УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ



УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

Вправа 558

1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові.

Самостійні

Службові

Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість);

Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.);

Є членами речення

Не мають лексичного значення;

Мають морфологічні ознаки (незмінність);

Не е членами речення

2. Самостійні

частини мови змінюються за родами, числами, відмінками, а службові частини мови є незмінними.

3. Змінні частини мови: іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово.

4. Дієслово має п’ять форм: неозначена форма дієслова, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник, дієприслівник.

5. Прислівник як самостійна частина мови являється незмінною, вказує на ознаку дії, ознаку предмета та ознаку іншої ознаки.

6. Службові частини мови: сполучник, прийменник, частка. їх називають службовими тому, що вони не виконують синтаксичної ролі, не є членами речення, виконують службову роль у реченні.

7.

Вигук не відноситься ні до самостійних частин мови, ні до службових. Вигук – особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

Вправа 560

Стародавня книга, українському народу, національна святиня, Пересопницьке євангеліє, Святого Письма, українською мовою, копітка праця, пересопницького монастиря, надзвичайне обдаровання, нетлінною красою.

Вправа 565

1. На уроці вчителька навела (привести можна тільки істоту) цікаві факти. 2. Ледарів потрібно змусити (неправильний переклад дієслова) працювати. 3. Обід замовити (неправильний переклад дієслова) вчасно. 4. Відчиніть, (неправильний переклад) будь ласка, двері. 5. У виставці брали (неправильний переклад) участь провідні художники України. 6. Коли виходите з кімнати, вимикайте (русизм) світло. 7. Щоб виконати завдання, потрібно докласти (граматична помилка) максимум зусиль.

Вправа 567

1. Перепрошую, я давно хотів вас запитати. 2. Добридень, мені потрібна довідка. 3. Вибачте, як спалося? 4. Передайте, будь ласка, моє прохання Михайлу Васильовичу. 5. Проходьте, будь ласка. 6. Дякую, ви мені дуже допомогли. 7. Вибачте, я не можу виконати ваше прохання. 8. Поклич, будь ласка, до мене Андрія. 9. На все добре, завтра побачимося. Речення “Добридень, мені потрібна довідка” можна використовувати в різних ситуаціях. Наприклад, ви звертаєтесь до лікаря за довідкою після закінчення лікування. Ще можна звернутися за довідкою з місця роботи або з місця проживання чи за довідкою про склад сім’ї.

Вправа 568

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

ІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ – префіксально-суфіксальний спосіб творення.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ – суфіксальний спосіб творення.

Вправа 569

Неозорий (слово без не не вживається); не читаючи (не з дієприслівниками пишеться окремо); недруг, а ворог (пишеться окремо, бо є протиставлення); не до смаку; недобачати (неповнота дії); нев’янучі квіти (пишеться разом, бо немає пояснювального слова); бак не заповнений водою (пишеться окремо, бо с пояснювальне слово); неосідланий кінь (пишеться разом, бо немає пояснювального слова); не оброблена вчасно (пишеться окремо, бо є пояснювальне слово); не так; не рівна, а похила (пишеться окремо, бо є протиставлення); незчувшись (слово без не не вживається); у нього немає часу (слово пишеться з не разом, бо його можна замінити словом нема); він не має часу (не з дієсловами пишеться окремо); нестямно (слово без не не вживається); неважко (можна замінити синонімом легко); не високо, а низько (пишеться окремо, бо є протиставлення); ненароком (слово без не не вживається).

Вправа 570

1. Степ навколо (прислівник є обставиною місця) заріс чебрецем, який (займенник виконує роль підмета) лив чудодійні запахи, сонце теж (прислівник) заслалося чебрецем, а на (прийменник) небі не (частка) було (дієслово) ні хмаринки (В. Шевчук). 2. Климко дивився на (прийменник) сонце, що (займенник виконує роль підмета) саме заходило супроти (прийменник) куреня… (Г. Тютюнник). 3. Вона вскочила в човен і попливла навздогін (прислівник) за лебедями (О. Довженко).

Вправа 571

Благословенна тиша навкрути. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи у траві, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі. Жайворонки дзюркочуть у тиші, проймаючи її вверх і вниз, невидимі в повітрі, як струмки, що течуть і течуть, розмаїті, джерельно-дзвінкі. Здається, співає від краю до Краю саме повітря, співає марево, що вже схоплюється, тече, струмує де-не – де над ковилою (0. Гончар).

Вправа 573

Небалакучий – мовчазний, неговіркий, небагатослівний.

Незгасаючий – незгасний, неопалимий, непогасний, негаснучий, непогасний.

Непосидючий – невсидючий, невгамовний, непосидливий, непосидячий.

Незахищений – беззахисний, безборонний.

Незбагненний – незрозумілий, недовідомий, недоступний, недосяжний, недохідливий.

Незавидний – невидний, безбарвний, малопомітний, невидатний, непривабний, непривабливий, неінтересний.

Нешкідливий – безпечний, невинний, незагрозливий, безневинний.

Вправа 574

Коли я повернувся додому, у мене розрядився телефон. Скупавшись у холодній воді, він захворів на ангіну. Коли він зайшов до кімнати, то вже нічого не чув. Згадуючи своє дитинство, я захотів знову побувати в ньому. Мені допоміг друг, який проживає неподалік. На стадіон прийшли хлопці, які виявили бажання грати у футбол.

Вправа 575

1. Малюк засміявся й потягся до іграшки. – Малюк, засміявшись, потягся до іграшки. Малюк засміявся, потягшись до іграшки. 2. Лампа блимала й тьмяно освітлювала кімнату. – Лампа, блимаючи, тьмяно освітлювала кімнату. Лампа блимала, тьмяно освітлюючи кімнату. 3. Сніг падав на землю й накривав її легкою периною. – Сніг, падаючи на землю, покривав її легкою периною. Сніг падав на землю, покриваючи її легкою периною.

Вправа 576

1. Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі. 2. М’яко стелить, та твердо спати. 3. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. 4. Якби такий до роботи, як до розмови. 5. Щоб добре жити, треба працю любити. 6. В очі любить, проте за очі гудить.

Вправа 577

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

За А. Матвійчуком

Тестові завдання стор. 206:

1.А, 2.Б, 3.Г, 4. 1.В, 2.А, 3.Г, 4.Б; 5. 1.Г, 2. Б, 3.А, 4.В; 6.Г, 7. 1.Г, 2.В, 3.Б, 4.А; 8.А, 9.В, 10.Г, 11.А, 12.Б, 13.Б, 14.А, 15. 1Б, 2.А, 3.Г, 4. В; 16. 1.А, 2.Г, 3.В, 4.Б; 17.В, 18.В, 19. В, 20.Б, 21.А, 22.В, 23.Г, 24.Б, 25.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Начерки людей.
Ви зараз читаєте: УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ