Україна та світ після вересневих подій
Політологія
ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ
УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ
3. Україна та світ після вересневих подій
Україні в міжнародній ситуації, що склалася після 11 вересня 2001 року, потрібно виробити адекватні заходи, виходячи насамперед зі своїх національних інтересів. При цьому важливо враховувати власні потенційні можливості й наслідки участі, проте й не залишатись осторонь.
Нова геополітична ситуація, що виникла після терористичних актів у США,
Інтеграція в ЄС, проголошена керівництвом держави як ключовий зовнішньополітичний пріоритет, загалом підтримується державно-політичною елітою. Як свідчать результати моніторингу, що протягом останніх років здійснюється Центром Разумкова, серед населення постійно зростає кількість прихильників вступу України в Європейський Союз. На запитання “Чи потрібно Україні вступати у ЄС?” 57,6 відсотка відповіли “так”, 16,2 відсотка – “ні”, “важко відповісти” – 26,2 відсотка.
Відомий американський політолог Збігнев Бжезинський на запитання про те, які фактори стримують просування України в напрямі до західних демократій, відповів: “Некомпетентність і лінощі її політичної еліти”. Академік Юрій Пахомов зауважує: “Потрібно не стільки кричати, що ми європейці й радіти кожному голосу, поданому за нас на Заході, скільки радикально перетворювати внутрішнє середовище й змінювати вектор розвитку”. Йдеться про утвердження в Україні європейських стандартів: реальної демократії, не просто ринкової, а соціально-ринкової економіки.
Досвід співробітництва України з ЄС демонструє, що Україна має реальні перспективи стати членом об’єднаної Європи. Найбільша цінність європейської інтеграції не в самому факті вступу в ЄС. Європейська інтеграція дає чіткі критерії того, як мають розвиватись економіка й демократія. Економічні реформи своєю спрямованістю узгоджуються з зовнішньополітичним курсом до набуття членства в ЄС. Інтеграція в ЄС – важливий реформостимулювальний чинник для економіки України. Вона спроможна прискорити економічний розвиток і гарантувати політичну безпеку й стабільність, сприяти розвитку демократії. Безперечно, швидкість зближення України із ЄС залежить, насамперед, від зміцнення демократичних засад українського суспільства, розвитку ринкової економіки, приведення законодавства держави у відповідність із європейською нормативно-правовою системою. Інтеграція в ЄС можлива лише в результаті надбання українською державою й українським суспільством таких цивілізаційних якісних характеристик, як прозорість державної політики, повага до прав людини, чесна конкуренція, незалежна преса й вільний доступ до інформації.
При цьому слід виходити з того, що успіх на шляху інтеграції України в ЄС стане можливим тільки за умови, що це буде дорога з двостороннім рухом. Нагадаємо, що до останнього часу позиція Європейського Союзу залишається стриманою. Ринки Європейського Союзу ще закриті для України. Навіть економічно вигідні й високотехнологічні спільні проекти відхиляються країнами-членами ЄС із політичних мотивів. Для України поки що не визначено жодних часових орієнтирів – не те що вступу, навіть приєднання до зони вільної торгівлі або асоційованого членства. Ці чинники не сприяють консолідації населення України навколо ідеї європейського вибору.
Отже, відносини України з Європейським Союзом передбачають, з одного боку, цілковите входження України до європейського політичного, правового, економічного простору, а з іншого – визначення політики ЄС щодо України, підтримку державами Європи стратегії інтеграції України до ЄС. При цьому слід мати на увазі, що членство в ЄС зумовлюється неминучою вимогою делегування частини надбаного за роки незалежності суверенітету на рівень наднаціональних органів. Цей прихований від побіжного погляду підтекст “європейського вибору” України ще не став предметом дискусії в суспільстві у зв’язку з європейською інтеграцією України, не кажучи вже про офіційні заяви.
Новий напрям співробітництва України з НАТО розпочався після подій 11 вересня 2001 р. у США. Тоді Україна заявила про готовність надати (й надала) повітряний простір американській військово-транспортній авіації, задіяній у боротьбі з тероризмом.
Не менш важливим є ставлення до курсу зближення України з НАТО членів альянсу, насамперед Сполучених Штатів Америки, а також Росії. Американські високо-посадовці не раз заявляли, що прагнення України щодо вступу в Північноатлантичний альянс у США розглядають як сигнал до реалізації Україною економічних, політичних і оборонних реформ. Щодо позиції Росії, то Євген Марчук, на той час секретар Ради Національної безпеки і оборони України, висловив таку думку: “Де-факто Росія стає членом НАТО. Братиме участь у вирішенні питань, формально не будучи такою. Але це суті справи не змінює. Не будемо кривити душею: в Росії по-різному ставляться до вступу України в НАТО, є і негативна реакція. Але, я гадаю, що цей процес буде відкритий як з боку України, так і з боку НАТО, – він буде транспарентний”. І далі: “Тут немає жодної небезпеки ні для України, ні для Росії, і немає підстав для підозрювання України в якихось антиросійських намірах”.
Отже, Україна прагне інтегруватися в європейські та євроатлантичні структури паралельно з рівноправним партнерством в економічній сфері з Росією, поглибленням її відносин Європейським Союзом і НАТО. Цей сценарій є найраціональнішим для України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...