Валова продукція сільського господарства у тваринництві

Related posts:

1. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
2. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
3. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
4. Валова продукція підприємства Валова продукція підприємства – показник, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції у вартісній формі за певний час. В. п. п. промислового містить: вартість вироблених готових виробів; вартість реалізованих за межами підприємства напівфабрикатів власного виробництва; продукцію, виготовлену в підсобних і допоміжних підрозділах і реалізовану на стороні; роботи промислового характеру, виконані у звітному періоді на замовлення зі […]...
5. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
6. ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) Екологія – охорона природи ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) – комплекс заходів на основі досягнень агрохім. науки і хім. пром-сті, спрямованих на широке і планомірне використання хім. засобів і методів для збільшення врожаю та підвищення якості с.-г. продукції, продуктивності тваринництва, захисту цих об’єктів від шкідників і хвороб або несприятливих умов середовища. Надмірне захоплення X. призводить до погіршення […]...
7. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
8. Економіка сільського господарства Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає економічні відносини і передусім відносини економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, шляхи раціонального використання різноманітних ресурсів. Теоретична і методологічна основа Е. с. г. – економічна теорія. Проблеми розвитку Е. с. г. вивчаються в тісному зв’язку з агробіологічними […]...
9. ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА – вкладання енергії в с.-г. виробництво під час обробітку грунту, його удобрювання, посіву, догляду за рослинами, збирання врожаю і вивезення його з полів, сушіння чи ін. підготовка до зберігання. Е. с. г. в розвинених країнах, як правило, становить 10-20 % загальнодерж. споживання енергії (може досягати 40 %). Збільшення […]...
10. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО §30. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Географічна розминка Пригадайте з курсу фізичної географії України, що таке агрокліматичне районування. Сформулюйте, спираючись на матеріал § 28 та 29, основні закономірності розміщення галузей сільського господарства. Територіальна структура сільського господарства, як і промисловості, представлена насамперед пунктами, […]...
11. Загальна характеристика сільського господарства Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Сільське господарство є другою після промисловості важливою галуззю матеріального виробництва, що забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість – сировиною. У перші роки незалежності в сільському господарстві спостерігався величезний спад виробництва, а в окремих його галузях – повний занепад. Така критична ситуація спонукала уряд країни до грунтовного реформування галузі. […]...
12. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Неолітична революція, тобто перехід від збиральницького до відтворювального сільського господарства, відбулася десь за 9 тис. років до н. е. Центрами зернового господарства були Близький Схід, Далекий Схід, Центральна Америка. У Перу та Індонезії основними культурами були коренеплоди. Щонайменше за 8 тис. років […]...
13. Становище сільського господарства в повоєнній Україні Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 р. – початок 1950-х років) § 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ 5. Становище сільського господарства в повоєнній Україні. Протягом війни українське село зазнало величезних втрат. Одночасно з 30 тис. зруйнованих сіл були знищені майже всі машино-тракторні станції, пограбовано сільськогосподарську техніку. Через нестачу техніки селянам доводилося використовувати коней […]...
14. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 3. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень. Нове керівництво СРСР мало серйозні проблеми в сільському господарстві, яке на початку 1950-х років перебувало в катастрофічному стані. За роки повоєнної відбудови виробництво зерна не досягло довоєнного […]...
15. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
16. ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 19. ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Дві галузі сільського господарства. У сільському господарстві виділяються дві великі галузі: рослинництво (землеробство) і тваринництво. Основною галуззю більшості країн, що розвиваються, є рослинництво. Лише у деяких державах цього типу переважає тваринництво, що пов’язане з особливостями природних умов. У високорозвинених країнах […]...
17. Необхідність реформування сільського господарства Регіональна економіка Глава IV ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 1. Необхідність реформування сільського господарства Місце і роль сільського господарства в економіці країни залежать від суспільно-економічних цілей держави. Цілі суспільно-економічного розвитку держава реалізовує через визначену економічну, юридичну та адміністративну системи впливу на економіку. Вибір інструментів, способів і форм впливу залежить від намічених цілей розвитку, від […]...
18. ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ВАЛОВА Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ВАЛОВА, брутто-продукція – маса органічної речовини, яка утворюється при фотосинтезі та хемосинтезі, тобто автотрофами....
19. Пропорції народного господарства Пропорції народного господарства (від лат. proportio – розмірність) – співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) – це співвідношення між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю і сільським господарством, між І і II підрозділами тощо. Міжгалузеві пропорції – […]...
20. Продукція товарна Продукція товарна – уся виготовлена на підприємствах, фірмах, компаніях продукція, що призначається для реалізації споживачам. Загальна вартість П. т. народного господарства визначається як сума вартості такої продукції, виготовленої на підприємствах, фірмах тощо, і вимірюється в чинних гуртових і порівняльних цінах. До П. т. входять: готова продукція, що реалізується споживачам; напівфабрикати власного виробництва і продукція допоміжних […]...
21. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
22. Ціни закупівельні Ціни закупівельні – ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним та приватним, заготівельним, переробним та торговельним фірмам. Ц. з. застосовуються також при заготівлі продукції хутрового звірівництва, рибництва, закупках вторсировини. Застосування Ц. з. звільняє господарства від витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією продукції. В сільському […]...
23. ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень Є. г. (в.) т. у хім. пром-сті становить 6-8 га, у видобувно-хім. підгалузі – 20-22, в пром-сті буд. матеріалів – 3-5 […]...
24. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
25. Відбудова господарства – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Відбудова господарства Війна призвела до небаченого руйнування економіки України. Після війни її промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти рівня 1940 р. Відбудова господарства починалася відразу ж після визволення українських земель, а вже в травні 1945 р. було […]...
26. ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА)- див. Ємність господарства (виробництва) територіальна....
27. Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
28. Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
29. Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства – порядок, визначений Законом України “Про селянське (фермерське) господарство” в редакції від 22.VI.1993. Згідно із цим законом (ст. 22) селянське (фермерське) господарство має право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією. Воно може на добровільних засадах укладати з підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють заготівлю і переробку сільськогосподарської продукції, договори (контракти) на […]...
30. Реалізована продукція Реалізована продукція – показник, який характеризує обсяг проданих готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт і послуг виробничого характеру у грошовому вираженні й оплачених населенням, збутовими або торговельними підприємствами. Крім того, до Р. п. відносять вартість робіт і освоєння у процесі виробництва нової техніки. До обсягів Р. п., однак, не включають вартість внутрізаводського […]...
31. Галузева структура світового господарства Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 8. ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА § 39. Галузева структура світового господарства Поняття галузевої структури. Прискорення науково-технічного прогресу постійно ставить нові вимоги до економіки і суспільства різних країн – учасниць світового господарства. Економіка будь-якої країни є господарським комплексом, що формується на базі соціального й економічного розвитку, міжнародного поділу праці […]...
32. КИТАЙ. ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ УРОК 37. КИТАЙ. ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ Навчальна мета: ознайомити з досягненнями та проблемами сучасної економічної політики Китаю, визначити особливості галузевої структури та територіального розміщення господарства, пояснити концентрацію промислового та сільськогосподарського виробництва в Східному Китаї; розвивати уміння порівнювати особливості господарства країн Азії, оцінювати роль Китаю у світовому господарстві; виховувати розуміння […]...
33. Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства Земельні ділянки, надані для ведення селянського (фермерського) господарства – земельні ділянки, надані громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Можуть передаватися (продаватися) у приватну власність (тільки громадянам України) або для користування. Розмір земельної ділянки, що надається для ведення селянського (фермерського) господарства, не може перевищувати 50 га. сільськогосподарських угідь і 100 га. усіх земель. Однак громадянин – […]...
34. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
35. Домашні господарства Домашні господарства – господарства, які ведуть одна або кілька осіб, що мають спільне житло, з метою розширеного відтворення передусім людини економічної на основі кінцевого споживання продуктів сфери матеріального та нематеріального виробництва. Поняття “Д. г.” здебільшого синонімічне поняттю “сім’я”, хоч і ширше за обсягом, бо ведеться не лише в сім’ї, а й одинокими чоловіками і жінками; […]...
36. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 “ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ США: ПІВНОЧІ, ПІВДНЯ ТА ЗАХОДУ” УРОК 41. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 “ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ США: ПІВНОЧІ, ПІВДНЯ ТА ЗАХОДУ” Навчальна мета: актуалізувати знання про галузеву та територіальну структуру господарства США, скласти порівняльну характеристику галузевої структури і спеціалізації господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня і Заходу; розвивати практичні уміння визначати спільні та відмінні ознаки господарства районів, систематизувати й […]...
37. Цілісність світового господарства Цілісність світового господарства – процес трансформації національних економічних систем в єдину інтернаціональну та глобальну економіку за активної участі наднаціональних органів. Двома найважливішими групами факторів, які посилюють таку цілісність, є об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних факторів належать: 1) інтернаціоналізація господарського життя, передусім технологічного способу виробництва. Це виявляється у поглибленні міжнародного поділу праці, передусім міжнародної спеціалізації і […]...
38. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
39. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 12. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять “господарство”, “галузь”; називає галузі виробничої й невиробничої сфер; характеризує особливості територіальної структури господарства. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, атлас, карта “Господарство”, контурні карти. Опорні поняття: територіальна структура господарства, спеціалізація, промисловий центр, промисловий вузол, промисловий район, фактори розміщення підприємств різних […]...
40. Тюнен Тюнен (Ергтут) Йоганн Генріх (1783-1850) – німецький економіст; досліджував економіку сільського господарства, теорію ренти. Обгрунтував один з варіантів теорії продуктивності, припустив існування ізольованої господарської області у вигляді кола із грунтом однакової родючості й з містом (єдиним джерелом попиту на сільськогосподарські продукти) у центрі. Досліджуючи цю модель, дійшов висновку, що оптимальним буде розміщення різних галузей сільського […]...