Вироби з металу. Ковальство та художнє литво. Металеве мереживо. Диво-дзвіночки
Тема уроку. Вироби з металу. Ковальство та художнє литво. Металеве мереживо. Диво-дзвіночки.
Мета уроку. Ознайомити учнів з витоками художнього ковальства та можливостями металу як одного із матеріалів для оздоблення архітектурних споруд; розвивати зацікавленість у пізнанні витоків художньої культури народу та засобів вираження задуму автора; сприяти розвитку творчої уяви та вмінню виразити власний задум в техніці “квілінг”; залучити учнів до процесу творення; розвивати творчу уяву, фантазію.
Обладнання:
– проектор, комп’ютер
– художні матеріали та інструменти: ножиці, клей ПВА, папір для квілінгу;
– зошити-альбоми;
– література: Образотворче мистецтво: підруч. для 4 кл. / М. І. Резніченко, С. І. Трач. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 142 с.; Програма “Образотворче мистецтво. 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів, 2011”
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Доброго ранку!
Доброго ранку!
Японські мудреці радять: щоб гарно минув день, треба голосно засміятися, коли прокинешся. Спробуймо і ми з вами запрограмувати себе на все добре.
Посміхнемось
Здрастуй. золоте!
Посміхнімось квіточці!
Хай вона росте!
Посміхнімось дощику!
Лийся, мов з відра!
Друзям посміхаємося,
Зичимо всім добра!
Тож бажаємо усім добра, успішного трудового дня і приємного спілкування.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося зі ще одним різновидом декоративного мистецтва – ковальством.
Про розвиток цього ремесла свідчать археологічні знахідки на території України, які датуються 1 тис. до нашої ери. Примітивні копальні для добування руди знайдено на Донбасі, Поліссі, в інших місцевостях. Спосіб добування руди залишався незмінним до XVIII ст., і тому його можна детально описати.
Руду добували з болотний руд, яких було багато в долинах річок, особливо на Подніпров’ї, потім її промивали у воді в кошиках з лози, після цього просушували, подрібнювали, випалювали спочатку на повітрі, потім – у сиродутною горні. Залишки таких печей знайдено у багатьохдавньоруських поселеннях. Прийоми обробки металу – кування, зварювання. термічна обробка були однаковими або близько подібними на всіх українських землях. На Русі існувало понад 16 ковальських ремесел, асортимент виробів із заліза і статі теж був надзвичайно широкий. Це зброя, знаряддя праці, ремісничі інструменти, кінська збруя, предмети домашнього побуту, прикраси та елементи одягу.
Нині відомі різноманітні технічні прийоми обробки металів, як стародавні, традиційні, сучасні: карбування, інкрустація, гравіювання, штампування, протравлювання, гальванопластика.
Робота з підручником (с. 123-125).
Ковальство – найдавніше мистецтво в Україні. Ковалі, наче чарівники, перетворюють метал на ті чи інші речі. Це мережані візерунки на решітках храмів, загорожах парканів і садів, віконних гратах. Усі ці вироби створені на основі вмінь, які століттями передавалися, як правило, в одному роду.
Зараз ми з вами будемо вчитися ковальської справи. Але оскільки у нас немає металу й умов для кування, то своє ковальство ми замінимо технікою “квілінг”.
III. Пояснення нового матеріалу.
Квілінг (англ. Quilling походить від слова quill (пташине перо) і дослівно перекладається як паперокручення) – це мистецтво виготовлення плоских або об’ємних композицій зі скручених у спіральки, довгих і вузьких, смужок паперу. З таких паперових спіралей створюють квіти та візерунки, які потім використовують зазвичай для прикраси листівок, альбомів, подарункових упаковок, рамок для фотографій та ін.
Вважається, що мистецтво виникло в середньовічній Європі (за іншими відомостями на – Близькому Сході та в Стародавньому Єгипті), де монахині створювали медальйони, обрамлення для ікон та обкладинки для книжок, закручуючи на кінчик пташиного пера паперові смужки з позолоченими краями. Зблизька ці мініатюрні паперові шедеври створювали цілковиту ілюзію того, що вони виготовлені з тоненьких золотих смужок (особливо часто такий спосіб обрамлення використовувався в бідних церквах).
У XV столітті квілінг вважався мистецтвом, а в XIX це стало дорогою розвагою для придворних дам (і чи не єдиним способом рукоділля), оскільки папір, особливо кольоровий і високої якості, був дуже дорогим матеріалом. На жаль, папір недовговічний матеріал і мало що збереглося від середньовічних шедеврів.
Більшу частину XX століття квілінг був у забутті. І тільки кілька десятиліть тому почав відвойовувати собі заслужене визнання, перетворюючись на повноцінне мистецтво.
Виготовлені вами під час уроку вироби стануть чудовим доповненням до вашого інтер’єру чи приємним подарунком для близьких.
Фізкультхвилинка.
IV. Практична робота.
Переходимо до творчого етапу сьогоднішнього уроку. Вам потрібно виконати в техніці “квілінг” мереживо “Диво-дзвіночки”. Зараз ми будемо перевтілювати ваші задуми в композиції.
Для того, щоб зробити просту квілінг-фігуру, необхідно трішки фантазії і кілька кольорових смужок паперу.
Техніка виконання квілінгу дуже проста: смужку паперу закручують у спіраль.
Для закручування смужки використовується спеціальна дерев’яна паличка з прорізами, зручна для захоплення паперу. Край смужки вставляється у проріз палички, вказівний палець однієї руки ставиться зверху на торець палички, а великий палець підтримує смужку знизу. Повертаючи паличку іншою рукою за годинниковою стрілкою та закручуючи спіраль, ви формуватимете диск між двома пальцями.
У результаті повинна утворитися тужава спіраль. Коли тужава спіраль уже повністю сформована на паличці, потрібно затягнути паличку та повернути її на півоберта назад, щоб обережно зняти спіраль з інструмента. Після цього спіраль розпускається до потрібного розміру в колі на лінійці, а вже з неї формується необхідна фігура. Щоб зафіксувати спіраль, кінчик паперу змащують крапелькою клею.
Потренуйтеся виконувати елементи квілінгу.
1. Довгу смужку паперу вставте у проріз палички (1). Скрутіть тужаву спіраль (2).
2. Перетворіть тужаву спіраль на вільну за допомогою лінійки (3-4).
3. Приклейте кінчик невеликою кількістю клею (5).
4. Надайте спіралі потрібної форми (6).
V. Перегляд, аналіз та оцінювання учнівських робіт. Підсумок уроку.
– Що таке ковальство?
– Що таке квілінг?
– Чи сподобалось вам працювати в техніці “квілінг”?