УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНЕ – свідомий, сист., організований вплив на суспільство з метою впорядкування, вдосконалення його структури й діяльності, збереження цілісності. У. с., таким чином, виступає як процес, який забезпечує стійкість розвитку сусп. системи, її рівновагу, гарантію, запобігання потрясінням і катаклізмам.
У. с. має справу з проблемами і процесами, що безпосередньо пов’язані з інтересами і потребами як окремих людей, так і малих і великих соціальних груп. Це означає, що лише за
Виходячи з потреб суспільства, суб’єкт У. с. визначає, по-перше, шляхи розвитку суспільства у заданому напрямі, тобто виробляє цілі. По-друге, він здійснює теорет.
Головним завданням У. с. є забезпечення збалансованого функціонування та розвитку соціального організму.
Зміст поняття У. с. може мати більш вузьке тлумачення. В такому випадку ми визначаємо специфіку управління соціальними групами, а також відносинами в різних людських спільнотах, вивчаємо особливості регулювання міжособистісних стосунків, напр., у трудовому колективі, простежуємо процес формування потреб, інтересів, мотивів діяльності і поведінки людей та ін. У. с., таким чином, це не просто управлінський вплив, здійснюваний на грунті необхідної інформації, а насамперед діяльність, спрямована на регулювання сусп. процесів.
Однак усе сусп. життя не можна зробити повністю соціально регульованим. Поряд із свідомим У. с. у суспільстві завжди було стихійне управління, або, іншими словами, стихійні регулятори сусп. процесів. Стихійне управління – це ті процеси, які виникають спонтанно, поза свідомою управлінською діяльністю людей і які впливають на хід і результати цілеспрямованих людських дій. Люди не можуть відвернути стихійного розвитку подій, але в змозі пристосуватись до нього. Стихійне управління не слід розглядати як щось негативне. Деякі види стихійного регулювання (напр., ринок) мають величезний самоорганізуючий потенціал. У соціально й економічно розвинутих державах межі стихійного регулювання, однак, постійно звужуються. Пізнаючи напрями, в яких розгортаються ті чи інші процеси під впливом стихійних регуляторів, люди намагаються досягти своєї мети за допомогою важелів свідомого управління, значення яких дуже вагоме.
Таким чином, управління, виконуючи функцію узгодження, забезпечуючи взаємозв’язок і взаємодію між різними частинами єдиного цілого, значною мірою визначає результативність спільних дій, породжує нову продуктивну силу, яка суттєво відрізняється від простої арифметичної суми її складових, – силу системності, єдності дій.