту, а не монополія фірми. Характер […]...
7. Банківські монополії Банківські монополії – об’єднання великих банків або окремі банки – гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки. Виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Внаслідок концентрації та централізації банківського капіталу Б. м. зосередили у своїх руках більшу частину грошових капіталів, банківських операцій, посіли панівне становище на ринку позичкових […]...
8. Монополії і конкуренція Монополії і конкуренція – процес діалектичної взаємодії двох рушійних (і водночас гальмівних) сил капіталістичного способу виробництва на вищій стадії його розвитку, який є виявом взаємовпливу і взаємозаперечення законів монополізації та концентрації і супроводжується посиленням або послабленням кожної з цих сил. Уперше діалектику такої взаємодії описав К. Маркс: “В практичному житті ми знаходимо не тільки конкуренцію, […]...
9. Панівне становище на ринку Панівне становище на ринку – ситуація на ринку, за якої окреме підприємство (фірма, компанія) або кілька їх вирішальним чином впливають на купівлю – продаж окремого товару чи групи товарів, послуг, цінних паперів і, отже, контролюють ринок, впливаючи на обсяги продажу та ціни. П. с. на р. означає монополізацію (в т. ч. олігополізацію) цих ринків і […]...
10. Закон монополізації виробництва Закон монополізації виробництва – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між конкуренцією великих підприємств однієї або споріднених галузей промисловості та концентрацією й централізацією виробництва і власності, завдяки яким у все меншої кількості підприємств, фірм, компаній зосереджується все більша частка виробленої продукції. З. м. в. розглядають і як внутрішньо необхідні, сталі […]...
11. Концентрація торгівлі Концентрація торгівлі – зосередження та об’єднання дедалі більших обсягів продажу товарів і послуг на все більших підприємствах або на обмежених територіях. У першому випадку відбувається укрупнення торговельних підприємств і концентрація у них обсягів товарних ресурсів і запасів, які зростають, що означає товарну К. т. У другому – зосередження значної кількості торгових об’єктів на обмеженій території […]...
12. Товаропросування Товаропросування – рух товарів від підприємств-виробників до кінцевих споживачів, що забезпечується комплексом організаційно-економічних заходів і передбачає продовження процесу виробництва у сфері торгівлі. Початково Т. здійснюється виробниками матеріальних благ під час передання товарів торговельним або посередницьким підприємствам, відтак цими підприємствами (гуртової, гуртово-роздрібної та роздрібної торгівлі та ін.), а також суб’єктами інфраструктури товарного ринку (товарними біржами, страховими […]...
13. Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
14. Оптова Оптова (гуртова) торгівля – торгівля великими партіями товарів і послуг, їх продаж ринковим посередникам, роздрібній торгівлі. Оптові фірми – торгові підприємства, фірми і компанії, які закуповують і перепродують товари іншим структурам за свої кошти і постачають її на внутрішній і зовнішній ринки. Великі оптові компанії є лідерами каналу розподілу, інколи самі мають власне виробництво і […]...
15. Цінова дискримінація Цінова дискримінація – 1) реалізація товарів і послуг окремими суб’єктами підприємницької діяльності споживачам за завищеними цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках. До таких суб’єктів належать монополії (в т. ч. олігополії та державні “природні” монополії), які монополізували, зосередили у себе виробництво переважної маси товарів і надання послуг, а також впливають на ціни на відповідних видах ринків. […]...
16. Антимонопольне законодавство Антимонопольне законодавство – закони, спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також законодавство про „ нечесну конкуренцію”, „ нечесну торгівлю” тощо. Вперше такі закони були прийняті наприкінці XIX – на початку XX ст. в США, Канаді, Австралії, які забороняли трести та деякі інші форми монополій. В їх основі лежало таке розуміння суті монополії, як повне (абсолютне) […]...
17. Монопольний прибуток Монопольний прибуток – форма прибутку та реалізації монополістичної власності на вищій стадії розвитку капіталізму. її різновиди – М. п. промислових, торговельних, транспортних, банківських та інших монополтоістичних (у т. ч. олігополістичних) об’єднань. На нижчій стадії розвитку капіталізму привласнення М. п. не було закономірністю. На вищій стадії розвитку капіталізму М. п. привласнюють насамперед промислові монополії внаслідок монополізації […]...
18. Ринки монополістичної конкуренції Ринки монополістичної конкуренції – економічні відносини між різними формами і типами монополій в умовах боротьби за монополізацію факторів виробництва, сфер вкладання капіталу, ринки збуту тощо, спрямовані на привласнення монопольно високих прибутків. Основними формами монополій у промисловості є картель, синдикат, трест, концерн, конгломерат, а найважливіші типи – монополія окремого підприємства, монополія як змова, монополія, що базується […]...
19. Оптовий товарооборот Оптовий товарооборот – обсяг товарів, реалізованих одними організаціями іншим з метою наступного перепродажу чи переробки. За спрямованістю товарних ресурсів О. т. поділяють на оборот реалізації (продаж товарів організаціям роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також поставку товарів позаринковим споживачам незалежно від місця їх перебування і на експорт), міжобласний О. т. (вивезення товарів за межі області […]...
20. Замовлення торговельних організацій Замовлення торговельних організацій – пропозиція підприємств та торгових організацій на виробництво і поставку промислових товарів, сільськогосподарської продукції, яка є договірною формою відповідного зв’язку між цими організаціями і підприємствами – виробниками. З. т. о. здійснюється оформленням господарських договорів поставок на оптових ярмарках, шляхом попередніх замовлень тощо. Підприємства відповідають за асортимент, якість і поставку у встановлені терміни, […]...
21. Торговий прибуток Торговий прибуток – перетворена форма частини додаткової вартості, яку отримують підприємства торгівлі у процесі їх господарської діяльності при здійсненні функцій товарного обігу. Джерелом Т. п. є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій, які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується […]...
22. Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...
23. Ринок монополізований Ринок монополізований – ринок, на якому здійснюється купівля-продаж товарів і послуг з незначною кількістю товаровиробників, кожен з яких виробляє частку продукції, яка може впливати на рівень цін. Об’єднання кількох таких виробників дає їм змогу зосередити більшість товарів і послуг у своїх руках і диктувати ціни на ринку. У США три гігантські автомобільні концерни (“Дженерал моторз”, […]...
24. Інтернет у підприємницькій діяльності Інтернет у підприємницькій діяльності – здатність найновішої інформаційної технології у формі “всесвітньої павутини” сприяти розвитку підприємницької діяльності як у межах національних країн, так і світового господарства. Таке сприяння здійснюється шляхом використання електронної пошти для налагодження обміну інформацією у внутрішніх і зовнішніх зв’язках підприємств, фірм і компаній (в останньому випадку для зв’язку між філіями ТНК у […]...
25. Банк Банк – це особливе фінансово-кредитне підприємство, яке виконує комплекс базових функцій та операцій, при здійсненні яких, а також з приводу привласнення наявних у нього активів між різними суб’єктами виникає певна сукупність відносин економічної власності. Б. виникають на основі розвинених товарно-грошових відносин за феодалізму, але зародки їх помітні ще у рабовласницькому суспільстві. У XVII – XIX […]...
26. Ліцензійна система Ліцензійна система – основні види ліцензій на експортно-імпортні операції та засіб державного регулювання зовнішньоторговельних операцій, що передбачає подання офіційними установами дозволу (ліцензії) на імпорт або експорт товарів і послуг за клопотанням юридичних осіб. Л. с. передбачає заборону торгівлі без ліцензій, передусім зовнішньоторговельних операцій з метою контролю і регулювання ввезення та вивезення товарів, зокрема за якістю […]...
27. Форми і методи товаропостачання Форми і методи товаропостачання – форми просторового існування роздрібної торгівлі та методи її забезпечення. Такими формами є транзитна (передбачає завезення товарів в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади гуртових баз) і складська (постачання товарів у магазини зі складів гуртових баз). Основними методами товаропостачання є централізований (здійснюється самими постачальниками або транспортними підприємствами на замовлення магазинів) і децентралізований […]...
28. Концепція монополістичної конкуренції Концепція монополістичної конкуренції – концепція, згідно з якою монополістична конкуренція стирає грань між конкуренцією (повною чи неповною) і монополією, поєднує їх, не усуваючи певних відмінностей між ними. Висунута в 30-х XX ст. американським економістом Е. Чемберліном, який визначив два шляхи поєднання монополії та конкуренції: перший – на ринку однорідних товарів за наявності двох (дуополія) або […]...
29. Логістика торговельна Логістика торговельна – розділ науки логістики, який вивчає закономірності та шляхи оптимізації комплексного планування, організації та управління фізичним рухом товарів у сфері обігу та комерційного посередництва з метою мінімізації витрат та економії часу. Повніше сутність Л. т. розкривається у таких основних функціях: 1) планування та організація закупівель товарів від виробників або гуртових продавців та їх […]...
30. Фінансова монополістична група Фінансова монополістична група – організаційна форма розвитку фінансового капіталу та панування фінансової олігархії. У Ф. м. г. об’єднується монополістичний капітал промисловості, торгівлі, банківської сфери, страхування тощо, Ф. м. г. утворюється переважно навколо великого банку, інших фінансових інститутів. Так, сімейний клан Рокфеллерів за допомогою фінансових інститутів володіє капіталами десятків наймогутніших промислових, торговельних, транспортних монополій. Зростаючу роль […]...
31. Закон пропозиції Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Дія З. п. означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва […]...
32. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
33. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
34. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
35. Маркетингу тактика Маркетингу тактика – комплекс заходів, які використовують для реалізації маркетингової стратегії; управління процесом формування та виконання завдань фірми на кожному ринку, щодо кожного товару або їх групи у конкретний, як правило, короткий проміжок часу. Діяльність у межах М. т. передбачає виконання таких функцій: 1) комплексне вивчення ринку; 2) планування виготовлення товарів і надання послуг; 3) […]...
36. Міжнародні організації торгівлі Міжнародні організації торгівлі – сукупність організаційно-правових форм регіонального та глобального характеру, створених для гармонізації міжнародної торгівлі. Розрізняють світові М. о. т., регіональні, міжурядові, неурядові. До міжурядових належать: ЮНСІТРАЛ – комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (створена 1968 36 державами зі всіх континентів з метою правового забезпечення міжнародної торгівлі прийняттям конвенцій, типових законів та ін.); ЮНКТАД […]...
37. Контракт зовнішньоторговельний Контракт зовнішньоторговельний – докладно розроблений суб’єктами зовнішньої торгівлі економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, економічні та адміністративно – управлінські відносини під час здійснення купівлі-продажу товарів і послуг на зовнішньому ринку. У К. з. зазначають; підприємства, фірми, компанії або організації, які здійснюють купівлю – продаж товарів чи послуг; предмет контракту із зазначенням типу договору і […]...
38. Особиста унія Особиста унія – форма злиття найбільших банків та їх об’єднань з промисловими, транспортними і торговими монополіями на основі переплетення особистих інтересів, внаслідок чого формуються фінансово-промислові групи. Такі інтереси виникають при наданні могутніми комерційними банками значних сум кредитів, скуповуванні акцій не фінансових монополій, і навпаки – при вкладанні останніми частини своїх капіталів у фінансово-кредитну сферу через […]...
39. Міжнародна торгівля послугами Міжнародна торгівля послугами – система міжнародних товарно-грошових відносин між суб’єктами різних країн з приводу купівлі-продажу різних видів послуг. За темпами зростання світова торгівля послугами випереджує торгівлю товарами – це одна з сучасних закономірностей міжнародної торгівлі, дія якої зумовлена четвертим великим суспільним поділом праці, високим рівнем життя у розвинених країнах світу, законом зростання потреб, більшою мобільністю […]...
40. Інтернаціоналізація капіталу Інтернаціоналізація капіталу – взаємопереплетення та об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу з метою привласнення результатів найманої праці, яким протистоять загони найманих працівників. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний (наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді промислового, банківського, позичкового, торговельного та іншого капіталу. Тому І. к. передбачає взаємопереплетення та […]...