Управлінська праця

Related posts:

1. Складна праця Складна праця – праця, що вимагає спеціальної підготовки, кваліфікації працівників. Кваліфікований працівник має більший обсяг знань та інформації, ніж працівник простої праці. Досвід показує, що такий працівник виявляє, як правило, творче ставлення до праці, високі навички і вміння, С. п. створює за одиницю часу вартість більшої величини, ніж проста праця. С. п. на основі редукції […]...
2. Суспільно необхідна праця Суспільно необхідна праця – праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва (середній або пануючий у суспільстві рівень техніки, середня продуктивність й інтенсивність праці і середня кваліфікація працівників), вимірюється суспільно необхідним робочим часом і служить для визначення величини вартості товару. Суспільно необхідний робочий час визначає та група підприємств, яка виробляє основну масу […]...
3. Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
4. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
5. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
6. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
7. Фізична праця Фізична праця – праця, що здійснюється здебільшого завдяки витратам фізичної сили працівника і в процесі якої використовуються природні сили людини, а отже, Ф. п. є витратами мускулів, мозку, нервів, органів чуття та ін. Ф. п. переважала на всіх етапах розвитку людського суспільства аж до середини 50-х років XX ст. – часу розгортання НТР. За підрахунками […]...
8. Методи соціально-економічного управління Методи соціально-економічного управління – комплекс методів цілеспрямованого впливу на окремих працівників, групу і трудовий колектив з метою створення потужних і динамічних стимулів до ефективної праці і підвищення на цій основі життєвого рівня. Такий вплив на окремих працівників здійснюється: а) адміністративними методами (наказ, дотримання певних правил поведінки у трудовому колективі та ін.); б) економічними методами (створення […]...
9. Конкретна праця Конкретна праця – праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживну вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, а також часткового перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт, є вартіснотворним фактором. Сукупність багатьох якісно різних корисних видів (сімейств, підвидів тощо) робіт […]...
10. Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
11. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
12. Абстрактна праця Абстрактна праця – специфічна спеціально-економічна форма праці в умовах товарного виробництва і розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А. п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох (десятках тисяч) видах конкретної праці, тобто праці токаря, столяра, водія, космонавта тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, […]...
13. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
14. Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
15. Додаткова праця Додаткова праця – праця трудівника, в ході якої створюється додатковий продукт; праця понад ту, що необхідна для відтворення життєвих засобів робітника, потрібних для існування як його самого, так і членів його сім’ї. Праця людини поділяється на необхідну і додаткову. На першому етапі розвитку людства вся праця складала необхідну, коли людина була спроможна забезпечити лише своє […]...
16. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
17. Продуктивна і непродуктивна праця Продуктивна і непродуктивна праця (лат. Productivus – доцільний, плодотворний) – праця, яка відповідно збільшує або не збільшує національне багатство країни, тобто сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, культури, виробничого досвіду та ін. (див. Багатство національне). Основною частиною національного багатства є економічний потенціал країни: виробничі фонди, природні ресурси, сукупний […]...
18. Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
19. Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
20. Необхідна праця Необхідна праця – праця, затрачена на виробництво необхідного продукту, який забезпечує відтворення робочої сили працівника та членів його сім’ї. Така праця становить лише частку робочого часу, а другу частку складає додаткова праця, результат якої привласнюється власником засобів виробництва. Якісні особливості і форми Н. п. визначаються в кожній соціально-економічній формації характером відносин власності. Внаслідок цього заробітна […]...
21. Праця розумова Праця розумова – процес найсвідомішої і творчої діяльності людини, що здійснюється в межах матеріального і передусім духовного виробництва і характеризується витратою та одночасним, здебільшого розширеним, відтворенням її розумових та організаторських здібностей. Найважливішою складовою П. р. в сучасному суспільстві є праця інтелігенції, тому частку цієї складової у сукупній праці найповніше виражає кількість осіб з вищою освітою. […]...
22. Примусова праця Примусова праця – праця, що здійснюється з економічного та позаекономічного примусу, а не заради задоволення потреб у вільній і творчій праці. П. п. з позаекономічного примусу виникла в рабовласницькому суспільстві. Нею були зайняті мільйони рабів і колишніх вільних селян, які потрапили у боргову кабалу або не виконали певні повинності перед державою. За феодалізму П. п. […]...
23. Технічний поділ праці Технічний поділ праці – відокремлення якісно відмінних видів праці у процесі спільної праці залежно від розвитку техніки. Зокрема, у межах підприємства з появою робочих машин і механізмів процес праці поділяється на: основний (безпосереднє використання техніки), додатковий (переміщення предметів праці од засобів праці та готових виробів), обслуговуючий (обслуговування техніки та її утримання в належному стані) й […]...
24. Децентралізація управління Децентралізація управління – цілеспрямований процес організаційних змін на мікро – та макрорівнях, пов’язаний з переданням на нижчі ланки управління функцій вищих органів, зі зростанням частки нижчих ланок управління у виконанні окремих важливих функцій вищих ланок управління, а також функцій, які виконувались спільно різними ланками управління. Крім того, важливою ознакою Д. у. є зростання ролі економічних […]...
25. Минула праця Минула праця – праця, втілена у засобах виробництва, предметах споживання, об’єктах інтелектуальної власності та ін. М. п., на відміну від живої, не створює вартості й додаткової вартості, а є однією з найважливіших умов її створення. Водночас, взаємодіючи з живою працею, М. п. стає джерелом нової продуктивної сили (т. зв. синергічного ефекту), певної частки додаткової вартості. […]...
26. Патерналізм Патерналізм (лат. patemus – батьківський) – опікунське ставлення держави до своїх громадян, з одного боку, компаній і фірм до працівників – з іншого, а також форма соціальної політики і соціальної ідеології, спрямованої на соціально-економічне партнерство праці й капіталу. Широко застосовується з кінця XIX у США, Німеччині та інших країнах, грунтується на положенні про збігання інтересів […]...
27. Охорона праці Охорона праці – система забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у трудовому процесі, яка грунтується на сукупності законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних нормах, правилах, інструкціях тощо, обов’язкових для адміністрації, робітників і службовців підприємств, організацій та установ різних форм власності. Загальний нагляд і контроль за їх дотриманням покладено на органи […]...
28. Якість трудового життя Якість трудового життя – комплекс критеріїв, що характеризують ступінь задоволення особистих потреб чи інтересів окремого працівника та трудового колективу у процесі функціонування та розвитку підприємств, фірм і компаній. Такими критеріями є зміст, характер та якість праці, участь працівників в управлінні виробництвом і власністю, рівень гуманізації праці та ін. Ці критерії, своєю чергою, конкретизуються у наявності […]...
29. ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА ЕКСПЕРТНА (УПРАВЛІНСЬКА) – офіційно організований колектив фахівців – управлінців, створений для дослідження чітко сформульованої проблеми і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень відповідними органами влади різних рівнів. Склад управлінської групи визначається характером і структурою проблеми і має міждисциплінарний характер (спеціалісти з різних галузей управлінської діяльності). Вона часто має тимчасовий характер, […]...
30. Праця Праця – процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. При цьому людина здійснює і свою свідому мету, яка визначає спосіб і характер її дій і якій вона підкоряє свою волю. В процесі П. створюються матеріальні і духовні блага […]...