Види руху деталей
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 19
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
19.7. Види руху деталей
У виробничому процесі розрізняють три види руху деталей: послідовний, паралельний і паралельно-послідовний.
Вони вивчаються для вибору оптимального циклу партії деталей, виходячи з конкретних умов даного цеху і ділянки.
Послідовний вид руху характеризується тим, що обробляються деталі партіями, при чому наступна операція відбувається після закінчення попередньої над останньою деталлю
Потім, підсумовуючи його за всіма m операціями, знаходять тривалість при послідовному виді руху:
Для прикладу, наведеного на рис. 19.4,
Тпос = 5 х (3 + 10 + 2 + 4) = 95 хв.
Недоліком послідовного виду руху деталей є збільшення тривалості циклу.
Паралельний вид руху характеризується тим, що партія деталей обробляється одночасно на всіх операціях, а передача деталей з однієї операції на іншу відбувається після її закінчення
На графіку видів руху деталей (див. рис. 19.4) видно, що друга операція відбувається через 3 хв. Вона протікає нормально і закінчується через tшт1 + ntшт2 = 3 + 5 х 10 = 53 хв. Третя операція відбувається після оброблення першої деталі за двома попередніми операціями, тобто через 3 + 10 хв. Кожну наступну деталь робітник одержує через 10 хв., а сам витрачає 2 хв., тобто в нього є простій тривалістю 10 – 2 = 8 хв. Загальна величина простоїв буде в (n – 1) разів більше, оскільки після одержання останньої деталі простої виключаються.
На четвертій операції робота може бути почата після одержання першої деталі через 3 + 10 + 2= 15 хв. Кожну наступну деталь робітник одержує через 10 хв., тобто через інтервал часу, рівний тривалості найтривалішої або головної операції tгол.
У загальному випадку тривалість циклу при паралельному русі (Тпар) дорівнює сумі двох складових частин:
А) часу одержання першої деталі на останній операції, тобто
Де tост – час на оброблення деталі на останній операції,
Б) тривалості обробки партії деталей на останній операції, яка дорівнює
Звідси
Для прикладу, наведеного на рис. 19.4
Тпар = 19 + 10 х (5 – 1) = 59 (хв.)
Порівнюючи приведені формули, знаходимо, що при паралельному виді руху цикл зменшується в порівнянні з послідовним на
Рис. 19.4. Графік руху деталей
Недоліком паралельного виду руху деталей є наявність простоїв у робітників на всіх операціях меншої тривалості порівняно з попередньою операцією. Для ліквідації цих простоїв потрібно відповідно переносити початок роботи і тим самим повністю використовувати весь робочий час. Ці можливості використані при паралельно-послідовному виді руху деталей.
Паралельно-послідовний вид. При побудові графіка руху деталей за цим способом потрібно враховувати, що простої у робітників бувають тільки в тих випадках, коли тривалість попередньої операції tпоп більша від наступної tнас, тобто tпоп > tнас. Позначимо tпоп – tнас = ∆t.
Ті самі операції, в яких немає простоїв, тобто при tпоп < tнас виконуються так само, як при паралельному русі.
У наведеному прикладі перші дві операції виконуються паралельно, як і в попередньому випадку. Тривалість третьої операції менша за наступну, тобто t2 > t3, а t2 – t3 = ∆t2-3 = 10 – 2 = 8.
Це означає, що на третій операції при паралельному русі були простої тривалістю по 8 хв. при обробленні кожної деталі. Для того щоб простої ліквідувати, потрібно третю операцію розпочати пізніше на (t2 – t3) (n – 1) = 8 х 4 = 32 хв.
Якщо при паралельному виді руху вона розпочалася через tшт1 + +tшт2 = 3 + 10= 13 хв., то в цьому випадку вона виконуватиметься через 13 + 32 = 45 хв.
Оскільки на кожну деталь витрачається 2 хв., то на виготовлення всієї партії в 5 штук знадобиться 10 хв.; оброблення всіх деталей буде закінчена через 45 + 10 = 55 хв. з моменту початку роботи.
Розглянемо умови виконання четвертої операції. Звернемо увагу, що з третьої операції деталі поступатимуть через 2 хв., а на четверту операцію витрачається 4 хв., тобто простоїв у робітника не буде. Тому роботи з цієї операції можна розпочати після отримання першої деталі, тобто через 45 + 2 = 47 хв. Оскільки на цю операцію затрачується 4 хв., то повне оброблення всіх деталей буде закінчено через 47 + 20 = = 67 хв.
Тривалість циклу при цьому виді руху дорівнює сумі трьох складових:
А) часу на оброблення першої деталі на всіх операціях окрім останньої, тобто
Б) добутку суми різниць між двома суміжними операціями на число деталей в партії мінус 1, тобто (n – 1). При цьому ∆t береться тільки у випадках, коли tпоп > tост. Після цього розпочинається підсумовування ∆t, тобто береться
В) тривалості обробки останньої операції, тобто tост х n. В цілому ж
Тобто 19 + 12 х 4 = 19+48 = 67 хв.
Із зіставлення випливає, що Тпос > Тпп > Тпар, а
Для приведеного прикладу Тпос – Тпп = (19 – 8 – 4) х (5 -1)=28 (хв.). У свою чергу:
Порівняно з паралельним рухом деталей цикл при паралельно – послідовному русі дещо збільшується. Перевагою його є відсутність простоїв, які бувають при паралельному виді руху на операціях меншої тривалості, ніж з головною операцією.
Його недоліком є відносна складність організації робіт на ділянці.
Сфера застосування: паралельний вид руху – масове і багатосерійне виробництво; паралельно-послідовний – серійне і багатосерійне виробництво; послідовний – одиничне, дрібносерійне і серійне виробництво.