Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків

Фонетика. Орфоепія. Орфографія

Урок № 66

Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків

Мета:

– навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;

– розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу;

– виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна творчість, культура.

Тип

уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання (вибірково)

> Відтворіть підготовлену скоромовку:

Галасливі гави й галки в гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм гелгочуть, що й вони скакати хочуть.

> Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.

Підготовча вправа

> Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.

Текст 1

Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.

Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо

повітря (з незначним надлишком), що необхідне для виголошення частини речення. Це позбавить від “позачергового” вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричиняє його уривчастість.

Текст 2

Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.

Текст 3

Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.

Текст 4

Пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.

Текст 5

Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.

Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н. Д. Бабич).

> У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.

> З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.

> Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.

Бесіда

> Як поділяються приголосні звуки?

> Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?

> Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?

> За допомогою якого знака передають довготу звука?

> Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

> Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.

Орфоепічні норми сучасної української мови

Вимова приголосних звуків

Приклади

1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються

Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко];

2) Звуки [д’ж], [дз], [дз’] вимовляються злито

Бджола [бджола]

3) Характерним для української мови є звук [г]

Газета [газета]

4) [г] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням

Грунт [грунт]

5) [г] і [г] – два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова

Гніт (утиск) – гніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) – грати (залізні);

6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві]

Телефон [телефон]

7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]:

А) після голосних у кінці складів перед приголосним;

Б) у кінці слова

Давно [дауно], правда [прауда] зробив [зробиу]

8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова

Лід [л’ід], вітер [вітер]

Син і дочка, педінститут

9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і]

Ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито]

Але: [шіст’]

10) Звук [ц] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на – ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах

Хлопець [хлопец’] палац [палац]

11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу

Буквар [буквар] Виняток: Горький [гор’кий]

Уподібнення приголосних

12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц’:а’], [с’:а]

Усміхаються

[усміхайуц’:а]

Повертаєшся

[повертайес’:а]

13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові “отже” – [одже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3

Футбол [фудбол]

14) Уподібнення за глухістю: наступнийглухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з – перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через – [з] перед глухими переходить в [с]

Зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно – [беиспеиречно]

15) Уподібнення за м’якістю:

Ніжність [н’іжн’іс’т]

16) Складні випадки уподібнення:

-жся – [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж])

-чся – [цса]

-шці – [сці]

-жці – [зці]

-чці; – тці – [ц:і]

-зж – [ж:]

-зч – [шч]

-здж – [ждж]

-зш; – сш – [ш:]

-тч; – тш – [ч:]

Розважся – [розвазса]

Не скалічся – [не скаліцса]

Ромашці – [ромасці]

Мережці – [меирезці]

Квочці – [кво ц:і]

Зжати – [ж:ати]

З чим – [ві]

З джурою – [жджуройу]

Зарісши – [заріш:и]

Братчик – [брач:ик]

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом

> Прочитайте виразно скоромовки.

> Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею “Складні випадки уподібнення”.

Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]

ЖУК

Жук гуде для їжака:

– Же-жі-жа, же-жі-жа.

– Ти, їжаче, не тужи,

Жо-жу-жи, жо-жу-жи

БИЧОК

Наш малесенький бичок

Б’ється ріжками:чок-чок.

Ти не бийся, чорний бичку,

Ча-чу-чу, ча-чо-чу.

Це погана дуже звичка,

Чі-че-чу, чі-че-чу

ЩЕНЯ

В ящик Женя ще зрання

Посадив мале щеня.

Ти, щенятко, не пищи:

Ща-щі-щи, ща-щі-щи.

Принесу тобі борщу,

Ще-що-щу, ще-що-щу,

І сховаю від дощу

Вимова свистячих [з], [ц], [с]

Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі

Як на сцену на цеглину

Сів цвіркунчик біля тину.

Цвірінчить і вірінчить,

Не на мить не замовчить!

Босий хлопець сіно косить,

Босі ноги роса росить

Творчий діалог

> Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.

ПРОСТО БАБУСЯ

Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.

– Потримай мої книжки! – крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.

Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:

– Це твоя бабуся?

– Ні,- відповів хлопчик.

– Мама? – здивувалася подружка.

– Ні!

– Хто ж, тітка? Чи знайома?

– Та ні ж бо, ні! – усміхаючись сказав хлопчик. – Це просто бабуся (За В. Осєєвою).

> Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?

> Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?

Скоромовки

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.

На полиці в коробиці

Півкороваю і паляниця.

На річці Лука спіймав рака в рукави.

Загадки

У вимові завжди чисті

Звуки ми ще й голосисті.

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

(Голосні звуки)

Це усі повинні знати:

Відрізняємось ми чим?

– Нас не можна роз’єднати.

Літер дві, а звук – один.

(Дж, дз)

Я один в сім’ї такий.

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак.

В слові я – не зайвий знак.

(Знак м’якшення)

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Пошуково-дослідна робота

> Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:

1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Грунт. 14. Гроно.

> На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?

> Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків

Творча робота

> Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.

Зразок: екзамен – Костя на екзамені, футбол – турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

> Виконайте вправу з підручника.

> Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.

> Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків