Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 66
Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків
Мета:
– навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;
– розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу;
– виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання (вибірково)
> Відтворіть підготовлену скоромовку:
Галасливі гави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм гелгочуть, що й вони скакати хочуть.
> Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.
Підготовча вправа
> Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.
Текст 1
Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.
Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо
Текст 2
Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.
Текст 3
Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.
Текст 4
Пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.
Текст 5
Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.
Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н. Д. Бабич).
> У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.
> З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.
> Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.
Бесіда
> Як поділяються приголосні звуки?
> Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?
> Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?
> За допомогою якого знака передають довготу звука?
> Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
> Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.
Орфоепічні норми сучасної української мови
Вимова приголосних звуків | Приклади |
1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються | Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко]; |
2) Звуки [д’ж], [дз], [дз’] вимовляються злито | Бджола [бджола] |
3) Характерним для української мови є звук [г] | Газета [газета] |
4) [г] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням | Грунт [грунт] |
5) [г] і [г] – два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова | Гніт (утиск) – гніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) – грати (залізні); |
6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві] | Телефон [телефон] |
7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]: А) після голосних у кінці складів перед приголосним; Б) у кінці слова | Давно [дауно], правда [прауда] зробив [зробиу] |
8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова | Лід [л’ід], вітер [вітер] Син і дочка, педінститут |
9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і] | Ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито] Але: [шіст’] |
10) Звук [ц] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на – ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах | Хлопець [хлопец’] палац [палац] |
11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу | Буквар [буквар] Виняток: Горький [гор’кий] |
Уподібнення приголосних | |
12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц’:а’], [с’:а] | Усміхаються [усміхайуц’:а] Повертаєшся [повертайес’:а] |
13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові “отже” – [одже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3 | Футбол [фудбол] |
14) Уподібнення за глухістю: наступнийглухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з – перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через – [з] перед глухими переходить в [с] | Зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно – [беиспеиречно] |
15) Уподібнення за м’якістю: | Ніжність [н’іжн’іс’т] |
16) Складні випадки уподібнення: -жся – [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж]) -чся – [цса] -шці – [сці] -жці – [зці] -чці; – тці – [ц:і] -зж – [ж:] -зч – [шч] -здж – [ждж] -зш; – сш – [ш:] -тч; – тш – [ч:] | Розважся – [розвазса] Не скалічся – [не скаліцса] Ромашці – [ромасці] Мережці – [меирезці] Квочці – [кво ц:і] Зжати – [ж:ати] З чим – [ві] З джурою – [жджуройу] Зарісши – [заріш:и] Братчик – [брач:ик] |
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Спостереження над мовним матеріалом
> Прочитайте виразно скоромовки.
> Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею “Складні випадки уподібнення”.
Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]
ЖУК Жук гуде для їжака: – Же-жі-жа, же-жі-жа. – Ти, їжаче, не тужи, Жо-жу-жи, жо-жу-жи | БИЧОК Наш малесенький бичок Б’ється ріжками:чок-чок. Ти не бийся, чорний бичку, Ча-чу-чу, ча-чо-чу. Це погана дуже звичка, Чі-че-чу, чі-че-чу | ЩЕНЯ В ящик Женя ще зрання Посадив мале щеня. Ти, щенятко, не пищи: Ща-щі-щи, ща-щі-щи. Принесу тобі борщу, Ще-що-щу, ще-що-щу, І сховаю від дощу |
Вимова свистячих [з], [ц], [с] | ||
Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі | Як на сцену на цеглину Сів цвіркунчик біля тину. Цвірінчить і вірінчить, Не на мить не замовчить! | Босий хлопець сіно косить, Босі ноги роса росить |
Творчий діалог
> Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.
ПРОСТО БАБУСЯ
Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.
– Потримай мої книжки! – крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.
Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:
– Це твоя бабуся?
– Ні,- відповів хлопчик.
– Мама? – здивувалася подружка.
– Ні!
– Хто ж, тітка? Чи знайома?
– Та ні ж бо, ні! – усміхаючись сказав хлопчик. – Це просто бабуся (За В. Осєєвою).
> Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?
> Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?
Скоромовки
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
На річці Лука спіймав рака в рукави.
Загадки
У вимові завжди чисті
Звуки ми ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш.
(Голосні звуки)
Це усі повинні знати:
Відрізняємось ми чим?
– Нас не можна роз’єднати.
Літер дві, а звук – один.
(Дж, дз)
Я один в сім’ї такий.
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак.
В слові я – не зайвий знак.
(Знак м’якшення)
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Пошуково-дослідна робота
> Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:
1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Грунт. 14. Гроно.
> На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?
> Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.
Творча робота
> Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.
Зразок: екзамен – Костя на екзамені, футбол – турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу з підручника.
> Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.
> Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
Related posts:
- Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...
- ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 29. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як один звук впливає на інший, як правильно написати слово із приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову 226 Вимовте вголос слова, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначені виділеними буквами. Визначте позицію цих звуків у словах (перед голосним чи приголосним, […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- Вимова приголосних – Орфоепія Орфоепія Вимова приголосних 1. Дзвінкі приголосні в кінці слова та перед глухими в середині слова не оглушуються Гриб Рибка Загадка Плід Виняток: вимовляємо як у словах нігті, кігті, вогкий, легко, дьогтю. 2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються Отже Просьба Боротьба 3. ніколи не вимовляється як. На початку слова перед приголосним, на кінці […]...
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 23. Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних В українській мові приголосні звуки творяться за участю шуму і голосу. Звуки, які творяться за участю шуму, називаються глухими (рос. глухими). Звуки, у творенні яких беруть участь шум і голос, називаються дзвінкими (рос. звонкими). Деякі дзвінкі і глухі звуки утворюють […]...
- Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 6 НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні […]...
- Сполучення йо, ьо – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Сполучення йо, ьо Буквосполучення Йо вживається на початку складу для позначення сполучення приголосного з голосним : Йому, Йонька, районний, мільйон, курйозний, Муравйов, Соловйов. Буквосполучення Ьо вживається в середині й кінці складу для позначення м’якості приголосного в сполученні з : Льон, льотчик, сьомий, цільовий, […]...
- ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони. Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], […]...
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- Класифікація приголосних звуків – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Класифікація приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму. Приголосні, що складаються з голосу і шуму, називаються Дзвінкими ( , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ), а ті, що утворюються лише […]...
- Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Урок 5 Тема. Перенос слів зі збігом приголосних звуків. Правильна вимова та написання слів уклонитися, уклін, уклінно Мета: вчити ділити для переносу слова зі збігом приголосних звуків; закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка в рядок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до українського слова, до народної творчості. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...
- Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні – – КриГА-криЖАний-на криЗІ – – РіК-ріЧНиця-у роЦі – – ЛантуХ-лантуШОк-у лантуСІ...
- ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 32. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість звуків [г], [к], [х] з’являються інші приголосні ПРИГАДАЙМО На які звуки змінюються приголосні [г], [к], [х] в іменниках перед закінченням [і]? 253 Прочитайте. Простежте, які зміни відбулися в коренях слів кожної групи. На основі спостереження […]...
- ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 9 ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – ХАРАКТЕРНА ОЗНАКА ВСІХ ЇЇ СТИЛІВ Мета: повторити норми вимови приголосних звуків, ознаки милозвучності української мови; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Фонетика: спрощення в групах […]...
- Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Однак повної відповідності між звуками і буквами немає. Для передачі на письмі шести голосних звуків в українському алфавіті існує десять букв, шість із яких (А, о, у, е, и, і) завжди […]...
- ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 16. ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯТИВНІ Й ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ Мовознавчі студії 178. Прочитайте текст. Підготуйте лінгвістичне повідомлення про слабку і сильну позицію голосних. Голосні звуки акустично найбільш виразні під наголосом, тому така позиція для них є сильною. Наприклад: […]...
- Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Урок 84 Тема. Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Мета: з’ясувати спосіб творення голосних звуків і позначення їх на письмі буквами я, ю, є, ї; сформувати вміння визначати кількість складів за […]...
- ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова § 23. ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ ПРИГОЛОСНИХ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У ДЕЯКИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ Мовозначні студії 243. Назвіть парами дзвінкі/глухі, тверді/м’які, шиплячі/свистячі приголосні. Проаналізуйте за таблицею, яких змін зазнають свистячі перед шиплячими і навпаки. Як вимовляються ці групи приголосних? Як називається така фонетична зміна приголосних? […]...
- ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова §22. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Мовознавчі студії 234. Прочитайте текст. Попрацюйте в парах: поясніть однокласникові суть помилки у складі фонем у слові і фонетичної помилки, особливості вимови голосних і приголосних української мови. Орфоепія (від […]...
- Класифікація голосних і приголосних звуків – Звуки мови – Фонетика Українська мова Фонетика Звуки мови Класифікація голосних і приголосних звуків Голосні (6): , , , , , . Голосні – це звуки людської мови, основу яких становить голос. Приголосні (32): дзвінкі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ; глухі: […]...
- Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса Тема: Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса у словах; розвивати орфографічну пильність; виховувати інтерес до мови. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось […]...
- НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ З01. Прочитайте пари слів. Назвіть звуки, які в них змінюються. Слово – слів. Школа – шкільний. Нести – ніс. Рука – ручний. Дорога – дорозі – доріжка. Вухо – у вусі – вушко. Ходити – ходжу. При зміні форми слів та творенні нових […]...
- Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 78 Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Мета: – навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі; – розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення; – виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
- Спрощення груп приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Спрощення груп приголосних -Ж(Д)Н-, -3(Д)Н-, – С(Т)Н-, – С(Т)Л- У групах приголосних – ждн-, – здн-, – стл-, – стн – При зміні слова випадають Д і Т: Тиждень – тижня – тижневий; виїздити – виїзний, поїзд – поїзний; лестощі – улесливий, щастя – щасливий; вість […]...
- Найголовніші випадки чергування приголосних звуків у коренях слів БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я §54. Найголовніші випадки чергування приголосних звуків у коренях слів 548. Прочитайте слова. Визначте корені. Які приголосні звуки змінюються в коренях слів? Друг, подруга, дружити, друзі; рука, рукавичка, ручка, на руці; вухо, вушко, у вусі. В українській мові при утворенні й зміні слів у корені може відбутися чергування приголосних, тобто […]...
- Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення (ь) ЗВУКИ І БУКВИ Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення (ь) 29 1. Прочитайте та відгадайте загадку. Квітоньками біленькими Весною зацвіту. Ягідками солоденькими Усіх зимою пригощу. – Вимовте звук, який позначає виділена буква. Якою буквою позначено м’якість цього звука? – Спишіть загадку. Буква знак м’якшення (ь) позначає м’якість попереднього приголосного звука. 2. Прочитайте слова в лівій […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ я, ю, є, ї та щ. ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЛІТЕРАМИ г і г ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §22. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ я, ю, є, ї та щ. ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ ЛІТЕРАМИ г і г Літера 7 завжди позначає два звуки – [й і]: їжак [й і ж а к], їсти [й і с т и ]. Літери я, ю, є на письмі можуть […]...
- Найголовніші правила чергування приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 39 Найголовніші правила чергування приголосних звуків При творенні й зміні слів у корені може відбуватися чергування приголосних. Основні випадки чергувань: [г] – [ж] – [з] – нога, ніжка, на нозі [к] – [ч] – [ц+] – юнак, юначе, юнацький [х] – [ш] – [с+] – рух, рушати, у русі [д] […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 25. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки, чому в деяких словах кількість звуків і букв різна, а також про звукове значення букв я, ю, є, ї, щ ПРИГАДАЙМО 1. Які звуки позначаємо на письмі двома буквами? 2. Якими буквами […]...
- ВИМОВА І ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ [дж], [дз], [дз’] Мета: повторити знання учнів про вимову і позначення звуків [дж], [дз], [дз]; продовжити роботу над розвитком зв’язного мовлення учнів; розширювати словниковий запас; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Повідомлення теми та мети уроку 2. Мовні ігри 1) Гра “Нові слова”. – З букв одного слова складіть кілька […]...