Угруповання рослин
Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
Тема 10. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
63. Угруповання рослин
Ліс – це особливий, безкінечно добрий і безкінечно щедрий організм. Він бере під захист усі живі істоти й пропонує тінь навіть лісорубові, що губить його.
Знайомтеся
Александр фон Гумбольдт (1769- 1859) – німецький природодослідник, один із найвідоміших мандрівників, якого вважають засновником географії рослин. Під час своїх подорожей він першим довів, що на територіях із подібними кліматом, грунтами та рельєфом виникають
Іл. 63.1. Різноманітність рослинних угруповань: ялиновий ліс; 2 – альпійські луки; З – степ; 4 – болото
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Рослини, пристосовуючись до життя на певній території, утворюють рослинні угруповання, або фітоценози (іл. 63.1). Фітоценози бувають природними та штучними. Штучно створені не можуть існувати без допомоги людини, яка їх створила. Ви це добре знаєте. Якщо не доглядати за
Рослини в угрупованні (фітоценозі) мають тісні зв’язки як між собою, так і з довкіллям. Усі добре знають, що в будь-якому рослинному угрупованні завжди є тварини. Якщо це ліс, то в ньому можуть жити лосі, косулі, вовки, ведмеді, лисиці, зайці, різні гризуни, птахи та комахи. Така сукупність називається біоценозом. Ліс росте на грунті, у якому знаходяться корені рослин, живуть бактерії, гриби, черви тощо. Сукупність живої та неживої природи називають екосистемою. Друга назва підкреслює, що зв’язки живого й неживого в природі створює системи.
ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ
Системи завжди характеризуються певною сталістю, або рівновагою. Якщо порушити цю рівновагу, то систему можна зруйнувати, що в наш час нерідко спостерігається.
Основними рослинними угрупованнями є ліси, луки, степи, болота. Усі рослинні угруповання пристосовані до певних умов життя на однорідній території. Грунт цієї території, вологість, освітлення, температура та інші умови існування відрізняються від умов життя іншого угруповання. Тому степові рослини не можуть жити на болоті, і навпаки.
Що характеризує рослинне угруповання?
Кількість видів рослин у тому чи іншому рослинному угрупованні різна. У ялинових лісах разом живуть до 30 видів, а в цілинному степу можна налічити кілька сотень видів. Найбільша видова різноманітність характерна для тропічних лісів. Тут на 1 га може рости кілька тисяч видів. У кожному угрупованні існують переважаючі види, які найбільше впливають на навколишню територію, і супутні види. Так, у дубовому лісі (діброві) панує дуб, а супутніми рослинами можуть бути граб, клен, ліщина тощо. Пристосовуючись до життя в лісі, рослини відповідно до потреб в екологічних чинниках займають певний простір. Просторове вертикальне розміщення різних видів рослин у рослинному угрупованні називають ярусністю (іл. 63.2). Таке розташування рослин знижує конкуренцію між видами та збільшує ефективність використання світла. Найбільша кількість ярусів є у вологих тропічних лісах – до дев’яти ярусів, у широколистих лісах помірної зони – у середньому чотири, а болота та пустелі – одноярусні. Дуже складними й різноманітними є зв’язки рослин в екосистемі. Часто корені рослин зростаються між собою та утримують грунт, підвищують вітростійкість дерев тощо. Непродумане втручання людини в природні екосистеми найчастіше призводить до негативних наслідків. Прикладом є вирубування лісів у Карпатах, наслідком чого стали зсуви й обвали грунту, часті повені. У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни. Сезонні зміни пов’язані з чергуванням пір року, а багаторічні можуть бути спричинені змінами кліматичних умов, діяльністю людини. Розподіл рослинних угруповань на земній кулі визначають клімат, грунт і рельєф. Ліси – це угруповання, у яких домінують деревні рослини. Наприклад, широколисті ліси (дуб, граб, бук, клен, береза, липа, ясен тощо), хвойні ліси (ялина, сосна, модрина тощо), мішані ліси (cocнa, дуб тощо). Луки – це угруповання, у яких домінують багаторічні трав’янисті вологолюбні рослини (злакові, бобові тощо). Степи – угруповання, у яких домінують багаторічні трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посушливих періодів (наприклад злакові, лілієві). Болота – це постійно вологі ділянки землі, на яких поширені переважно трав’янисті рослини (наприклад осока, рогіз, очерет).
Іл. 63.2. Ярусність рослинного угруповання
Як діяльність людини впливає на рослинні угруповання?
Вплив людини на рослинні угруповання може бути пряміш (наприклад штучні насаджування, пряме винищення рослин) і непрямим (наприклад зміни в угрупованнях через зміни в складі повітря). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний (наприклад насаджування лісів, охорона рідкісних рослин) і негативний (забруднення атмосфери та руйнування грунтів тощо). Основними напрямками антропічного впливу на рослинні угруповання є шкідливі викиди підприємств, вихлопні гази автомобілів, промислові та побутові відходи, накопичення в грунтах важких металів, засолювання грунтів і зміна рельєфу тощо. Людина, поширюючи культурні рослини, разом із ними поширює і їхніх паразитів і шкідників (завезення фітофтори, колорадського жука тощо). За участю людини в рослинні угруповання проникають рослини навіть з інших континентів, які витісняють або пригнічують місцеві види рослин (наприклад елодея, амброзія) тощо. Отже, збільшення чисельності населення та зростання промислового виробництва призвело до різкого зростання впливу людини на рослинні угруповання.
Що таке флора і чим вона відрізняється від рослинності?
Флора – це сукупність видів, що ростуть на певній території. Вона характеризується співвідношенням дерев’янистих і трав’янистих рослин, зв’язками з іншими флорами тощо. Розрізняють природну та культурну флору. До складу природної флори зазвичай не включають культурні рослини. Природна флора України відзначається різноманітністю видового складу й налічує близько 5 000 видів рослин. Найбільше видове різноманіття рослин притаманне Криму й Карпатам. Пригадайте, що таке рослинність. Так, це сукупність рослинних уруповань певної території. Рослинність Землі характеризується зональністю, тобто в тих чи інших грунтових і кліматичних умовах (зонах) існують певні рослинні угруповання. На території України, яка має чітко виражену широтну зональність, виокремлюють три природні зони: мішаних лісів, лісостепову та степову. У названих зон відображено переважання в них тих чи інших рослинних угруповань. Так, у зоні мішаних лісів трапляються хвойні, листяні та мішані ліси. Хвойні ліси утворені деревами з класу Хвойні – сосною, ялиною, ялицею, модриною, які мають голчасті листки. Листяні ліси утворюють дуб, бук, граб, клен, береза, ясен та інші дерева класу Дводольні, що мають типові листки. У лісостеповій зоні є ліси й степові угруповання, що утворені з трав’янистих рослин, серед яких можуть іноді зростати кущі. У степовій зоні панують трав’янисті угруповання. Зміна рослинних угруповань спостерігається і в горах зі збільшенням висоти над рівнем моря. Це явище називають вертикальною поясністю. В Україні виокремлюють дві гірські країни: Українські Карпати та Кримські гори. У горах визначають пояси рослинності, у розташуванні яких прослідковується та ж закономірність, що й на рівнині: спочатку ростуть ліси, а потім трав’яні угруповання. Отже, флора – це сукупність видів рослин певної території, а рослинність – це сукупність рослинних угруповань.