ВИШИВАЛЬНИЙ ШОВ “ГЛАДЬ”
Розділ 2 ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ВИШИВКОЮ
§13. ВИШИВАЛЬНИЙ ШОВ “ГЛАДЬ”
1. Види гладі та гладьових швів.
2. Особливості використання шва “качалочки” та його графічне зображення.
3. Вимоги до виконання шва “качалочки”.
4. Послідовність виконання шва “качалочки”.
5. Послідовність виконання простого візерунка швом “качалочки”.
6. Особливості використання та графічне зображення вишивальних швів “гладь пряма” та “гладь коса”.
7. Вимоги до виконання прямої та косої гладі.
8. Послідовність
Види гладі та гладьових швів
Гладь – це техніка вишивання прямими та похилими стібками, які повністю (мал. 174 а) або частково (мал. 174 б) заповнюють площину узору.
Мал. 174. Вишивка гладдю
Технікою “гладь” вишивають багато швів. До них належать і вже відомі тобі шви, вивчені в 5 класі: “уперед голкою”, “строчка”, “стебловий”, “тамбурний” (“ланцюжок”) (мал. 175), і спеціальні – “пряма й коса гладь” (мал. 176), “художня гладь” (мал. 177), “біла гладь” (мал. 178), “полтавська гладь” (мал. 179) та багато
Існує кілька видів гладі: однобічна (мал. 180), двобічна (мал. 181), без настилу (мал. 182) і з настилом (мал. 183), прорізна (мал. 184), одноколірна (мал. 185 а) та багатоколірна (мал. 185 б) тощо.
Мал. 175. Гладь, виконана тамбурним швом
Мал. 176. Лічильна пряма гладь
Мал. 177. Художня гладь
Мал. 178. Біла гладь
Мал. 179. Полтавська гладь
Мал. 180. Однобічна гладь
Мал. 181. Двобічна гладь
Мал. 182. Гладь, виконана без настилу
Мал. 183. Гладь, виконана з настилом
Мал. 184. Прорізна гладь
Мал. 185. Одноколірна (а) та багатоколірна (б) вишивка гладдю
Розрізняють також точну, або лічильну гладь, яку виконують за лічбою ниток на тканині (мал. 186), та вільну, при виконанні якої стібки прокладають по контуру малюнка, нанесеного на тканину (мал. 187). Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною – рослинні й тваринні.
Мал. 186. Вишивки, виконані лічильними видами гладі
Мал. 187. Вишивки, виконані вільними видами гладі
До лічильної гладі належать такі шви: “качалочки”, пряма та коса гладь. їх інакше називають “лиштва”. Вишивати гладдю можна на будь-якій тканині, нитки краще брати м’які – муліне, заполоч, ірис, шовк.
Особливості використання шва “качалочки” та його графічне зображення
Шов “качалочки” (мал. 188) одна з найдавніших технік вишивання, особливо поширена на Поділлі. Для неї характерне виконання паралельних стібків з переходом один від одного на одну нитку. Це двобічна техніка, яка має однаковий вигляд з лицьового та виворітного боків. Тому технікою “качалочки” вишивають рушники, і вона входить до технік, які об’єднані спільною назвою “рушникові шви” (мал. 189). Крім рушників, цю техніку широко застосовують для вишивання скатертин, серветок, хусток, декорування диванних подушок, сумок (мал. 190) тощо. При цьому використовують рослинно – або антропоморфно-геометризований орнамент.
Мал. 188. Зразки вишивок, виконані швом “качалочки”
Мал. 189. Використання шва “качалочки” в комплексі “рушникові шви”
Мал. 190. Вироби, оздоблені швом “качалочки”
Шов “качалочки” має гладенький вигляд, тому що кожен стібок лягає щільно та паралельно попередньому й охоплює однакову кількість ниток. Розміри стібків залежать від характеру узору, товщини ниток і тканини. З різнокольорових качалочок утворюють складні композиції. На Поділлі цей шов вишивають вовняними нитками, так званою волічкою яскравих кольорів (мал. 191). Поширений варіант виконання, за якого контур узору спочатку обшивають чорними нитками швом “штапівка”, після чого заповнюють “качалочками” (мал. 192). Інколи “качалочки” вишивають нитками в колір основної тканини (мал. 193) або, надаючи перевагу одному-двом кольорам (мал. 194).
Мал. 191. Багатобарвні композиції, виконані технікою “качалочки” на рушниках Поділля
Мал. 192. Узор, обшитий штапівкою
Мал. 193. Вишивка швом “качалочки” льняними нитками на льняній тканині
Мал. 194. Двоколірна вишивка швом”качалочки”
Графічно шов можна зобразити так, як показано на малюнку 195.
Мал. 195. Графічне зображення шва “качалочки”
Вимоги до виконання шва “качалочки”
1. Для вишивання швом “качалочки” беруть тканину полотняного переплетення з простою і чіткою структурою. Нитки добирають відповідно до щільності тканини таким чином, щоб після настилання стібків “качалочки” між ними не було видно просвітів.
2. На початку і в кінці вишивання необхідно акуратно сховати кінці ниток.
3. Усі стібки вишивати паралельно один одному.
4. Кожен наступний стібок виконувати через одну нитку тканини так, щоб вони щільно прилягали один до одного.
5. Шов “качалочки” потребує уважного виконання, щоб вишивка була бездоганною з обох боків тканини.
6. Шов “качалочки” можна виконувати зліва направо або справа наліво.
7. Стібки традиційно вишивають у вертикальному напрямку – знизу вгору або згори вниз (мал. 196). Інколи тканину повертають під кутом 90 і продовжують виконання стібків у горизонтальному напрямку (див. мал. 196).
8. Довжину стібків добирають відповідно до узору, орнаменту, щільності та товщини тканини (мал. 197). Найкоротші стібки можуть бути на 2 нитки.
Мал. 196. Узори, вишиті вертикальними та горизонтальними “качалочками”
Мал. 197. Приклад вишивки “качалочками” з різною довжиною стібків
9. Для переходу від одного вишитого ряду до іншого необхідно вивести голку з робочою ниткою на виворітний бік, провести її під прокладеним настилом стібків і виколоти в тому місці, від якого починається вишивання наступного елемента узору.
10. Роботу виконувати охайно, щоб не було вузликів з обох боків вишивки.
Послідовність виконання шва “качалочки”
1. Нитку закріпити без вузлика петлею або, проклавши попередньо кілька дрібних стібків у напрямку подальшого вишивання.
2. Виконати перший стібок (мал. 198 а), пам’ятаючи, що всі стібки виконуються вертикально вздовж ниток основи. Виколюючи голку в т. 1, вколоти її через три нитки піткання в кінці першого стібка в т. 2 та виколоти через одну нитку основи вліво від т. 1 в т. 3: 1-2-3.
3. На трьох нитках піткання виконати три окремі вертикальні стібки. Для цього, виколовши голку в т. З, вколоти її в т. 4, а виколоти зі зміщенням на одну нитку основи вт.5 (мал. 198 б) : 3-4-5 і т. д.
Мал. 198. Послідовність виконання шва
Послідовність виконання простого візерунка швом “качалочки”
1. Спочатку вишити перший ряд швом “качалочки” (мал. 198
А, б). Після третього стібка перевести голку вертикально вниз і виколоти через три нитки піткання в т. 7 (мал. 199 а): 5-6-7.
2. Виконати шість стібків другого ряду узору, рухаючись зліва направо на трьох нитках піткання (мал. 199 а, б), дотримуючись цифрової послідовності, в якій, як і раніше, перша цифра відповідає виколюванню голки, друга – вколюванню її в тканину, а третя знову виколюванню: 7-8-9, 9-10-11, 11-12-13, 13-14-15, 15-16-17.
3. Виконуючи шостий стібок, голку виколоти вт. 17, вколоти вт. 18. Далі необхідно провести голку під настилом стібків по виворітному боку тканини та виколоти в т. 19. Провести голку під настилом стібків можна і по лицьовому боку, виколовши її попередньо посередині між 17 та. 18 проколами (мал. 199 б).
4. Далі виконати ще три стібки другого ряду – продовження з протилежного краю (мал. 199 в): 19-20-21, 21-22-23, 23-24-25. Точка 25 збігається з т. 23.
За схемою так само виконати всі ряди “качалочки” (мал. 199 г). Для закінчення роботи робочу нитку провести під рядом прокладених стібків на виворітному боці тканини та обрізати.
Мал. 199. Послідовність вишивання візерунка швом “качалочки”
Особливості використання та графічне зображення швів “гладь пряма” та “гладь коса”
Ці техніки вишивання зустрічаються в усіх регіонах України. Вишиті ними вироби різняться тільки специфікою кольорових рішень та побудовою композиції. В Україні пряму та косу лічильну гладь називають “лиштва”, тому що нею свого часу вишивали переважно подоли (нижню частину) жіночих сорочок – лиштви. Існує інша версія походження назви. Колись у давнину вишивали узори нитками, які залишались від ткання полотна, тобто лишками. І в наш час лічильну гладь часто виконують білими та сірими нитками – нитками кольору полотна (мал. 200). Під кутом змінюється відтінок кольору і здається, що вишивали різними відтінками одного кольору, навіть, коли цей колір просто білий. Слід пам’ятати, що шов “лиштва” – це не окремий ряд стібків, а візерунок, який складається з цих гладьових стібків.
Мал. 200. Приклади вишивок нитками білого кольору на білому полотні прямою та косою гладдю
Поширене виконання лиштви й червоними нитками з додаванням чорного (мал. 201). Рідко ці техніки виконуються як самостійні – їх дуже часто поєднують з іншими техніками: вирізуванням, виколюванням, зерновим виводом, хрестиком та ін. (мал. 202).
Мал. 201. Використання червоного та чорного кольорів при вишиванні лічильною гладдю
Мал. 202. Поєднання в узорах Полтавщини прямої та косої лиштви з технікою “вирізування”
Назви “пряма гладь” та “коса гладь” ці техніки отримали відповідно до напрямку прокладання стібків.
Пряма гладь (пряма лиштва) (мал. 203).
За цією технікою вишивання стібки кладуть уздовж ниток тканини по вертикалі або горизонталі, тобто паралельно ниткам основи або піткання. Цей шов використовують при вишиванні сорочок та рушників.
Мал. 203. Зразки швів, виконаних швом “пряма лиштва”
Коса гладь (коса лиштва) (мал. 204) відрізняється від прямої тим, що стібки під час вишивання кладуть під кутом 45° до ниток основи або піткання. Коса гладь здавна була поширена на Київщині, де її виконували нитками червоного кольору з додаванням чорного.
Мал. 204. Зразки косої лиштви на вишивках Київщини
Найчастіше ці техніки вишивають двобічними: з однаковим виглядом лицьового та виворітного боків (мал. 205).
Мал. 205. Лицьовий (а) та виворітний (б) боки шва “пряма лиштва”
Пряма та коса лиштва, як і “качалочки”, стали важливою частиною рушникових швів. Змінюючи довжину стібків або їх розміщення, отримують оригінальні варіанти наповнення елементів рушників (мал. 206).
Мал. 206. Варіанти зразків прямої лиштви
Графічно пряму та косу гладь можна зобразити так, як показано на малюнках 207 а, б та в.
Мал. 207. Варіанти графічного зображення прямої (а, б) та косої (в) гладі
Вимоги до виконання швів прямої та косої гладі
1. Лиштва виконується на тканинах полотняного переплетення.
2. У прямій лиштві стібки прокладати паралельно ниткам основи та піткання, а в косій лиштві – навскіс по відношенню до ниток основи та піткання.
3. Роботу виконувати так, щоб не було закріпок та вузликів з обох боків вишивки.
4. Кінці ниток на початку та в кінці вишивання треба акуратно ховати під настилом стібків.
5. Техніки прямої та косої гладі потребують уважного виконання, щоб вишивка мала бездоганний вигляд з обох сторін тканини.
6. Кожен наступний стібок виконувати через одну нитку тканини таким чином, щоб вони щільно прилягали один до одного.
7. Переходи від одного елемента вишивки до іншого ретельно маскувати під настилом прокладених стібків, а якщо це неможливо, то вишивати кожен елемент окремо.
Послідовність виконання швів прямої та косої гладі
Послідовність виконання шва “пряма гладь” (“пряма лиштва”)
1. Нитку закріпити петлею (мал. 208 а) або, проклавши попередньо декілька дрібних стібків у напрямку подальшого вишивання.
2. Виконати перший стібок, виколюючи голку з т. 1, вколоти її в т. 2, а потім виколоти в т. З через одну нитку основи вліво (мал. 208 а, б).
3. На трьох нитках піткання виконати три однакових вертикальних стібки (мал. 208 в). Дотримуючись цифрової послідовності, в якій перша цифра відповідає виколюванню голки, друга – вколюванню її в тканину, а третя знову виколюванню, вишивання стібків можна записати цифрами: 1-2-3, 3-4-5, 5-6-7.
4. Далі виконати три однакових стібки на п’яти нитках в цифровій послідовності (мал. 208 г): 7-8-9, 9-10-11 і так далі за узором (мал. 208 г).
Мал. 208. Послідовність вишивання швом “пряма лиштва”
Графічна послідовність вишивання елементів узору прямою гладдю та вишиті елементи узору подано на малюнках 209, 210:
Мал. 209. Графічне зображення послідовності вишивання прямою лічильною гладдю пелюстки (а, б, в), квітки (г) та листочка (г)
Мал. 210. Елементи узору, вишиті прямою гладдю
Послідовність виконання шва “коса гладь” (“коса лиштва”)
1. Нитку закріпити петлею або, проклавши попередньо кілька дрібних стібків у напрямку подальшого вишивання.
2. Виколоти голку в т. 1 (мал. 211 а, І варіант). На двох нитках тканини під кутом 45 до ниток основи та піткання виконати перший стібок, вколюючи голку в т. 2, виколоти її в т. З, яка буде початком нового стібка: 1-2-3.
3. Далі вишити ряд паралельних стібків, уколюючи і виколюючи голку весь час на одну нитку піткання вище (або нижче) попереднього стібка(мал. 211 б): 3-4-5, 5-6-7, 7-8-9, 9-10-11.
4. Вишиваючи останній стібок ряду, виколоти голку в т. 11, вколоти її в т. 12 та знов виколоти в т. 13, яка може співпадати з т. 11 (мал. 211 в), а може бути лівіше на відстані однієї-двох ниток основи від т. 11: 11-12-13.
5. Дотримуючись цифрової послідовності подальше вишивання стібків можна записати цифрами: 13-14-15, 15-16-17, 17- 18-19 і т. д.
6. У такій послідовності виконувати всі елементи узору (мал. 211 г).
Можна застосувати інший варіант вишивання, поданий на малюнку 211 (див. с.142).
Мал. 211. Послідовність вишивання швом “коса лиштва” (початок)
Мал. 211. Послідовність вишивання швом “коса лиштва”
Приклад елементів візерунка, вишитих косою гладдю, показано на малюнку 212.
Мал. 212. Елементи візерунка, вишиті косою гладдю
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Вишивання швом “качалочки”
Інструменти та матеріали: тканина для вишивання, зразки схем для вишивання швом “качалочки”, нитки для вишивання, голки, наперсток, ножиці, п’яльці, кілочок для розпорювання.
Послідовність виконання роботи
1. Підготувати тканину з чітким полотняним переплетенням, голки, п’яльці, наперсток, дібрати нитки.
2. Уважно роздивитися запропонований зразок орнаменту для вишивання швом “качалочки” (наприклад, мал. 213), щоб визначити, в якому напрямку його вишивати.
3. Визначитись у виборі місця розташування візерунка на тканині.
4. Почати вишивати швом “качалочки” від краю у напрямку до середини, а потім до іншого краю, дотримуючись правил та вимог щодо виконання цього шва.
Мал. 213. Схеми для вишивання швом “качалочки”
5. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.
Шви “пряма й коса гладь”, “художня гладь”, “біла гладь”, “полтавська гладь”, настил, шви “лиштва”, “качалочки”.
1. Які існують види гладі та техніки їх виконання?
2. У чому полягає основна відмінність між лічильними та вільними видами гладі?
3. Визнач, які вишивки, зображені на малюнку 214, відносять до лічильних видів гладі, а які – до вільних?
Мал. 214. Зразки лічильних та вільних видів гладі
4. Які серед зображених на малюнку 215 вишивок належать до техніки: “качалочки”, “пряма лиштва”, “коса лиштва”?
Мал. 215. Зразки лічильної гладі: “качалочки”, “пряма лиштва”, “коса лиштва”
1. Роздивіться символ восьмипелюсткової зірки (мал. 216). Перенесіть цей символ на папір у клітинку та розробіть схеми для вишивання за допомогою технік: один учень розробляє схему для вишивання швом “качалочки” (при цьому контур зірки можна змінювати), а другий – швом “пряма лиштва”. Схеми замалюйте олівцем.
Мал. 216. Контури узорів “восьмипелюсткової зірки” для розробки схем вишивання техніками лічильної гладі
2. Подумайте, порівняйте та визначте, в якому варіанті для вишивки буде використовуватися менша кількість ниток. Відповідь обгрунтуйте.
1. Роздивіться зображення на малюнках 217 та 218. Обговоріть, у чому полягає відмінність між швами “качалочки” та “пряма лиштва”.
Мал. 217. Вишивки, виконані швом “качалочки”
Мал. 218. Вишивки, виконані швом “пряма лиштва”
2. Розгляньте з дорослими малюнок 219 та визначте:
– Що символізують ці зображення?
– Якими техніками лічильної гладі їх краще вишити?
– Які ще можна використати шви з тих, що вже вивчили?
– На яких виробах можна розмістити ці узори?
– Чи зустрічались вам подібні зображення на вишитих речах, які, можливо, зберігають у ваших родинах?
– Який з цих узорів, на вашу думку, створений раніше?
Мал. 219. Узори для вишивки