Відмінювання дієприкметників. Голосні в закінченнях дієприкметників
Тема: Відмінювання дієприкметників. Голосні в закінченнях дієприкметників.
Мета: Пояснити особливості відмінювання дієприкметників, формувати вміння визначати їх відмінки в реченнях, ставити дієприкметники в потрібній відмінковій формі, правильно писати відмінкові закінчення дієприкметників; виховувати любов до природи та до рідної пісні; розвивати увагу, логічне мислення, удосконалювати навички такої мисленнєвої дії, як порівняння, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроків: Уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання:
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
Картка 1 Перебудувати речення так, щоб дієприкметникові звороти виділялися комами. Перебудовані речення записати, звороти підкреслити. Марно втраченого дня ні за які гроші не повернеш. Насильно розкрита троянда втрачає аромат. Намальовані фарбою квіти живуть найдовше. Добре зшиті чоботи добре й носяться. З’їдений до роботи хліб вирощує ледарів. Нажита трудом копійка збережеться довше легкого Народна творчість. |
Переписати, вставляючи пропущені літери й розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Дієприкметникові звороти підкреслити. Я у ст..пу край Дунаю свою хату маю, густим лісом обсаджену, красним цвітом пр..крашену. А на горі вогонь горить, а в долині к..зак л..жить, к..тайкою покриваний, порубаний, постреляний. Народна творчість. |
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них дієприкметники, з’ясувати відмінок кожного. Виділити закінчення дієприкметників. Подібно до якої частини мови відмінюються дієприкметники?
І. І вечір голубі покоси поклав на стомлений Дніпро. (В. Сосюра.) Хай заквітне життя на завмерлому полі. (В. Самійленко.) Стану я ранком на зораній ниві. (І. Франко.) Вже мальва коло хати розцвіла медалями натрудженого літа. (Д. Луценко.) І чуйно соняшник поверне пожовклу голову на схід. (М. Стельмах.) В полях обвітрених шляхи мої жагучі. (А. Малишко.)
ІІ. Закипали і гасли волошок розгойдані дзвони. Маки в житі ридали пелюстками зірваних сліз. (Є. Гуцало.) І айстри запізнілою красою чарують зір. І зоря у пожовклій траві розгубила стрічки пурпурові. (В. Сосюра.) Скільки райдуг, квіток зацвіте злототканих, хороших здаля! (П. Усенко.) Скільки засохлої троянди не поливай, вдруге не зазеленіє. (Нар. творч.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
І V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Відмінювання дієприкметників” (п. 5, с. 23).
* Робота біля дошки. Використовуючи опрацьовану таблицю як опору, провідміняти дієприкметникисхвильований, пожовтілий.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 5, с. 23).
V. Виконання вправ на закріплення.
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Визначити відмінки дієприкметників, закінчення виділити рамкою.
І. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо зат..ха під владою чаруючої ночі… (Леся Українка.) Так хочет..ся щокою пр..тулит..ся до стану заворожених беріз! Та зустріч коренем вросла в гл..бінь схв..льова..ого серця. (Д. Луценко.) А дуб зорю посадовив не плечі й тр..має на зсутулених пл..чах. (Є. Гуцало.)
ІІ. На вітах пох..лених іній сріблит..ся. (П. Воронько.) Над садком ос..ротілим звис мороз с..рпанком білим. (М. Старицький.) Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда. (В. Сосюра.) Вил..нялу кожушину вітер, як ніж, проб..ва. (Д. Павличко.) Куркульському сіряку не вір, як зношеному вітряку. (Нар. творч.).
* Пояснювальний диктант. Дієприкметники підкреслити, визначити відмінок кожного.
І літ одлетілих не жалко, що в даль одпливли, як вода. (В. Сосюра.) І таким повіяло зі сцени радісним, окрилюючим святом! (Л. Дмитерко.) Пил віків здуває археолог з черепка, розритого в імлі. (А. Бортняк.) Так десь простерлись небокраї в тумані пройдених доріг. (В. Сосюра.) Завмираючим гулом долітав ледь вловимий грім. (І. Цюпа.) Принишклим морозом цвіте сіножать. (І. Драч.)
* Переписати, подані в дужках дієприкметники ставлячи в потрібній формі. Визначити відмінки цих дієприкметників.
І. Хитається сад мій вишневий гіллям без (пожовклий) листків. (В. Сосюра.) Дві яблуні руками кострубатими (померлий) листя ловлять у саду. (В. Коротич.) Поривні вітри нагинають гілля тополине, шумить воно журно листям (умираючий). (А. Шиян.) В (закучерявлений) мідь дубів вкрапляється золото передвечір’я. (М. Стельмах.) Ліси полум’яніли (одспіваний, стухаючий) вогнем. (І. Драч.) (Розквітлий) папороть шукаєш ти в лісах. (Олександр Олесь.) Вечір догоряв на заході червоним (потухаючий) жаром. (І. Нечуй-Левицький.)
ІІІ. У (забутий) саду не шукай винограду. У (стоячий) воді риба не така смачна. (Покручений) дерева на будівництво не вибирають. (Розбитий) посуду ціна минулася. (Підстрелений) сокола і ворони б’ють. Він такий, що з (варений) карашанки курча висидить. Не засипай (змілілий) криниці, поки не викопав нової. (Кинутий) каменя не повернеш. (Освічений) людину не звернеш зі стежини.
Народна творчість.
* Навчальний диктант. Дієприкметники підкреслити, визначити відмінок та синтаксичну роль кожного.
І. Незнайомий бере бандуру, сідає й починає перебирати струни. Зарокотали, зажурились вони тугою давнини, забився красивий, але надірваний голос. Пісня зривається підбитим птахом, міцно чіпляється за серце, переносить його у далекі краї й віки.
З кожним словом сумнішає, хмурніє обличчя зажуреного співака. Він виривається на верхів’я мелодії, коли на хвилях синього моря злітають запорозькі байдаки. Мабуть, він теж черпнув горя не з мілкого дна, горе оживає в його засмучених очах, настороженому погляді. По лініях його зігнутої постаті відчувається, що не сила предківської пісні, а щось інше ятрить його зболену душу. І треба йому пособити дружнім потиском руки, вірним словом чи поглядом. (За М. Стельмахом; 100 сл.)
ІІ. Чудове, пишне українське село! Чудовий, Богом благословенний і Богом забутий край!
Увечері на вулиці до півночі співали. Долітали слова пісень, сповнені високої, простої й пахучої, як квітки зеленого степу, поезії. Обвіяний духом пісень, неба, тепла, кожен неначе бачив душею свою Україну. Вона була засаджена садками, виноградом і лісами, вся облита ріками. Україна поставала зі своїм гордим, поетичним і добрим народом, з народом освіченим, вільним, без всякого ярма на шиї, зі своєю мовою, наукою й поезією. І кожен почував душею, що все те мусить сходити й рости саме, не полите водою й росою, під гарячим камінням і піском, навмисне накиданим зверху. (За І. Нечуєм-Левицьким; 100 сл.)
ІІІ. Коли взяти вбік до лісового озера, дерева рідшають. На галявині біліє з трьох боків оторочена садом хата. Але Максим спочатку прямує до заокругленого, схожого на серце озера. Воно справді є серцем лісу, тому, певне, лише в найлютіші морози береться льодом.
Зараз над поворонілою водою, мов прив’язана, висить тонка й прозора намітка синьої імли. На березі лежить довбаний човен, знизу він узявся льодом, а зверху притрушений снігом. Посеред озера плавають дві пари крижнів. Качва неквапливо відпливає до протилежного берега, наче виплетеного купинами. На купинах стирчать надламані стебла татарського зілля, а за ними щільною стіною підвівся засохлий із сиво-рожевим волоттям очерет. Хіба ж його можна обминути? Треба полізти в зарості, заспівати про рибалку молодого і аж тоді повагом йти в гості до діда. (За М. Стельмахом; 120 сл.)
Словник. Намітка – покривало з тонкого серпанку; перен. пелена, паволока. Крижень – велика дика качка. Купина – горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.
V І. Підбиття підсумків уроку.
V ІІ. Домашнє завдання. П.5, вправа 57.
Related posts:
- ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ У ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У СУФІКСАХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з особливостями правопису голосних у закінченнях дієприкметника; голосних і приголосних у суфіксах дієприкметника; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах, визначати морфологічні ознаки дієприкметників; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння використання дієприкметників у зв’язних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні […]...
- ТВОРЕННЯ Й ВІДМІНЮВАННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ Мета: – навчальна: навчити семикласників утворювати активні й пасивні дієприкметники, сприяти зміцненню навичок їх написання; – розвивальна: удосконалювати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники в мовленні; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити зі звичаями і традиціями рідного краю, виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, до […]...
- Відмінювання дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються за родами (в однині), числами і відмінками. Вони мають такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи....
- Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 7 Тема: Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях Мета: повторити вивчене про прикметник, його граматичні ознаки (рід, число, відмінок); формувати вміння й навички правильного вживання голосних у відмінкових закінченнях прикметників; розвивати культуру усного й писемного мовлення, естетичні почуття, смак до точного та влучного слова, збагачувати словниковий запас учнів. Тип […]...
- Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 17. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Рідна мово, пісне солов’їна! Ти одна, як диво-дивина, Як єдина в світі Україна І як мати в кожного одна. М. Ігнатенко ПАМ’ЯТАЙМО Відмінювання активних і пасивних дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів Н. дозрілий, Дозріле, колоте […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 19. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ 235. Прочитайте. Визначте дієприкметники, з’ясуйте відмінок і число кожного. Назвіть відмінкові закінчення дієприкметників. Давно забуті часи, коли українців сприймали як жертв і страждальців. Нині акценти зі знедоленого українця-жертви зміщені на українця успішного. Вибір обраної ним діяльності є глибоко усвідомленим, напрямок кар’єрного руху – добре обміркованим. Навчання зробило з нього […]...
- Іменник. Іменники, що означають назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 5 Тема: Іменник. Іменники, що означають назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях Мета: повторити вивчене про іменник як частину мови, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок, три відміни), особливості відмінкових закінчень; удосконалювати навички правильно виділяти відмінкові закінчення іменників; визначати іменники – назви істот і неістот, […]...
- Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників Тема: Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Мета: Пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, правила їхнього творення, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати їх, правильно писати дієприкметникові суфікси; виховувати мовне чуття; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу. […]...
- Уживання дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Уживання дієприкметників Дієприкметник – елемент книжного мовлення. В усному мовленні (у розмовно-побутовому стилі) він уживається рідко. До широко вживаних у всіх книжних стилях належать пасивні й активні дієприкметники минулого часу. Пасивні дієприкметники теперішнього часу вживаються здебільшого в науковому та діловому мовленні (Досліджувана проблема, обговорюваний проект і т. д.). […]...
- Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ДІЄПРИКМЕТНИК & 15 Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу Дієприкметники за станом поділяються на активні (теперішнього й минулого часу) і пасивні (минулого часу). Активні Пасивні Називають ознаку предмета за дією, яку він сам виконує: граючий тренер (тренер, який ще грає в команді); зів’яле листя (листя, […]...
- Відмінювання дієприкметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються так само, як прикметники твердої групи, – за родами (в однині), числами і відмінками: Однина Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина Н. Вічний Керо- Ваний Вічна Керо-вана Вічне Кероване Вічні Керовані Р. Вічного Керо – ваного Вічної Керо – ваної Вічного Керованого Вічних […]...
- Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...
- Зразки відмінювання дієприкметників – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Зразки відмінювання дієприкметників Відмінки Однина Ч. р. Ж. р. С. р. Множина Н. Присвячений Присвячена Присвячене Присвячені Р. Присвяченого Присвяченої Присвяченого Присвячених Д. Присвяченому Присвяченій Присвяченому Присвяченим 3. Присвячений; присвяченого Присвячену Присвячене Присвячені, присвячених 0. Присвяченим Присвяченою Присвяченим Присвяченими М. (на) присвяченому (ім) (на) присвяченій (на) присвяченому (ім) (на) присвячених...
- ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 22. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 218 I. Убитий горем – пригнічений; ломитись у відчинені двері – твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує; знати як облупленного – дуже добре, до найменших дрібниць; правити смаленого дуба – говорити нісенітницю; як з хреста знятий – дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом; стріляний горобець – досвідчений, хто […]...
- ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §3. ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ 24. Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прикметники, поставте до кожного з них питання. Від якого слова ви ставили питання до прикметника? ОСІННЯ ВИШИВАНКА Вишивають сірі журавлі Дощового неба скатертину. Вітерець безжальний до землі Жовту нахиляє горобину. Оселився дощик на гіллі, Облітає айстра […]...
- Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни – уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни Ач-(-яч-): Ріж/уть +уч(ий) -> ріжучий, Пала/ють + юч(ий) -> палаючий, Леж/ать + ач(ий) -> лежачий, Го/ять + яч(ий) […]...
- ІМЕННИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §2. ІМЕННИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ 14. Прочитайте. Визначте в тексті іменники, до кожного поставте питання. Що означає іменник? Ліс золотиться листям дерев. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Після дощика із землі вилазять гриби. На старих пеньках красуються тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах підосичники, сироїжки, запашні рижики. Особливо […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники Тема: Перехід дієприкметників у прикметники. Мета: Пояснити умови й особливості переходу дієприкметників у прикметники; формувати вміння розрізняти дієприкметники й прикметники дієприкметникового походження; виховувати цікавість і повагу до фольклору як вияву народної спостережливості й мудрості; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. […]...
- Відмінкові закінчення дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінкові закінчення дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Оновлен-Ий оновлен-Е Оновлен-Ого Оновлен-Ому = Н. або Р. Оновлен-Им … оновлен-Ому (-ім) Оновлен-А Оновлен-Ої Оновлен-Ій Оновлен-У Оновлен-Ою … оновлен-іЙ Оновлен-І Оновлен-Их Оновлен-Им = Н. або Р. оновлен-Ими … оновлен-Их Зверніть увагу! […]...
- Відмінювання іменників другої відміни І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 26 Тема: Відмінювання іменників другої відміни Мета: формувати вміння відмінювати іменники другої відміни та навички правопису їхніх відмінкових закінчень, особливу увагу звернути на закінчення родового відмінка однини, повправляти учнів у виділенні орфограми “Букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини іменників другої відміни” та обгрунтуванні написання закінчень родового відмінка […]...
- ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 22. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Деякі дієприкметники можуть утрачати властивості дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів. ПОРІВНЯЙТЕ: ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ Вихована в сім’ї дитина. Смажена на олії риба. Вихована людина. Смажена риба. У прикметники переходять […]...
- ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя густо вкрило осінню землю. Вправа 202 I. Вигоріла трава; замерзлою річкою; позеленіла вода; прив’яле огудиння; розквітлі дерева; присохла гілка; схудле дитя. II. Огудиння, прив’яле на сонці, під вечір почало розправляти […]...
- ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 20. ПРАВОПИС ДІЄПРИКМЕТНИКІВ. НАПИСАННЯ – Н – У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА – НН – У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Я знаю: мова мамина – свята. В ній вічний, незнищенний дух свободи. Ті плекали душі і вуста мільярдів. Це – жива вода народу. М. Адаменко ПРИГАДАЙМО Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються за допомогою суфіксів: […]...
- ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 21. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 210 I. Зібрати – зібраний, подолати – подоланий, обстругати – обструганий, атакувати – атакований, зупинити – зупинений, загородити – загороджений, розщепити – розщеплений, обставити – обставлений, захистити – захищений, оголосити – оголошений, змолотити – змолочений, змолоти – змелений, підперти – підпертий, взути – взутий, розкрити – розкритий, огорнути – […]...
- Відмінювання іменників четвертої відміни І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 29 Тема: Відмінювання іменників четвертої відміни Мета: пояснити особливості відмінювання іменників четвертої відміни, формувати вміння відмінювати такі іменники; удосконалювати навички самостійної роботи; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до влучного слова. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки) Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. […]...
- ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ § 24. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Вправа 240 II. Твій труд незрівняний ні з чим. Вправа 241 I. СтрашеНнИй, з’єднаНИй, незнищеНИй, незнищеНнИй, незрівняНИй, незрівняНнИй, нездолаНИй, освітлеНИй, невблагаНнИй, незлічеНнІ, намальований, написаний, незлічеНІ, нездолаНнІ, скошеНИй. II. Подвоєння у прикметниках у наголошених суфіксах подвоєння відбувається в таких випадках: 1. При збігові двох однакових приголосних: – на […]...
- Аналіз контрольної роботи. Відмінювання прикметників. Таблиця відмінювання прикметників в однині Урок 57 Тема. Аналіз контрольної роботи. Відмінювання прикметників. Таблиця відмінювання прикметників в однині Мета: ознайомити дітей з відмінюванням прикметників в однині та множині, вчити визначати відмінок прикметника, правильно вибирати закінчення при відмінюванні прикметника залежно від кінцевого приголосного основи; розвивати уміння зіставляти мовні явища, робити висновки на основі спостережень; виховувати повагу до рідної землі й мови. […]...
- АКТИВНІ Й ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ Мета: – навчальна: розширити знання учнів про дієприкметник як особливу форму дієслова, сприяти формуванню навичок визначати активні й пасивні дієприкметники; розвивати загальнопізнавальні вміння знаходити активні й пасивні дієприкметники у текстах, визначати їх роль; – розвивальна: розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити зі […]...
- ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МИНУЛОГО Й ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник § 16. ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МИНУЛОГО Й ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ У мові, все: Діброви й верболози, Дніпра і Ворскли витканий атлас, Козацька доблесть і кріпацькі сльози, Ще й дума та, що вистраждав Тарас. Д. Луценко ПАМ’ЯТАЙМО Пасивні дієприкметники виражають ознаку, яка зумовлена дією іншого предмета чи особи. Пасивні дієприкметники утворюються від […]...
- АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 20. АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ 239. Прочитайте словосполучення. Визначте, хто або що виконує дію, за якою дієприкметник називає ознаку предмета: названий іменником предмет чи інший, не названий у словосполученні? Мисляча людина, омріяна перемога, палаюче вогнище, погаслий вогонь, запалені іскри, порум’яніле обличчя, побілені стіни, затихаючий спів. Дієприкметники бувають […]...
- БУКВИ Е, И В ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄСЛІВ І ТА ІІ ДІЄВІДМІН Мета: – навчальна: поглибити знання семикласників щодо правопису особових закінчень дієслів І і ІІ дієвідмін; сприяти зміцненню навичок визначення дієвідміни дієслів, правильно писати й пояснювати орфограми в особових закінченнях дієслів; – розвивальна: розвивати творчі вміння використовувати дієслова І і ІІ дієвідмін у власних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати бережливе ставлення до флори […]...
- Відмінювання іменників першої відміни І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 24 Тема: Відмінювання іменників першої відміни Мета: пояснити особливості відмінювання іменників першої відміни, формувати вміння самостійно відмінювати такі іменники, визначати орфограми у відмінкових закінченнях іменників першої відміни та пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил; формувати навички колективної та самостійної роботи з підручником та з таблицею; розвивати логічне мислення; виховувати […]...
- Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 58 Тема. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом Мета: – навчальна: поглибити знання про способи визначення написання ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом; – розвивальна: розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, асоціативну уяву; – виховна: виховувати культуру усного й писемного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: художня […]...
- НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з правилами написання частки не з дієприкметниками; поглибити знання школярів про способи творення дієприкметників; – розвивальна: формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприкметник з вивченою орфограмою; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників почуття поваги до природи рідного краю. Внутрішньопредметні зв’язки – Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологічних висловів, […]...
- АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ. ТАБЛИЦЯ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Урок 52. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ. ТАБЛИЦЯ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ В ОДНИНІ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині; вчити визначати відмінок прикметників, зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. […]...
- Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 59 Тема: Вимова наголошених і ненаголошених голосних, позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [ е ] , [ и ] , [ о ] в коренях слів Мета: поглибити знання учнів про правила вимови й позначення на письмі наголошених і ненаголошених голосних, формувати навички вимови й написання ненаголошених [е], […]...
- ГОЛОСНІ ЗВУКИ Мета: повторити вивчений матеріал про голосні звуки; продовжити роботу над каліграфією, правильним буквоз’єднанням; удосконалювати навички письма під диктовку складів, слів, словосполучень, невеликих речень, списування з друкованого та рукописного шрифтів; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Повідомлення теми та мети уроку 2. Мовні ігри 1) Гра “Назвіть “сусідів”. – Назвіть […]...
- Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 31 Тема: Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині Мета: пояснити особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки у формі множини, формувати вміння визначати відмінки використаних у реченнях і текстах іменників, що вживаються тільки в множині, відмінювати такі іменники; правильно вживати такі іменники у формах непрямих відмінків у власному мовленні; удосконалювати […]...