ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ – БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ СЛУХУ – АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
Довідник з біології
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ
БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ СЛУХУ
ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ
Вестибулярний апарат (від лат. vestibulum – переддвер’я, вхід) сприймає зміну положення голови та тіла в просторі та напрям руху тіла. Рецептори вестибулярного апарату знаходяться в лабіринті – у півкруглих каналах і двох мішечках – овальному і круглому. Вестибулярні чутливі клітини ссавців і людини утворюють п’ять рецепторних областей – по одній в півкруглих каналах, а також в овальному
Півкруглі канали розташовуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах, усередині яких є перетинковий канал. Усередині нього і між внутрішньою стороною кісткового лабіринту і зовнішньою оболонкою перетинкового знаходиться рідина. Зміна положення тіла в просторі приводить до руху рідини, що порушує рецепторні клітини, які знаходяться тут.
Отолітовий апарат має наступну будову
Механізм сприйняття звуків. Звукові коливання, пройшовши через зовнішній слуховий прохід і ударяючись о барабанну перетинку, передаються слуховим кісточкам, через перетинку овального вікна – перилімфі і ендолімфі. Коливання ендолімфи викликає резонанс волокон певної довжини основної мембрани, який сприймається волосковими рецепторами. При цьому волоскові клітини торкаються покривної мембрани, що приводить до виникнення в них збудження, яке передається по слуховому нерву. Механічна енергія коливань перетворюється на електричну енергію нервового збудження. Залежно від довжини звукової хвилі збуджуються різні рецептори: високі тони викликають коливання коротких волокон основної мембрани, низькі тони – довгих волокон. У скроневій частині кори переднього мозку відбувається їх якісна оцінка.
Рис. 116. Отолітовий апарат (а) і місце його локалізації у внутрішньому вусі (б): 1 – отоліти; 2 – отолітова мембрана; 3 – волоски рецепторних клітин; 4 – рецепторні клітини; 5 – опорні клітини; 6 – нервові волокна; 7 – півколові канали; 8 – овальний і 9 – округлий мішечки; 10 – завитка.
Гігієна слуху. Для збереження слуху шкірний покрив зовнішнього вуха і особливо барабанну перетинку потрібно оберігати від ушкоджувальної дії різних чинників, перш за все від механічних пошкоджень. Необхідно регулярно мити вуха теплою водою з милом, оскільки разом з сіркою, що скопилася в слуховому проході, там затримується пил і мікроорганізми. Травмуючи дію на слуховий аналізатор, яка приводить до зниження або втрати слуху, мають дуже гучний звук, постійні шуми і особливо звукові коливання ультрависоких та інфранизьких частот. Тому для боротьби зі шкідливим впливом цих чинників у виробничих умовах застосовується комплекс захисних заходів (індивідуальні проти-шумні навушники, спеціальне облицьовування приміщень, яке поглинає звук). Необхідно своєчасно лікувати простудні захворювання носоглотки, оскільки через слухову трубу в барабанну порожнину можуть проникати хвороботворні мікроорганізми, що викликають запальні процеси в органі слуху.