Вивчення території України в XX ст
Розділ 1. Україна та її географічні дослідження
ТЕМА 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
§10. Вивчення території України в XX ст.
Географічна розминка
За матеріалами географії для 6-го класу пригадайте найважливіші географічні експедиції та дослідження XX ст.
У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України. Для численного загону вчених-природознавців це стало новим поштовхом до активних досліджень природних умов і ресурсів нашої держави.
Засновником і першим президентом Академії наук України став академік
Одні з найвидатніших досліджень цього періоду здійснив Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940), що родом із Сумщини (мал. 36). Його вважали авторитетом у найрізноманітніших галузях наукових знань – у степовому лісівництві,
І всі ці частини, на думку вченого, були однаково важливі. Такі погляди і сприяли тому, що Г. М. Висоцький став одним із засновників ландшафтознавства.
У цілісності природи вчений переконався на власних практичних дослідах. Так, він з’ясував закономірності утворення грунтів залежно від рельєфу і вплив рельєфу на температуру приземних шарів повітря. Г. М. Висоцький вивчав вплив лісу на клімат і клімату на умови зростання рослин. Учений також розрахував показник зволоження території, досліджував значення черв’яків, мурашок і деяких землерийних тварин для поліпшення властивостей грунтів тощо.
Мал. 35. Портрет В. І. Вернадського і пам’ятник вченому в Києві
Мал.36. Г. М Висоцький
Мал. 37. С. Л. Рудницький
Прагнучи збагнути природу в усій повноті та незліченності її взаємозв’язків, Г. М. Висоцький одним з перших звернув увагу на зміни рослинного покриву під впливом господарської діяльності людини.
Академіка Степана Львовича Рудницького (1877-1937) вважають засновником української національної школи фізичної географії (мал. 37). У своїй науковій діяльності вчений широко використовував польові географічні дослідження. Крім численних закордонних поїздок, він здійснив велику кількість експедицій в улюблені йому Українські Карпати. Цей видатний географ досліджував також Поділля і Волинь, Придніпров’я і Донецький кряж, вивчав природу Криму та Азовського моря.
Як географа-природодослідника C. Л. Рудницького більше вабив рельєф території України, його походження та закономірності поширення. Він, зокрема, намагався з’ясувати причини виникнення численних річкових долин у басейні головної водної артерії на західноукраїнських землях – р. Дністер. Одним із перших Рудницький вивчав у Карпатах прояви молодих тектонічних рухів і пов’язані з ними форми рельєфу, детально описав залишки давніх згаслих вулканів у Закарпатті тощо.
Чудово розуміючи значення географічних карт, C. Л. Рудницький велику увагу приділяв їхній підготовці та створенню. Перша фізична карта України (та багато інших) українською мовою в масштабі 1:1 000 000 побачила світ саме завдяки його активній участі. В окремих своїх працях він прагнув показати, наскільки важливим є географічне місце України на політичній карті Європи і яке воно має міжнародне значення. Вчений першим дав комплексну географічну характеристику України, її національних територій.
Володіючи величезним обсягом знань, академік С. Л. Рудницький наполегливо прагнув поліпшити географічну освіту. Конкретним його внеском у справу географічної освіти в Україні був перший підручник з географії України українською мовою – результат багаторічної тяжкої праці. Значну увагу вчений приділяв дослідженню української географічної термінології. Наукові праці академіка C. Л. Рудницького, визнаного авторитета в багатьох галузях географії, видавали не тільки на батьківщині, а й за кордоном – у Відні, Нью-Йорку, Берліні тощо. Вчений-географ був членом кількох європейських географічних товариств та академій наук.
Із нагоди 130-річчя від дня народження видатного географа Українське географічне товариство оголосило 2007 рік “Роком академіка Степана Рудницького в Україні”. У різних регіонах країни відбулися різноманітні заходи щодо вшанування світлої пам’яті вченого.
Мал. 38. П. С. Погребняк
Назавжди увійшов до славетної когорти українських учених зі світовим ім’ям і академік Петро Степанович Погребняк (1900-1976). Він був природодослідником – енциклопедистом, який залишив велику спадщину в різних галузях наук – у лісівництві, лісовій екології, грунтознавстві, геоботаніці, ландшафтознавстві та інших науках про Землю (мал. 38).
Одним із найвагоміших результатів досліджень ученого стала його класифікація типів лісів Українського Полісся.
Докладно вивчивши властивості грунтів у взаємозв’язку з біологічними й екологічними властивостями деревної та чагарникової рослинності, він зробив висновок, що ліс – це природна цілісність. Інакше кажучи, ліс – це своєрідний природний комплекс, в якому не тільки рослинність, а й усі компоненти відіграють надзвичайно важливу роль. Праці П. С. Погребняка видавали і перевидавали за кордоном багатьма європейськими та іншими мовами.
Ідеї вченого, підкріплені власними польовими дослідженнями, дали новий потужний поштовх розвиткові фізичної географії та одного з її наукових напрямків – ландшафтознавства. Для вивчення природних процесів, які відбуваються в ландшафтах, П. С. Погребняк організував мережу еколого-географічних стаціонарів у різних природних зонах України.
Розглядаючи ліс як географічне явище, академік П. С. Погребняк добре усвідомлював, наскільки сильно здатна людина вплинути не тільки на окремі компоненти природи, а й на будь-який природний комплекс у цілому. Тому природа, на думку вченого, потребує піклування й навіть охорони. За ініціативою П. С. Погребняка було створено Українське товариство охорони природи.
Географія культури
Поет – ученому. Завдяки авторитету вченого до справи охорони природи України в 50-60-ті роки минулого століття були залучені й відомі культурні діячі. Адже багато з них, як-от український поет М. Т. Рильський, розуміли, що природа всебічно впливає і на культуру людини. Високо цінуючи внесок ученого у всенародну справу охорони природи, М. Рильський присвятив П. Погребнякові вірш:
Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїн справжньої любові,
Бо живе й працює для століть.
Серед учених, що присвятили своє життя дослідженню земної кори, й автор численних праць про геологічну будову території України та її корисні копалини академік Володимир Гаврилович Бондарчук (1905-1993). Цей видатний геолог багато років досліджував різні райони України – від Полісся до Причорномор’я і від Українських Карпат до Донецької височини. Він започаткував новий науковий напрямок, що грунтується на врахуванні єдності розвитку тектонічних, геологічних структур і рельєфу.
Практичне завдання
За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених XX ст.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Заснування в першій половині XX ст. Академії наук України стало новим поштовхом для досліджень учених-природознавців.
Географічні дослідження XX ст. були спрямовані на вивчення природних зв’язків і природи як єдиного комплексу.
Видатні постаті
В. Вернадський Г. Висоцький С. Рудницький П. Погребняк В. Бондарчук
Самоперевірка
Розкажіть, як завдяки географічним дослідженням збагачувалися відомості про природу України.
Що спільного в дослідженнях Г. Висоцького і П. Погребняка?
Хто з українських учених-природознавців розглядав природу як єдиний комплекс, де все взаємопов’язано?
Назвіть видатних співвітчизників – дослідників природних умов і природних ресурсів України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...