УРБАЕКОЛОГІЯ

Related posts:

1. МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ – переміщення чи переселення людей на різні терміни (від кількох годин та довічно) з перетином статистично облікових меж (як правило, адмін. кордонів, меж міста тощо). М. н. – складний соц. процес, що торкається багатьох сторін природокористування і нерідко залежить від нього. Розрізняють зовн. М. (еміграцію та імміграцію), внутр. М. […]...
2. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
3. ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
4. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
5. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
6. ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (В КОСМІЧНОМУ ПОЛЬОТІ) Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (В КОСМІЧНОМУ ПОЛЬОТІ), система забезпечення – комплекс систем і заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності людини в косм. польоті, косм. просторі та на поверхні ін. небесних тіл. Розрізняють системи Ж. (в к. п.) відкриті, частково замкнені і замкнені....
7. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
8. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
9. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
10. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
11. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
12. ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....
13. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
14. ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – відсутність у суспільстві належних умов для творчого мислення й відповідної практичної діяльності (демократії, гласності), що спричинює відрив теорії від практики, відмову від аналізу істинності й доцільності висунених політичних цілей та обмеженість практичної діяльності лише пошуком прийнятних засобів їх реалізації....
15. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
16. Соціальне забезпечення Соціальне забезпечення (социальное обеспечение) – система державних і суспільних заходів, спрямованих на забезпечення матеріальних умов життя членів суспільства у старості, у разі передчасної витрати чи значного обмеження працездатності, втраті годувальника. Основними видами соціального забезпечення є: пенсії, утримання за рахунок держави в будинках-інтернатах, забезпечення інвалідів ортопедичними виробами, транспортними засобами, надання оздоровчих путівок, допомога багатодітним сім’ям і […]...
17. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
18. Пропорції економічні Пропорції економічні – визначені за певними критеріями кількісно-якісні співвідношення між окремими підсистемами, елементами та компонентами народного господарства. За матеріально-речовою ознакою розрізняють передусім трудові (забезпеченість країни трудовими ресурсами, працівників – робочими місцями, співвідношення між підготовленою кваліфікованою і не кваліфікованою робочою силою та ін.), речові (характеризують на мікро – та макрорів – ні співвідношення певних видів продукції […]...
19. СНІГОЗАХИСТ Екологія – охорона природи СНІГОЗАХИСТ – комплекс заходів, спрямованих на захист техн. Споруд, шляхів, будівель від снігових заносів (ліс. смуги, щити, планування забудови території з урахуванням переважного напрямку вітру тощо)....
20. ЗАКОН РІВНОЗНАЧНОСТІ ВСІХ УМОВ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РІВНОЗНАЧНОСТІ ВСІХ УМОВ ЖИТТЯ – всі прир. умови середовища, необхідні для життя, відіграють рівноцінну роль. Зміст 3. р. в. у. ж. цілком очевидний, однак він нерідко ігнорується під час планування природокористування. Напр., у разі застосування важких с.-г. машин тривалий час не враховувалася їхня дія на структуру та гідрол. режим грунту, […]...
21. ПАРК МІСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МІСЬКИЙ – посаджене або окультурене насадження в міській зоні, що займає досить велику територію (відмінність від скверу та бульвару) і використовується для відпочинку мешканців міста. Часто П. м. має самостійний орган адмін. управління....
22. КОМПЛЕКС АГРОПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС АГРОПРОМИСЛОВИЙ – сукупність галузей або підприємств сусп. госп-ва, діяльність яких тією чи ін. мірою пов’язана між собою і спрямована на забезпечення потреб населення в с.-г. продукції і продуктах її переробки. К. а. складають три основні сфери: а) виробництва засобів виробництва для с. г., харч, та легкої пром-сті; б) власне с. […]...
23. Пріоритети екологічні Пріоритети екологічні – найважливіші об’єктивні чинники, які зумовлюють першорядне значення для розвитку суспільства охорони здоров’я, раціонального природокористування, та комплекс заходів, спрямованих на стратегічне вирішення цих проблем. Розрізняють загальний, регіональний і національний види П. е. Загальні П. е. охоплюють глобальний рівень, стосуються всіх екологічних проблем, вимагають раціонального використання та відтворення всіх видів планетарних ресурсів. Так, щодо […]...
24. Управління оздоровленням довкілля Управління оздоровленням довкілля – комплекс заходів національних держав, наднаціональних органів та окремих суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованих на зменшення забруднення довкілля та антропогенного навантаження на нього. Первинною ланкою У. о. д. є комплекс заходів на рівні окремих підприємств, розташованих у межах певної території, які зобов’язуються скоротити обсяги шкідливих відходів залежно від їх впливу на антропогенне навантаження […]...
25. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
26. Регіональне природокористування Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни загалом. Основними принципами Р. п. повинні стати розширене відтворення відновлювальних ресурсів; раціональне видобування і витрачання не відновлюваних ресурсів; збалансоване використання різних видів природних ресурсів; збереження сприятливої для життєдіяльності людини сфери […]...
27. ВОДОПОСТАЧАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОПОСТАЧАННЯ – сукупність заходів (отримання води з природних джерел, її очищення, транспортування, подання), спрямованих на забезпечення водою споживачів (побутові потреби, пром. підприємства та ін.)....
28. ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
29. ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ – застосування всіх економічно, екологічно, токсикологічно прийнятних методів, що дають змогу підтримувати чисельність шкідників рослинності, нижчу за поріг економ, шкідливості. В основу 3. р. к. покладено свідоме використання природних лімітуючих чинників....
30. ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ – одна з форм природокористування, спрямована на створення найсприятливіших умов життя людини. Оскільки потреби людей щодо якості довкілля поділяють на основні, або фізіол. (чисте повітря, мінім, енергет. цінність їжі, життєпридатність клімату, оптим. склад питної води тощо), додаткові (рідний ландшафт “квітучої землі”, нац. страви, звичний клімат тощо) та компенсаторні […]...