ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ
Урок № 9
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – ХАРАКТЕРНА ОЗНАКА ВСІХ ЇЇ СТИЛІВ
Мета: повторити норми вимови приголосних звуків, ознаки милозвучності української мови; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Фонетика: спрощення в групах приголосних, фонетичні чергування у-e, і-й.
Синтаксис:
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого
Робота з таблицею
> Уважно роздивитися таблицю “Засоби милозвучності української мови”. Підготуватися до бесіди за змістом таблиці.
Засоби милозвучності української мови | |
Наявність фонетичних варіантів окремих слів завдяки чергуванню звуків [у]-[в], [і]-[й] | Прийменники у – в, і – й, з – із – зі, під – піді; учитель – вчитель, |
Спрощення в групах приголосних стн, ждн, здн, стл, рдц, лнц, рнч | Вісник, тижневий, виїзний, обласний, серце, сонце, гончар |
> Відповісти на запитання:
1. Чи властиві засоби милозвучності іншим мовам? Які саме і якими мовами? Наведіть приклади.
2. Ознаками яких стилів виступає милозвучність в українській мові?
III. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
IV. Виконання системи практичних завдань на основі повторення вивченого
Спостереження над мовним матеріалом
> Прочитати речення за правилами української орфоепії. Виписати слова із звукосполученнями чн, шн, записати їх фонетичною транскрипцією, пояснити їх вимову.
1. Тут, у кориті висхлого бурчака, облямованого по високих берегах червоним польовим маком, було безпечніше (М. Коцюбинський). 2. І навіть це дівча, що йде з ріки, його пісні встеляє край долини, щоб, згадуючи муки Катерини, готовити на свадьбу рушники (А. Малишко). 3. Застебнутий на всі гудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту (О. Гончар). 4. За вікном стояла місячна ніч (М. Стельмах). 5. Усі дороги і стежки його життя, переплітаючись, звідусіль поспішали до сьогоднішньої днини, як поспішає гаряча кров до серця (М. Стельмах). 6. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скрйнями, плугами й усякими іншими домашніми речами (С. Васильченко). 7. Різьблені тіні, плямисто перемежовані з сонячним сяйвом, швидко мерехтіли, грали на міцно натягнутій короткогривій пщї коня (М. Стельмах). 8. От жаль, Дмитре, що ми рушниці не взяли (М. Стельмах). 9. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці.(М. Коцюбинський). 10. Її вражала розкішна картина осінньої природи, обейпана сонячним промінням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський). 11. Там вся ти – гроно винограду в осонні запашного саду (Г. Коваль). 12. І так святково на душі, що забуваєш про рушницю (М. Луків). 13. І далека зоря крізь космічний огром усміхнеться мені, як до брата сестриця (М. Луків). 14. О степове “гей-гей” із далечіні, із вічності до мене ти дійшло (В. Швець).
Дослідження-відновлення
> Записати відновлений текст у зошит, вибираючи з наведених, слів, що в дужках, найбільш удалий варіант.
СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Український народ – один (із, з) менших синів (у, в) сім’ї індоєвропейських народів. Ще його міфологія не розвинулась гаразд, як дуже раннє християнство (у, в) Києві” дуже рання візантійська християнська просвіта захопила (і, й) спинила її (у, в) самому процесі розвитку, повернула духовне життя (українського, вкраїнського) народу на іншу стежку. Ллє, не зважаючи на те, що християнські догмати (і, й) християнська мораль (уже, вже) (увійшли, ввійшли) (у, в) народне, життя, ще (і, й) досі між народом не згинуло давнє поганство. Воно ще (і, й) досі держиться (у, в) житті народу, (у, в) обрядах (і, й) звичаях (у, в) колядках, щедрівках, веснянках, купальських піснях, (у, в) весняних іграх, (у, в) приказках, забобонах (і, й) ліках сільських знахарок.
Основа давньої української міфології така сама, як (у, в) всіх арійських народів: то були небесні з’явища, котрі більш (од, від) (усього, всього) (уразили, вразили) фантазію (і, й) думку народу. Небо, засіяне зірками, сонце, місяць, зоря, хмари, дощ, вітер, роса, грім, блискавка – все те поперед (усього, всього) звертало на себе увагу, зачіпало фантазію (і, й) розбуджувало думку дужче (і, й) раніше, ніж земля (і, й) все, що на землі. Ще зачіпала людську мисль зміна літа (і, й) зими, тепла (і, й) холоду, дня (і, й) ночі, світла (і, й) темряви, вічна (і, й) незмінна боротьба на небі світлих (і, й) темних сил.
> Записати слова, вставляючи, де потрібно, пропущену літеру т.
Обгрунтувати правильну вимову й правопис поданих слів.
Безжалісн..ий, безчес..я, віс..ник, віс..ь, кіс..лявий, корис..ний, облас..ний, студен..ський, товарись..кий, юнац… во, улес..ливий, щас..ливий, чес..ний, якіс..ний, зап’яс..ний, пес..ливий, хвас..ливий, контрас..ний, балас..ний, шіс..надцять, піс..ний, форпос..ний, тіс..ний, хворос..няк, столис.. ник.
Коментар учителя. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим – ст, літера т у групі приголосних – стн – зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: аванпост > аванпостний. У власне українських словах зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять літера т зберігається. Ці слова є винятками.
Вибіркове письмо
Накреслити таблицю й заповнити її, виписавши слова, в яких наявні групи приголосних – здн-, сшн-, – стл-, – жди-, – слнц – та ін. Указати, коли спрощення приголосного позначається, не позначається на письмі і коли не відбувається.
Орфографічний запис | Фонетична транскрипція | Спрощення приголосного |
Наприклад: масні | [масн’і] | Не позначається на письмі |
1. На папері залишились масні відбитки пальців (І. Вільде). 2. Він раптом тверезіє і відразу міняється очей померкла масть (А. Головко). 3. На радісних сонячних тризнах згадаймо, о друзі, і тих, що винесли все для Вітчизни з палаючих серць молодих (П. Усенко). 4. Шістнадцять кіс дзвенять, гудуть, густі жита кладуть (П. Воронько). 5. Писав хлопчина вірші про щастя і любов. Щасливим народився і дівчину знайшов (Д. Павличко). 6. Бринить чомусь пісенька давня така: “Заший мені, шевче, поранене серце…” (В. Кочевський). 7. Сивими зорями очі далекі випливли з-під празникової хустки, що мріяла, як синь степова (В. Корж). 8. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М. Рильський). 9. Часто збиралася в Косачів студентська молодь (М. Олійник). 10. Ти мене чекала на порозі, щоб легенько, звісно, докорить (М. Рильський). 11. Жадаєте біографічних звісток? Подаю вам кілька фактів (М. Коцюбинський). 12. Його дратувало кожне жалісливе слово.
Виконання тестових завдань
1. Укажіть рядок, у якому в усіх словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.
А Чес..ний, виїз..ний, тиж..невий;
Б зап’яс..ний, хворос..няк, улес..ливий;
В турис..ський, студен..ський, якіс..ний;
Г шіс..надцять, кіс..лявий, хвас..ливий.
2. Знайдіть рядок, у якому не дотримано правил чергування у – в.
А Виріс в селі, десь в саду, позичив вчора;
Б загубився у хвилях, бувала у Львові, відобразити у творі;
В прочитала в оголошенні; кинувся у вогонь, працювала в цеху;
Г записався в гуртоїс, послабила увагу, зайшла в учительську.
3. Укажіть слово, в якому допущена помилка у фонетичній транскрипції.
А [пойасн’уут’];
Б [йавиешче];
В [бород’ба];
Г [шчоден:иек].
4. Позначте рядок, у якому у двох словах слід уживати літеру г.
А (Г, г)рупа, (г, г)анок, (г, г)рйнджоли, (г, г)нутися;
Б а(г, г)рус, при(г, г)аняти, (г, г)оризонт, Ан(г, г)лія;
В (г, г)аздувати, дзи(г, г)лик, про(г, г)авити, педа(г, г)о(г, г);
Г дзи(г, г)а, (г, г)еоло(г, г)ія, (г, г)адка, (г, г)руша.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях слід ужити прийменник зі.
А Працював (з, зі, із) друзями, прибрати (з, зі, із) столу, стрибнути (з, зі, із) моста, відчинятися (з, зі, із) скрипом;
Б вітер (з, зі, із) сходу, (з, зі, із) зброєю в руках, розпочати (з, зі, із) гри, написав (з, зі, із) помилками;
В іти (з, зі, із) мною, борщ (з, зі, із) щавлю, прибути (з, зі, із) Львова, товар (з, зі, із) знаком якості;
Г (з, зі, із) шкури вилазити, вийшов (з, зі, із) села, виготовити (з, зі, із) шовку, капає (з, зі, із) стріхи.
6. Позначте рядок, У якому допущено помилки в чергуванні у – в; з – зі; і – й.
А Ішли літа; перекладати зі словником; день у день, дивитися у вікно;
Б жити в Уфі; діти в школі; поговори зі мною; світ учить розуму;
В купалася у хвилях; одна дорога й озеро; Володимир і Ярослав; росла в гаю;
Г прочитала у книжці; тести із англійської мови; вокзал в Одесі; переконала в своєму.
7. Позначте рядок, у якому всі групи приголосних записані правильно.
А Безпристрасний, персні, кістлявий, кістковий, альпініський;
Б виїзний, тижня, приміський, контрасний, фашистський;
В перехресний, зап’ястний, каратистський, студентці, невістчин;
Г пісний, роз’їзний, в’їжджений, блиснути, убозтво.
8. Позначте рядок, у якому чергування і й, у – в відповідає правопису.
А Піднявся вгору, вірю у тебе, уклали угоду;
Б дощ іде, море і степ, дні й ночі;
В батьки і діти, купатися в хвилях, в будень і свято;
Г у нього в очах, навчається в інституті, сказав усе.
9. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних.
А Очисний, зап’ястний, шістнадцять, яхтсмен;
Б кадетський, тиснути, журналістці, кістлявий;
В шіссот, жалісний, усно, проїздний;
Г випускний, тижневий, кореспондентський, серце.
10. Позначте рядок, у якому спрощення в групах приголосних виповідає правопису.
А Буревісник, усний, пропускний, форпостний;
Б жалісний, невістці, курортний, радісний;
В улестливий, контрасний, щотиждневий, стиснути;
Г комендантський, доблесний, проїзний, шістдесят.
Ключ. 1 – Г, 2 – А, 3 – А, 4 – А, 5 – В, 6 – Б, 7 – Г, 8 – Г, 9 – Г, 10 – В.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
> Знайти вияви милозвучності української мови в коленому стилю мовлення й записати їх.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...