Вибори в Україні
Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 14. Вибори. Референдум
3. Вибори в Україні
Найважливішою формою прямої демократії с вибори, за допомогою яких здійснюється формування складу представницьких органів державної влади й місцевого самоврядування.
Конституція України визначила основні принципи проведення виборів. Вибори до органів державної влади й органів місцевого самоврядування є вільними й вибуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Загальне виборче
Вибори повинні бути вільними. Це означає, шо кожний виборець
Рівне виборче право означає, що кожний виборець може одержати однакову з іншими виборцями кількість бюлетенів дія голосування незалежно від соціального, матеріального стану й будь-яких інших обставин. Своє виборче право громадянин може використати тільки особисто, тобто заборонено одержувати бюлетень за друзів і родичів навіть за їхнім дорученням. Крім того, під час підготовки до виборів рівні права мають усі кандидати в депутати, забороняється використовувати дія передвиборчої кампанії своє службове становище.
В Україні депутатів усіх рівнів.
Президента України, сільських, селищних, міських голів обирають безпосередньо виборці. Кожний виборець отримує бюлетень із прізвищами кандидатів або з назвою партій, яка висунула список кандидатів, і висловлює своє ставлення саме до них.
Такс голосування називають прямим.
Неодмінною умовою демократизму виборів є таємність голосування. тобто ніхто не мас права контролювати волевиявлення громадян, своє право вони реалізують у спеціальних приміщеннях або кабінах для голосування наодинці
Це цікаво
Не завжди і не в усіх країнах дотримувалися загальновизнаних нині демократичних принципів виборів. У XVIII – XIX ст. в багатьох країнах Європи, де вже обирані парламенти. було встановлено обмеження – цензи для учасників виборів. Так. в Італії конституцією 1848 р. було передбачено майновий ценз (наявність певної кількості майна чи мінімальна сума сплачених виборцем податків) і ценз писемності (уміння читати й писати), унаслідок чого у виборах могли брати участь лише 3 % громадян. Тільки в 1920 р. дістали право голосу жінки в США. а у Швейцарії вони беруть участь у виборах лише з 1971 р.
Нині в багатьох країнах (США. ФРН, Японії та ін.) діє ценз осілості – виборець повинен прожити певний установлений час на території виборчого округу чи країни загалом.
В окремих країнах участь у виборах є обов’язковою, виборцям роблять спеціальну позначку в паспорті, її відсутність може призвести до чималого штрафу.
Вибори проводять у більшості країн світу, кожна з них виробляє свою виборчу систему. Всі системи можна умовно поділити на кілька видів. Розрізняють пропорційну, мажоритарну й змішану виборчі системи. Коли застосовують пропорційну систему, кандидатів висувають партії й виборчі блоки, а місця в органі влади розподіляють пропорційно – залежно від кількості одержаних відповідною партією чи блоком голосів виборців. Якщо використовують мажоритарну виборчу систему, дія обрання кожному кандидату треба набрати більшість голосів виборців певної території або країни загалом. У змішаній системі поєднують елементи обох систем: частину депутатів обирають за пропорційною, частину – за мажоритарною системою.
У мажоритарній системі є два різновиди залежно від того, яку кількість голосів потрібно набрати кандидату дія обрання. Якщо кандидат має набрати більше половини голосів тих, хто взяв участь у голосуванні, систему називають мажоритарною абсолютної більшості. Якщо обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців, аніж за інших кандидатів (не обов’язково більше половини від усієї кількості), ідеться про мажоритарну систему відносної більшості.
Розглянемо приклад. У голосуванні на виборах узяло участь 80 тис. виборців. З них за кандидата К. проголосувало 36 тис. виборців, за кандидата Р. – 24 тис., за кандидата Н. – 20 тис. Якщо діятиме система абсолютної більшості, нікого з кандидатів не можна вважати обраним. Як правило, у цьому випадку проводять другий тур виборів – повторне голосування за двома кандидатурами, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі, – у нашому прикладі це кандидати К. і Р. Якщо ж діятиме система відносної більшості, обраним вважатиметься кандидат К., який набрав більше голосів, аніж інші кандидати.
У різних країнах діють різні види виборчих систем. У Великій Британії, США використовують мажоритарну виборчу систему, у Франції, Ізраїлі й Норвегії – пропорційну, у Грузії й Росії – змішану. Вважаться, що пропорційна виборча система забезпечує більшу стабільність у роботі парламенту, адже депутати с представниками певних партій і сформувати потрібну більшість дія прийняття рішення значно простіше. Утім вона ефективна за наявності в країні розвиненої системи партій як представників різних верств населення. Жодна виборча система не є абсолютно довершеною.
Для проведення виборів за будь-якою системою створюють виборчі округи. Якщо в окрузі обирається один депутат, такий округ називають одномандатним, якщо кілька – багатомандатним.
Нині вибори народних депутатів України відбуваються за пропорційною системою. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах, міських рад – за змішаною-, половина депутатів обирається за партійними списками, половина – в одномандатних округах – за мажоритарною системою. Вибори сільських і селищних рад відбуваються за мажоритарною системою відносної більшості.
Із Конституції України
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досяглії на день їх проведення вісімнадцять років (…).
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Стаття 73. Виключно Всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
В Україні, як і в інших демократичних державах, передбачено дві форми демократії – пряма й представницька. Однією з форм прямої демократії є референдум.
Порядок проведення референдумів в Україні визначено Конституцією України і Законом України “Про Всеукраїнський і місцеві референдуми”. Всеукраїнський референдум призначають Президент України, або Верховна Рада України за власною ініціативою, або проголошує Президент України за народною ініціативою. Закон визначає порядок проведення референдумів і підбиття їх підсумків.
Вибори є неодмінною ознакою демократичної держави. В Україні вибори проводять на підставі загального, рівного, прямого виборчого права, таємним голосуванням. Виборцям гарантовано вільне волевиявлення.
Шляхом виборів формуються Верховна Рада України, органи місцевого самоврядування, обирається Президент України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...