Торгові бар’єри

Related posts:

1. Митні доходи Митні доходи – грошові збори за виконання митних процедур, які поступають у державний бюджет. Складаються з митних тарифів, штрафів і виручки від реалізації конфіскованого на митниці майна. Витрати державних митних органів покриваються платежами за облік товарів та послуг, які ввозяться або вивозяться; за прийом всіх видів декларацій і видачу митницею різних квитанцій; за право вивозу […]...
2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності нетарифними методами Регулювання зовнішньоекономічної діяльності нетарифними методами – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності нетарифними (адміністративними) методами. Розрізняють: 1) методи, спрямовані на пряме обмеження імпорту з метою захисту національного виробництва (ліцензування і квотування імпорту, антидемпінгові та компенсаційні депозити, компенсаційні збори, встановлення мінімальних імпортних цін та ін.); 2) методи, безпосередньо не […]...
3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних зв’язків Економічна ефективність зовнішньоекономічних зв’язків – співвідношення між отриманими результатами та витратами у процесі зовнішньоекономічної діяльності. Конкретними показниками Е. е. з. з. є зовнішньоторговельний ефект, науково-технічний ефект, ефект спеціалізації та кооперування, ефект подолання дефіциту ресурсів і збереження ресурсів на майбутнє, ефект виграшу часу. їх розраховують при обгрунтуванні доцільності експортного виробництва, імпорту обладнання, міжнародного науково-технічного обміну, виробничого […]...
4. Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д. є фізичні та юридичні особи. При цьому одна зі сторін – продавець зобов’язується передати товар у власність іншої сторони – покупця, яка повинна прийняти товар і заплатити за нього гроші. […]...
5. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
6. Торгові посередники у зовнішній торгівлі Торгові посередники у зовнішній торгівлі – фізичні та юридичні особи (підприємства, фірми, компанії та ін.), які завдяки праці комерсантів високої кваліфікації, накопиченому передовому досвіду, знанням кон’юнктури ринку тощо сприяють обміну товарами і послугами. Своєю діяльністю вони забезпечують зниження витрат обігу, прискорюють оборот капіталу, зменшують термін реалізації продукції. Крім того існують Т. п. у з. т., […]...
7. Чистий експорт Чистий експорт – 1. Перевищення експорту над імпортом за певний період, як правило, за рік (нетто-експорт). Ч. е. і чистий імпорт у вартісному вираженні становлять сальдо зовнішньої торгівлі. Співвідношення експорту та імпорту – зовнішньоторговельний баланс. За наявності Ч. е. сальдо балансу позитивне, і такий баланс є активним, свідчить про здорову економіку, про приплив до країни […]...
8. Митні платежі Митні платежі – різні види митних податків, зборів (у т. ч. за отримання ліцензій), які сплачують митним органам згідно з чинним законодавством країни за надані ними послуги. Розрізняють ввізні та вивізні М. п., а за економічним змістом – фіскальні (спрямовані на поповнення доходів державного бюджету), протекціоністські (спрямовані на захист національного виробника), пільгові (спрямовані на стимулювання […]...
9. Торгові договори й угоди Торгові договори й угоди – вид міжнародних договорів й угод, які регулюють торговельно-економічні відносини між державами. Т. д. й у. формують договірно-правову основу міжнародних торговельно-економічних відносин, визначають їх правовий режим (регулювання митного оподаткування, транспортних зв’язків, інших видів економічної діяльності фізичних та юридичних осіб однієї країни на території іншої), дають право засновувати торговельні представництва на території […]...
10. Вивіз товару Вивіз товару – реалізація товарів і послуг за межами внутрішнього національного ринку. В. т зумовлюється як труднощами його збуту на внутрішньому національному ринку, так і перевагами, які випливають із міжнародного поділу праці застосування принципу порівняльних переваг, відповідно до якого кожній країні для повнішого задоволення потреб і ефективного використання ресурсів вигідніше зосереджувати зусилля на виробництві певних […]...
11. Стимулювання експортно-імпортних операцій Стимулювання експортно-імпортних операцій – комплекс заходів, до яких вдаються окремі держави та наднадціональні органи для заохочення зовнішньої торгівлі. Основними елементами в стимулюванні експорту є: державне кредитування, змішане кредитування (поєднання державного і недержавного), безпосереднє субсидіювання експорту, надання податкових пільг експортерам, повернення акцизних зборів, непряме стимулювання, що здійснюється у формі фінансування НДДКР, прискореної амортизації, інформаційне і консультативне […]...
12. Зовнішня торгівля Зовнішня торгівля (внешняя торговля) – торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З. т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається […]...
13. Ліцензійна система Ліцензійна система – основні види ліцензій на експортно-імпортні операції та засіб державного регулювання зовнішньоторговельних операцій, що передбачає подання офіційними установами дозволу (ліцензії) на імпорт або експорт товарів і послуг за клопотанням юридичних осіб. Л. с. передбачає заборону торгівлі без ліцензій, передусім зовнішньоторговельних операцій з метою контролю і регулювання ввезення та вивезення товарів, зокрема за якістю […]...
14. Митниця Митниця – це державна служба, яка забезпечує виконання відомствами, всіма господарськими суб’єктами, громадянами національного законодавства про імпорт, експорт, транзит товарів, послуг. М. є юридичною особою, її завдання і повноваження визначаються Митним кодексом країни. У залежності від місцезнаходження М. поділяються на прикордонні та внутрішні (віддалені від кордону та в крупних центрах країни). В Україні М. знаходяться […]...
15. Валютний кредит Валютний кредит – міжнародний кредит, наданий у грошовій формі для придбання товарів або покриття пасивного сальдо платіжного балансу переважно в національній валюті країни – кредитора, рідше – в іноземній валюті або в міжнародних грошових одиницях (СДР, євро). В. к. надають банки при кредитуванні експорту та імпорту товарів або будівництва об’єктів країнами – кредиторами. Як правило, […]...
16. Ліцензування експорту та імпорту Ліцензування експорту та імпорту – форма державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і контролю за її суб’єктами. Спрямоване на захист економічних інтересів країни та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, раціональне використання валюти, а також на обмеження експорту товарів на внутрішній ринок. Інструментами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є контроль за вивозом і ввозом ряду товарів у межах визначених кількісних […]...
17. Регулювання платіжного балансу Регулювання платіжного балансу – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на досягнення рівноваги платіжного балансу та його позитивне сальдо. Р. п. б. сприяє зміцненню національної валюти, формує основу для вивезення капіталу з країни. Водночас різке збільшення позитивного сальдо спричиняє швидке підвищення валютного курсу, що, своєю чергою, провокує значне збільшення грошової маси в країні, […]...
18. ПРОТЕКЦІОНІЗМ ПРОТЕКЦІОНІЗМ – економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції; метод державного заохочення національної промисловості, сільського господарства, торгівлі шляхом стимулювання експорту, обмеження імпорту фінансовими засобами, митом тощо....
19. Нетарифні обмеження Нетарифні обмеження – комплекс нетарифних заходів держави (економічних, адміністративних та ін.) щодо регулювання (обмеження) зовнішньої торгівлі. До Н. о. належать, по-перше, заходи, спрямовані на безпосереднє обмеження імпорту (його ліцензування і квотування, запровадження антидемпінгових і компенсаційних мит, імпортні депозити, компенсаційні збори, система мінімальних імпортних цін тощо); по-друге, заходи, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі (митні […]...
20. Економічна ефективність зовнішньої торгівлі Економічна ефективність зовнішньої торгівлі – результативність зовнішньої торгівлі, яка визначається сукупністю показників, що характеризують доцільність експортно-імпортних операцій. Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідної продукції, які заплановано отримати від імпорту, більші, ніж витрати на виробництво експортних товарів, то такий зовнішньоторговельний обмін економічно вигідний. Крім витрат на виробництво товарів, необхідно враховувати витрати на їх транспортування, додаткові витрати […]...
21. Митна декларація Митна декларація – документ, що містить найважливіші відомості про вантажі (в т. ч. експортні та імпортні товари), пасажирський багаж, ручну поклажу, цінності та валюту, які перетинають митний кордон країни, і надається в митні органи. При ввезенні та вивезенні товарів і цінностей М. д. подається у формі письмової заяви встановленого зразка, що містить необхідні відомості про […]...
22. Квотування Квотування – метод кількісного обмеження обсягів виробництва, а також ввезення (вивезення) товару наданням ліцензії та забороною неліцензійних операцій. Розрізняють глобальні квоти (загальний кількісний ліміт імпорту товару без розподілу його по країнах); групові (встановлюються для групи країн); індивідуальні (використовуються для розподілу ліміту ввезення окремого товару в країну або між всіма країнами – експортерами); тарифні (передбачають ввезення […]...
23. СІФ СІФ (англ. CIF – cost, insurance and freight – вартість, страхування і фрахт) – умови договору міжнародної купівлі – продажу товарів, які передбачають, що на продавця покладаються витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення. При цьому ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати внаслідок подій, що стануться після доставки товару на […]...
24. Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій Зовнішньоекономічна діяльність 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.5 Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій підприємства При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою одержання прибутку. У цьому випадку підприємство несе такі витрати: – собівартість експортованого товару, – транспортні витрати, – організаційні витрати. Під собівартістю товару розуміють витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні […]...
25. Ідентифікація товару електронна Ідентифікація товару електронна – єдина комп’ютеризована система ідентифікації товарів широкого вжитку за допомогою спеціального магнітного або штрихового коду – певної кількості штрихів різної товщини та цифр на упаковці. Касир або продавець зчитує штриховий код сканером, і комп’ютер реєструє ціну товару, що забезпечує водночас облік запасів товарів на складах. Така ідентифікація також запобігає крадіжкам товарів, оскільки […]...
26. Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати (адаптувати) ресурси, оскільки їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних товарів. Чим більше підприємець намагається виробити альтернативних товарів, тим більше […]...
27. Регіональна ціна Регіональна ціна – ціна, що встановлюється на підставі регіональної вартості товару для окремих економічних зон або областей зі специфічними умовами виробництва. За наявності різних умов виробництва товарів регіональна вартість товару визначається як середньозважена величина індивідуальних вартостей товару підприємствами певного регіону і виступає щодо них (індивідуальних вартостей) єдиною суспільною або ринковою вартістю. Водночас щодо народного господарства […]...
28. Конкурентоспроможність товарів Конкурентоспроможність товарів – відповідність товару вимогам ринку, можливість збуту його на конкретному ринку. Її можна визначити, порівнюючи конкурентні товари між собою. Конкурентоспроможність – поняття відносне, чітко прив’язане до ринку та часу продажу (для товарів сезонного попиту). Одночасно у кожного покупця є свій критерій оцінки задоволення власних потреб. Тому конкуренція набуває ще індивідуального відтінку. Витрати покупця […]...
29. Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі – комплекс адміністративних методів нетарифного протекціонізму (неопротекціонізму), який використовується національними країнами для обмеження імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок. К. о. в з. т. зумовлені дією тенденції до заміни митних тарифів заходами нетарифного протекціонізму (запровадженням кількісних обмежень, технічних стандартів та умов, екологічними нормами тощо), оскільки митні тарифи неспроможні повністю захистити […]...
30. Маркетинг конверсійний Маркетинг конверсійний – вид маркетингу, який передбачає розробку маркетологами плану заходів, передусім за допомогою рекламної діяльності, спрямованого на подолання негативного ставлення споживачів (у т. ч. підприємств, фірм, компаній) до певного товару або послуги і перетворення їх на потенційних споживачів. М. к. зумовлений наявністю несприятливих умов для пропозиції товарів і необхідністю формування попиту, який би поглинув […]...
31. Серра Серра (Serra) Антоніо (XVI-XVII ст.) – італійський економіст, один з перших теоретиків меркантилізму, С. розглядав гроші як основну форму багатства, а зовнішню торгівлю – як джерело багатства для країн, що не мають у надрах благородних металів. Виробництво вважав джерелом багатства лише остільки, оскільки воно дає можливість залучати в країну благородні метали шляхом вивезення товарів за […]...
32. Показники товарообороту Показники товарообороту – система показників, які використовуються для характеристики товарообороту організації. До них належать: 1) загальний обсяг товарообороту (розмір виторгу від реалізації товарів у розрізі окремих видів товарообороту у вартісній формі); 2) фізичний обсяг товарообороту (кількість реалізованих товарів у зіставних цінах); 3) склад товарообороту (характеризує співвідношення в загальному обсязі товарообороту його окремих форм і видів). […]...
33. Експорт Експорт (від лат. exportare – вивозити) – вивіз товарів, вироблених, добутих або вирощених в даній країні. Е. товарів, раніше ввезених в країну, які не пройшли жодної обробки, називається реекспортом. Е. також включає послуги, які на певних умовах надаються іноземному партнеру. Е. капіталу – це інвестування фінансових коштів у створення виробничих або інших об’єктів на території […]...
34. Імпортна квота Імпортна квота – показник, який характеризує значення імпорту для національної економіки в цілому, окремих її сфер та галузей, І. к., визначається формулою де Кі – кількісний показник; І – обсяг імпорту у натуральному або вартісному виразі за певний проміжок часу; Пв – сума вітчизняного виробництва; і – імпорт відповідної продукції. В колишньому СРСР І. к. […]...
35. Оплата товару (послуг, робіт) Оплата товару (послуг, робіт) – оплата покупцем переданих йому продавцем товарів, наданих послуг, виконаних робіт, що здійснюється відповідно до угоди купівлі – продажу. В ній передбачені сума оплати, валюта, терміни, форми розрахунків тощо. Основними видами О. т. (п.,р.) є: 1) попередня (до отримання товарів, надання послуг, виконання робіт); 2) у кредит (частинами після отримання товару […]...
36. Пропозиція товару Пропозиція товару – цілеспрямовані дії продавця у формі реклами, виставляння товарів та ін., що засвідчують бажання продати товар на певних умовах та прагнення спонукати до дії покупця. Така пропозиція, або оферта, є твердою (чітко сформованою – із зазначенням назви відповідного товару, ціни продажу та термінів постачання тощо), дається лише одному покупцеві й означає також, що […]...
37. Ринкова символіка товару Ринкова символіка товару – сукупність елементів товарно-знакової символіки, за допомогою яких розрізняють однотипні товари, а також товари одного підприємства від товарів підприємств-конкурентів. Основними елементами ринкової символіки є товарний знак, торгова марка, ім’я фірми. Ім’я (назва) фірми (підприємства), компанії як юридичної особи, її організаційно-правової форми, а також відображення основного змісту її діяльності дають змогу упізнати цю […]...
38. Ліцензія Ліцензія (від лат. licentia – дозвіл, право) – документ, який видають відповідні державні органи окремим особам або організаціям на використання продукції, технології або здійснення певних операцій і видів діяльності. Ліцензування охоплює зовнішньоекономічну діяльність, виробничу і науково-технічну сфери (патентна). У зовнішньоекономічній діяльності Л. – це спеціальний дозвіл від державних органів на ввіз і вивіз суб’єктами підприємницької […]...
39. Оптовий товарооборот Оптовий товарооборот – обсяг товарів, реалізованих одними організаціями іншим з метою наступного перепродажу чи переробки. За спрямованістю товарних ресурсів О. т. поділяють на оборот реалізації (продаж товарів організаціям роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також поставку товарів позаринковим споживачам незалежно від місця їх перебування і на експорт), міжобласний О. т. (вивезення товарів за межі області […]...
40. Правило максимізації сукупної корисності Правило максимізації сукупної корисності – принцип поведінки споживача на ринку товарів і послуг, згідно з яким у разі купівлі певного набору товарів (споживчого кошика) зафіксований розмір грошового доходу набув такої комбінації, яка створює максимально можливу сукупну корисність. При цьому передбачається неможливість здійснювати будь – які заощадження й отримувати кредит для купівлі товарів. Умовою максимізації сукупної […]...