Тварини в екосистемі
БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН
УРОК № 8
Тема. Тварини в екосистемі.
Мета: Ознайомити учнів із різноманітністю способів життя тварин і розповісти про зв’язок тварин з іншими компонентами екосистем.
Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність способів життя тварин і різноманітність зв’язків тварин із іншими компонентами екосистем.
Базові поняття й терміни: Тварини, спосіб життя тварин, взаємозв’язок в екосистемах.
Тип уроку: комбінований.
Хід
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності я
Обговорення питання
Як тварини взаємозалежать одна від одної? Які зв’язки існують у тварин з іншими організмами, які живуть поруч?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1 . Різноманітність способу життя тварин
Відповідаючи на запитання на початку уроку, учні звернуть увагу на деякі зв’язки тварин з іншими організмами. Спираючись на цю інформацію, можна продовжити розмову про спосіб життя тварин і їхнє місце в екосистемах.
Спосіб життя
Серед ссавців – мешканців тропічних лісів – виділяються, наприклад, південноамериканські лінивці, павукоподібні мавпи, деякі південноазіатські ведмеді, все або майже все життя яких проходить у кронах дерев. Тут вони годуються, відпочивають і розмножуються. У зв’язку з таким способом життя у видів цієї групи розвинулися різноманітні пристосування. Ведмеді й куниці лазять по деревах за допомогою гострих пазурів, лемури й мавпи мають хапальні лапи. У деяких південноамериканських мавп, деревних мурахоїдів і опосумів розвинутий чіпкий хвіст. Мавпи гібони здійснюють стрибки, попередньо розгойдуючись як маятник на передніх кінцівках. Своєрідне пристосування для пасив планеруючого польоту розвинене у летяг і південноазіатських шерстокрилів.
Серед мешканців лісів є звірі, що ведуть суворо наземний спосіб життя (лось, справжні олені, козуля, африканська окапі). Ліс служить їм укриттям, гілки й листя дерев – почасти кормом.
Ссавці, що живуть у відкритих просторах, мають різні форми й ступінь спеціалізації. У копитних і деяких хижаків досить гострий зір, їхній швидкий біг допомагає при значних переходах у пошуках корму й води, при переслідуванні. Швидкість перегону у деяких тварин така (у км/год.): бізон – 40-45, жирафа – 45-50, дикий осел – 50-55, зебра – 60-65, газель Томсона – 75-80; а з хижаків: лев – 75-80, гепард – 105-115. Житла або тимчасових притулків копитні ссавці не влаштовують і народжують на поверхні землі розвинутих дитинчат, здатних уже в перші дні пересуватися разом із матір’ю.
Досить різноманітні види стрибучих звірів, які є в різних систематичних групах і в різних країнах. Такими є пустельні азійські тушканчики (гризуни), американські кенгурові пацюки (гризуни), африканські стрибунці (комахоїдні), австралійські кенгуру (сумчасті). Характерна риса цих звірів – “рикошетний” біг: стрибки вперед і збоку вбік, ніби підскакування внаслідок нерівностей грунту. Довгий хвіст відіграє роль балансира й керма. Швидкість пересування вони розвивають до 20 км/год.
Підземні ссавці – високо спеціалізована, але порівняно нечисленна група. Представники її є серед різних рядів і в багатьох країнах. Такими є євразійські й північноамериканські кроти (комахоїдні), євразійські сліпаки й сліпачки (гризуни), африканські грабарі (гризуни), австралійські сумчасті кроти. Спосіб прокладання підземних ходів у різних видів різний. Кроти риють більшими, вивернутими назовні передніми лапами, обертаючись навколо осі тіла. У сліпаків і сліпачків лапи слабкі, риють вони різцями нижньої щелепи, а лапами лише викидають землю. Система нір у цих тварин дуже складна, але тільки незначна їх частина служить власне житлом, а інша – ходами, що утворилися під час пошуків їжі.
У водних звірів різний ступінь пристосування до життя у воді. Один з видів тхорів – норка селиться завжди на берегах водоймищ, де влаштовує нори, але корм добуває як у воді (рибу, амфібій), так і на суші (дрібних гризунів). Істотних змін, порівняно з наземними тхорами, у її організації немає. Більш тісно пов’язана з водою річкова видра, що добуває корм головним чином у воді (рибу, амфібій); наземні гризуни в її раціоні відіграють незначну роль. Плаває й пірнає вона добре.
Ластоногі – справжні водні звірі, але розмножуються лише поза водним середовищем – на льодах або на березі. Повністю водні звірі – китоподібні й сиренові, здатні до розмноження у воді.
Нарешті, треба згадати про види ссавців, що переміщаються в повітрі. Можна виявити ряд тварин від таких, що перескакують з дерева на дерево, до здатних до активного польоту. У білок якоюсь мірою роль парашута, що визначає початкові елементи планерування, грає розпластане під час стрибка тіло з витягнутими кінцівками й розчесане надвоє опушення хвоста. Більш спеціалізовані летяги й шерстокрили мають шкірясті складки між передніми й задніми лапами. У шерстокрила складки розташовані й між задніми лапами і хвостом. Таке пристосування не тільки дозволяє планерувати при спуску по пологій лінії, але й служить для поворотів у повітрі, й навіть для незначного підняття. Летяги можуть планерувати на відстань ЗО-60 м, а шерстокрили – на 130-140 м.
До активного польоту (за допомогою крил) із ссавців здатні тільки рукокрилі. Вони будуть докладно охарактеризовані у відповідній частині посібника.
Наприкінці розповіді важливо підкреслити дивне розмаїття способу життя тварин, пов’язавши його з різними умовами існування.
2. Взаємозв’язок тварин у природі
Існує взаємозв’язок між самими тваринами. Наприклад, є стосунки, які корисні й для одних, і для інших. У місцях існування носорогів, наприклад, водяться волячі птахи. Вони харчуються дрібними тваринами, які живуть на шкірі носорога й турбують його. Таким чином, носоріг забезпечує птаха їжею, а він у свою чергу звільняє його від паразитів і попереджає лементом про наближення небезпеки. Цей птах особливо допомагає носорогові в той час, коли він спить.
Взаємовигідні стосунки існують у деяких видів мурах з попелицями – дрібними комахами, що живуть на молодих пагонах рослин. Мурахи харчуються солодкими виділеннями попелиць і одночасно захищають їх від птахів. Рак-самітник поселяє на черепашці, в якій розмістився, актинію. Актінія живиться залишками їжі рака й жалкими щупальцями захищає його від різних ворогів.
Між деякими тваринами існують і такі стосунки, які корисні для однієї із сторін і нешкідливі для іншої. Риба-причепа, наприклад, за допомогою присосків прикріплюється до тіла акули й таким чином пересувається разом з нею та харчується залишками її здобичі.
Є взаємини, при яких особини одних видів тварин харчуються особинами інших видів. Такі взаємини характерні, наприклад, для жука плавунця й малька риби, вовка й зайця, щуки й карася, сонечка й тлі. Хижаки мають велике значення в природі: вони стримують надмірне розмноження травоїдних тварин і одночасно зменшують поширення серед них різних хвороб.
Але є багато прикладів взаємозв’язків тварин і з іншими компонентами екосистем.
Так, життя будь-якої тварини прямо або опосередковано пов’язане з рослинами. Рослини – джерело кисню й необхідна їжа травоїдних тварин. Зайці й лосі, наприклад, харчуються соковитою травою, корою й пагонами дерев і чагарників, дрозди – плодами горобини й інших рослин. Деякі тварини вживають у їжу навіть деревину.
Травоїдні тварини у свою чергу служать здобиччю хижаків. Отже, з рослинами пов’язане не тільки життя зайця або лося (безпосередній харчовий зв’язок), але й вовка (непрямий зв’язок).
На рослинах птахи й деякі звірі будують гнізда й виводять у них потомство. Зарості рослин приховують тварин від їхніх ворогів і від спеки. Значення рослин у житті тварин настільки важливе, що існування їх без рослин було б неможливим.
З іншого боку, тварини відіграють помітну роль у житті рослин. Одні з них (бджоли, чимало видів метеликів, жуків, мух) здійснюють перехресне запилення рослин, інші (птахи, звірі, комахи) сприяють поширенню в природі насіння і спорів.
Чимало тварин впливають на рослинний світ. Деякі з них знищують насіння рослин і тим самим сильно впливають на поновлення рослинності. Так, розмноженню дуба в більшості місць заважає поїдання жолудів лісовими мишами й іншими звірятами.
Є тварини, які ламають, витоптують рослини. Деякі з них, особливо при великій чисельності, дуже впливають на рослинність. Сарана, наприклад, поїдає всі рослини на великих площах. Відомі випадки, коли кози, знищуючи рослини, перетворювали чималі території в пустелі.
Залежні один від одного тварини й рослини утворюють біологічні співтовариства, або біоценози. Рослини й тварини ставка, наприклад, утворюють один біоценоз, мешканці болота – інший, мешканці хвойного лісу – третій. Зв’язок міме мешканцями біоценозів здійснюється в основному через живлення. Заєць-біляк, наприклад, харчується рослинами, а зайцем – лисиця й вовк. Харчові зв’язки, які встановлюються в біоценозах, називають ланцюгами живлення.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. ЗО, 31, ознайомлюючись із взаємозв’язками тварин у природі. Потім вони читають текст “Взаємозв’язки тварин у природі” на с. 31, 32 і текст про Чорноморський біосферний заповідник на с. 32. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 4, 5 на с. 32.
Після цього учні ознайомлюються з “Енциклопедичною вставкою” на с. 34, 35. Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 32 і виконують завдання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання” на с. 33.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. 8, 9].
V. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VI. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 8, відповісти на запитання 1-3 після параграфа на с. 32, прочитати висновки на с. 36. У зошиті [3, с. 8, 9] виконати завдання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...