Урочний час

Related posts:

1. Бюджет часу Бюджет часу – загальна кількість добового часу та його розподіл за основними видами людської життєдіяльності окремих осіб, сімей, соціальних верств і груп. Б. ч. працівників складається з: робочого часу; часу, безпосередньо пов’язаного з виробництвом (прийом та здача зміни), власним обслуговуванням; часу, витраченого на прибуття до місця роботи і назад; позаробочого часу (купівля товарів, приготування їжі, […]...
2. Час позаробочий Час позаробочий – час, який працівник витрачає на нетрудову діяльність. Він охоплює: домашню працю, догляд за дітьми та їх виховання, задоволення побутових і фізіологічних потреб, заняття у вільний час (див. Час вільний), час на дорогу до роботи і з роботи та ін. Задоволення фізіологічних потреб передбачає витрати часу на харчування, сон, догляд за іншими членами […]...
3. Позаробочий час Позаробочий час – час, не зайнятий суспільно необхідною працею на виробництві. До нього входить: час, зв’язаний з роботою на виробництві (дорога на роботу і назад, догляд за собою до і після роботи); час, потрачений для ведення господарства (приготування їжі, купівля продуктів та інших товарів, догляд за предметами побуту, дітьми тощо); час, зайнятий в особистому підсобному […]...
4. Баланс робочого часу Баланс робочого часу – система показників, які характеризують рівень використання робочого часу працівниками відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період. Б. р. ч. – це сума всіх виходів і невиходів на роботу незалежно від причин. Визначається множенням середньоспискової кількості працівників на повну календарну кількість днів у періоді. Щоб одержати Б. р. ч. […]...
5. Норма часу Норма часу – встановлений для виконання певної роботи (операції) час за визначених організаційно-технічних умов і передового виробничого досвіду. Двома видами Н. ч. є норми тривалості операцій (час, встановлений для виконання одиниці роботи на окремому робочому місці або з використанням одного виду обладнання і вимірюється в одиницях часу) і норма трудомісткості (необхідні витрати часу одного працівника […]...
6. Робочий день Робочий день – найпоширеніша форма робочого часу, впродовж якого людина працює на підприємстві (фірмі, компанії), в установі та виражає відносини економічної власності між власниками цих структурних підрозділів і найманими працівниками з приводу праці останніх і привласнення необхідного та додаткового продуктів. Р. д. має фізичні (визначаються необхідністю відновлення фізичних і розумових здібностей, витрачених за робочу зміну) […]...
7. Форми гнучкого робочого часу Форми гнучкого робочого часу – основні способи ефективного використання робочого часу в розвинених країнах світу. До них належать: 1) праця упродовж робочого тижня виробничого персоналу з використанням гнучкого графіка виходу на роботу залежно від потреб підприємства, зокрема з метою максимальної та найефективнішої експлуатації найновішої техніки. Ця форма передбачає роботу у вихідні та святкові дні та […]...
8. Погодинна заробітна плата Погодинна заробітна плата – оплата вартості й ціни робочої сили за її використання протягом певного робочого часу, а частково – за результат праці. Переважала на початкових етапах розвитку капіталізму за умов, коли не існувало законодавчого регулювання робочого дня. Згодом П. з. п. стала гальмом зростання продуктивності праці, оскільки потребувала для свого функціонування витрат на нагляд […]...
9. Трудомісткість управлінських функцій Трудомісткість управлінських функцій – витрати індивідуального та суспільно необхідного робочого часу на виконання певного обсягу управлінських робіт упродовж певного часу. Т. у. ф. визначається за нормативним методом (шляхом встановлення норм праці на виконання певного обсягу робіт за певний час і за наявності відповідних умов і вимірюється або витратами часу управління на виконання таких робіт або […]...
10. Вільний час працівників Вільний час працівників – частина неробочого часу, призначена для розвитку особистості. Використовується для відпочинку, виховання дітей, занять фізкультурою і спортом, громадської роботи, самоосвіти тощо. Розрізняють витрати часу на користування послугами галузей культури і мистецтва, системи заочного і вечірнього навчання, рекреаційної сфери (будинки відпочинку, пансіонати, турбази), на фізичну культуру і спорт, громадське харчування. Особлива стаття В. […]...
11. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
12. Резерв робочого часу Резерв робочого часу – джерела та можливості кращого використання робочого часу впродовж певного періоду на підприємстві. Розрізняють внутрізмінні, цілодобові, тижневі, місячні та ін.; залежно від структури витрат виробництва виокремлюють організаційні, техніко-технологічні, управлінські, постачальницько-збутові та ін. З метою виявлення Р. р. ч. необхідно глибоко проаналізувати структуру виробничих і невиробничих витрат на підприємстві, здійснювати всебічний контроль за […]...
13. Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
14. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
15. Нічна робота Нічна робота – робота з 22 години до 6 години. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Тривалість Н. р. дорівнює денній тоді, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на […]...
16. Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
17. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
18. Тривалість робочого часу Тривалість робочого часу – встановлений законом, колективним договором, трудовим договором (контрактом) час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку. Встановлена законодавством Т. р. ч. на підприємстві, в організації, установі не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства, організації, установи при укладенні колективних договорів, трудових договорів можуть встановлювати меншу тривалість робочого часу. […]...
19. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
20. Час понаднормовий Час понаднормовий – час, який робітник або службовець за розпорядженням адміністрації підприємства (установи) витрачають на виконання робіт поза встановленим законом нормованим робочим днем. Допускається у виняткових випадках, лише за умови дотримання чинного законодавства (зокрема КЗпП) з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи чи організації. Тривалість Ч. п. не повинна перевищувати для кожного працівника 4 год. протягом […]...
21. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
22. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
23. Якість трудового життя Якість трудового життя – комплекс критеріїв, що характеризують ступінь задоволення особистих потреб чи інтересів окремого працівника та трудового колективу у процесі функціонування та розвитку підприємств, фірм і компаній. Такими критеріями є зміст, характер та якість праці, участь працівників в управлінні виробництвом і власністю, рівень гуманізації праці та ін. Ці критерії, своєю чергою, конкретизуються у наявності […]...
24. Закон зростання екологічних потреб Закон зростання екологічних потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням інтенсивності праці (насамперед розумової), нервових, психічних та емоційних навантажень на людський організм в умовах забрудненого довкілля та його погіршення й необхідністю задоволення зростаючих екологічних потреб для належного відтворення людини як біологічної істоти, природного компонента робочої сили нормальної якості. Підвищення […]...
25. Аналіз використання робочого часу ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 4.1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ І ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ 4.1.3. Аналіз використання робочого часу Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від економного і ефективного використання робочого часу. Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності – форма […]...
26. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
27. Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання […]...
28. Відпочинок Відпочинок – сукупність видів діяльності, в процесі яких задовольняються соціальні, духовні та інші нематеріальні потреби людини, поновлюються її фізична, розумова, нервова енергія тощо, розвиваються особистісні якості. В. – частина вільного часу людини. Розрізняють понад 40 видів діяльності людини в процесі відпочинку, головні з яких – творчість (наприклад, конструювання), використання засобів масової інформації, відвідування закладів культури, […]...
29. Закони Госсена Закони Госсена – сформульовані німецьким економістом Г. Госсеном два закони, в яких стисло розкрито розроблену ним теорію споживання. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується, поки не досягне нуля в точці повного насичення, тобто цей закон стосується сфери психологічної оцінки блага окремим індивідом. Згідно з другим – для максимального […]...
30. Неповний робочий час Неповний робочий час – неповний робочий день або неповний робочий тиждень. За неповного робочого дня працівник зайнятий на підприємстві менше часу, ніж встановлено розпорядком чи графіком для певної категорії працівників. За неповного робочого тижня зменшується кількість робочих днів проти п’ятиденного або шестиденного робочого тижня і, отже, кількість робочих годин на тиждень. Н. р. ч. може […]...