Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ВІОЛЕНТНІСТЬ
ВІОЛЕНТНІСТЬ
Екологія – охорона природи
ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
- ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
- НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – прямий і опосередкований вплив людей та їхньої госп. діяльності на природу загалом або на її окремі екол. компоненти чи елементи. Н. а. зазнають насамперед ландшафти, прир. ресурси, певні види рослин і тварин....
- СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
- ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на геол. середовище та зворотний вплив зміненого середовища на довкілля....
- АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
- ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком....
- РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
- ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
- ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – вплив, зумовлений інформаційним, фіз., хім. або біол. забрудненням простору, що оточує об’єкт чи суб’єкт....
- ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
- ТИГМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів....
- СТЕНОГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи СТЕНОГІГРОБІОНТ – організм, який не витримує значних коливань вологості довкілля. До С. належить більшість рослин вологих тропіків....
- ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
- АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
- ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
- РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ – прир. ресурси, пряма чи опосередкована експлуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мін. ресурси, багато видів пром. тварин, лікарські рослини тощо)....
- ШКАЛА СИЛИ ВІТРУ (БОФОРТА) Екологія – охорона природи ШКАЛА СИЛИ ВІТРУ (БОФОРТА) – умовний розподіл сили вітру за швидкістю та впливом на довкілля. Наприклад, 0 балів – штиль, 0 м/с; 2 бали – легкий, 2,4 м/с; 6 балів – сильний, 12,3 м/с; 9 балів – шторм, 22,6 м/с; 12 балів – ураган, 34,8 м/с тощо....
- ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
- РЕСУРСИ РОСЛИННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РОСЛИННІ – уся фітомаса (надземна й підземна) вищих і нижчих рослин незалежно від того, використовується вона в даний момент людиною чи ні....
- АГРОХІМІКАТИ Екологія – охорона природи АГРОХІМІКАТИ – загальне поняття, назва для всіх хімікатів (мін. добрив, засобів захисту рослин тощо), застосовуваних у с. г. Часто їх необгрунтоване використання викликає забруднення довкілля....
- ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
- УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
- РЕСУРСИ ОКЕАНУ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ОКЕАНУ – всі прир. ресурси, зосереджені в частині гідросфери Землі, представленої Світовим океаном. Іноді до цього поняття включають мін. ресурси океанічного дна. Найбільший інтерес становлять продовольчі (риба, ракоподібні, молюски, водорості) та мін. – сировинні ресурси дна і водної товщі океану (руди, нафта, газ, солі тощо)....
- ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
- СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
- ТЕРМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин переносити досить низькі температури (морозостійкість) або сильну жару (жаростійкість) без необоротних ушкоджень....
- ПОСУХОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУХОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин витримувати посуху без знач Них необоротних порушень життєвих функцій, а для с.-г. культур – без різкого зниження врожайності....
- ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
- ГЕОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОТРОПІЗМ – здатність органів рослин набувати певного положення в просторі, що зумовлено нерівномірним ростом їх під дією сили гравітації....
- ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
- АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- ГОМОЗ Екологія – охорона природи ГОМОЗ – хвороба деяких рослин, викликана несприятливими умовами довкілля, пошкодженням тканини комахами і мікроорганізмами, яка часто супроводжується виділенням камеді із стебел, іноді з листів. Г. уражає здебільшого кісточкові плодові рослини....
- ВІТРОБІЙ Екологія – охорона природи ВІТРОБІЙ – сильний осінній вітер, звичайно пн.-зх. чи пн. напрямків....
- ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
- МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
- АНІЗОТРОПІЯ Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла); 2) неоднаковість фіз., мех. та ін. властивостей тіла, речовини у різних напрямках....
- СИРОКО Екологія – охорона природи СИРОКО – сильний теплий вітер пд. та пд.-сх. напряму, характерний для країн Середземномор’я....