Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по музиці ⇒ Виконавський розвиток. Танцювальна музика. Танець. Танцювальні ритми. Народні танці. Йоганнес Брамс Угорський танець

Виконавський розвиток. Танцювальна музика. Танець. Танцювальні ритми. Народні танці. Йоганнес Брамс Угорський танець

Музика створена і призначена лише для живих істот,

Які мають надії, цілі та емоції.

Жак Барзун

Мета. Дослідити, які життєві обставини змальовує музика танцю; вчити розпізнавати різні типи музики в одному творі; ознайомити з біографією Йоганнеса Брамса, розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, уміння малювати музичні картини; виховувати любов до природи у різних її проявах.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності – фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО,

“Хрестоматія” та “Фонохрестоматія” з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель: Урок музики почавсь,

Кожен з вас приготувавсь?

Учні: Ми готові вже співати,

Грати й навіть танцювати.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

111. Ритмічні вправи.

1. “Чобіток”.

– Скажіть, як цокає молоток у майстра, що ремонтує взуття? (тук-тук). Ми про нього повторювали пісеньку на попередньому уроці.

2. Вправа “Печу, печу хлібчик”.

IV.

Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 66.

Слово “музика” в перекладі з грецької означає “мистецтво муз”. Музика – це вид мистецтва. У кожного мистецтва є своя мова: живопис говорить з людьми за допомогою фарб, кольорів і ліній, література – за допомогою слова, а музика – за допомогою звуків. У світ мелодій людина занурюється з дитинства. Музика дуже впливає на людину. Зовсім ще маленька дитина може раптом заплакати під сумну мелодію і засміятися під веселу, або весело застрибати, хоча вона ще не знає, що таке танець. Які тільки почуття не висловлює людина за допомогою музики!

Музика тісно пов’язана з різними видами мистецтва: літературою, образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою). Взяти хоча б живопис. Нерідко, розглядаючи різні картини і вдивляючись у них, ми можемо внутрішнім слухом почути ту чи іншу мелодію, що звучить в нашій уяві, де зоровий образ переходить в музичний. У літературі, своєю чергою, багато віршів писалося для того, щоб потім їх поклали на ноти. Письменниками і поетами створено безліч літературних творів, в яких розповідається про музику. На цих простих прикладах ми бачимо, що музика впливає на інші види мистецтва. Музика – частка нашого життя. Вона насамперед розповідає про-людину, про людей в цілому, висловлює їхні почуття і думки, малює їх характер – втілює все те, що пов’язане з індивідом. Житія народжує музику, а вона впливає на нього. Музика може змінити ставлення людини до життя, зміцнити її силу волі, виховати благородство та доброту.

2. Пізнавальна бесіда.

3. Словникова робота.

3. Музична гра Василя Верховинця “Пташка маленька” (див. урок М 18).

V. Слухання музики.

Й. Брамс “Угорський танець”.

1. Загальні відомості про композитора.

Йоганнес Брамс – німецький композитор, піаніст і диригент, один із головних представників епохи романтизму.

Брамс писав камерну і симфонічну музику, для фортепіано, а також для голосу і хору. Як піаніст-віртуоз, він часто виконував прем’єри своїх творів; також спіпрацював з провідними музикантами свого часу, зокрема з піаністкою Кларою Шуман і скрипалем Йозефом Йоахімом. Багато з його творів стали ключовими в сучасному концертному репертуарі. Будучи безкомпромісним перфекціоністом, він знищив частину своїх робіт, а деякі залишив неогіублікованими. Був почесним членом Галицького музичного товариства.

Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі у родині музиканта. Його батько, Йоганн Якоб Брамс, грав на контрабасі та ріжку в невеликих ансамблях, а пізніше став контрабасистом Гамбурзького філармонічного оркестру. Він дав синові початкові навички гри на різноманітних струнних і духових інструментах, але Йоганнеса більше цікавило фортепіано. У віці семи років він почав навчатися гри на цьому інструменті в Отто Коссела. Талант Брамса до композиції проявився рано, і 1843 року за сприяння Коссела його прийняли до відомого в той час композитора Едуарда Марксена студентом

З фортепіано і композиції. Написана Брамсом 1849 року “Фантазія на тему улюбленого вальсу” вже свідчить про нього як віртуоза-піаніста.

У віці 20 років разом з угорським скрипалем Е. Ременьї зробив концертну поїздку, під час якої познайомився з Ференцом Лістом та Йозефом Йоахімом., За рекомендацією ЙозефаЙоахіма 1853 року Брамс познайомився із Робертом Шуманом, який був зачарований талантом молодого композитора і на сторінках “Нової музичної газети” висловив своє захоплення.

Після смерті Шумана у 1856 році Брамс ділив свій час між Гамбургом, де він диригував жіночим хором, і Детмольдом, де з 1957 по 1859 рік працював придворним учителем музики і диригентом. 1862 року переїхав до Відня, де успішно виступав як піаніст, пізніше – як хоровий диригент у Співочій капелі й Суспільстві друзів музики.

У середині 70-х рр. Брамс цілком присвячує себе творчій діяльності, виступає з виконанням своєї музики як диригент і піаніст, багато подорожує. | 1890 року 57-літній Брамс вирішив припинити свою композиторську кар’єру, однак дотриматися цього рішення не зміг. В наступні роки він створив цілий ряд визнаних шедеврів.

Музична спадщина композитора велика й охоплює багато жанрів (за винятком опери). 4 симфонії маестро, з яких особливо виділяється остання, 4 одне з найвищих досягнень симфонізму 2-ї половини 19 століття. Слідом за Л. ван Бетховеном і Ф. Шубертом Брамс розумів циклічну композицію симфонії як інструментальну драму, частини якої об’єднані певною поетичною ідеєю. За художньою значимістю поруч з симфоніями композитора стоять його інструментальні концерти, трактовані як симфонії із солюючими інструментами. Скрипковий концерт Брамса (1878) належить до числа найпопулярнішш творів цього жанру. Велику популярність має також 2-й фортепіанний концерт (1881). З вокально-оркестрових творів маестро найзначніший “Німецький реквієм” (1868) з його епічним розмахом і проникливою лірикою.

Помер Й. Брамс 3 квітня 1897 р. у Відні.

2. Слухання твору.

3. Обговорення.

4. Робота з підручником, с. 67. Музична абетка.

VI. Фізкультхвилинка.

Я малюю зайчика (колові рухи руками над головою)

Для вас – раз.

Це у нього, бачите, (руки кладуть на голову)

Голова – два.

Це у нього вуха (піднімають руки вгору до вух)

Догори – три.

Це стирчить у нього хвостик (повертають тулуб праворуч, ліворуч)