ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ



Морфологія та орфографія.

Займенник

§ 64. ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Про займенники, які вказують на предмети та їхні ознаки, а також про стилістичні особливості таких займенників

ПРИГАДАЙМО. У чому особливості нестягнених форм прикметників?

545

Прочитайте речення. Поміркуйте, з якою метою вжито виділені займенники. Чому, на вашу думку, їх називають вказівними? На основі спостереження зробіть висновок про роль вказівних займенників у мовленні.

1. Візьми цей росток і засяєш (Г. Овсієнко). 2. Вертається той довгий

листопад (А. Дністровий). 3. По такому снігу до неї хіба що кіньми (В. Сичевський).

Вказівні

Вказівні займенники цей, той, такий указують на один предмет з ряду однорідних; вказівний займенник стільки вказує на невизначений або невизначено-великий кількісний вияв предмета. НАПРИКЛАД: Ця містина коштує тридцять срібняків, – за стільки не можна ліпшої землі дістати (Леся Українка ).

Морфологічні ознаки

Вказівні займенники цей, той, такий змінюються за родами, числами, відмінками подібно до прикметників.

Вказівний займенник стільки подібний до кількісних числівників. Він змінюється лише за відмінками,

як числівник два.

Відмінювання вказівних займенників

Однина

Множина

Чоловічий

Рід

Жіночий

Рід

Середній

Рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Той

Того

Тому

Той, того

Тим

(на) тому, тім

Та

Тієї, тої

Тій

Ту

Тією, тою

(на) тій

Те

Того

Тому

Те

Тим

(на) тому, тім

Ті

Тих

Тим

Ті, тих

Тими

(на) тих

Стилістичні ознаки

Вказівні займенники можуть мати форми отой, оцей, отакий, які вживаємо в розмовному й художньому мовленні для підсилення думки.

В усній народній творчості та в поезії як засіб вираження урочистості, емоційної піднесеності можуть вживатися нестягнені форми тая, теє, тїі, цяя, цеє, ції, такая, такеє, такії.

546

І. Провідміняйте сполучення з вказівними займенниками спочатку усно, а потім – письмово.

Цей підручник, стільки дерев, такі простори.

II. Складіть і запишіть два речення із займенником той у формі: а) давального відмінка; б) орудного відмінка.

547

І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Підкресліть займенники як члени речення. Усно визначте розряд займенників.

1. Стріну ж я калину, небо (той) безкрає – цілий день сопілка в (мій) серці грає (А. Малишко). 2. Чому, сказати, й сам не знаю, живе у серці стільки літ (отой) стежина в ріднім краї одним-одна біля воріт (А. Малишко). 3. Благословенні час той і година, коли земля (цей) цвітом процвіла (М. Рильський). 4. Оксана день у день тут, серед (цей) сипучих пісків (О. Гончар). 5. Добре (той) ковалеві, що на обі руки кує (Нар. творчість).

ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

II. Знайдіть назви істот і утворіть від них присвійні прикметники (усно).

548

І. Прочитайте речення. З яким стилем мовлення вони співвідносні? Знайдіть стилістично забарвлені слова й укажіть з-поміж них займенники. Поясніть роль цих слів у реченнях.

1. А ми тую червону калину підіймемо (Е. Чернецький). 2. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (Т. Шевченко). 3. Ото ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Т. Шевченко). 4. Усе теє пригодиться, що на полі коріниться (Нар. творчість).

II. Знайдіть прикметники. Визначте, які з них стягнені, а які – нестягнені.

Означальні

Означальні займенники весь (увесь, ввесь), усякий (всякий), кожний (кожен), жодний (жоден), інший, сам, самий узагальнено вказують на ознаки предмета. НАПРИКЛАД: 1. Кожна травичка на своєму корені росте. 2. Добрий товар сам себе хвалить (Нар. творчість).

Морфологічні ознаки

Означальні займенники змінюються за родами, числами, відмінками як прикметники.

Відмінювання означальних займенників

Однина

Множина

Чоловічий

Рід

Жіночий

Рід

Середній

Рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Весь

Всього

Всьому

Весь, всього

Всім

(на) всьому,

Всім

Вся

Всієї

Всій

Всю

Всією

(на) всій

Все

Всього

Всьому

Все

Всім

(на) всьому всім

Всі

Всіх

Всім

Всі, всіх

Всіма

(на) всіх

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У всіх відмінках [у] й [в] чергуються за загальним правилом: увесь – ввесь, уся – вся

Стилістичні ознаки

Означальні займенники можуть мати короткі форми (жоден, усяк, кожен) та повні нестягнені форми (кожная, кожнеє, кожнії тощо).

549

І. Спишіть речення, підкресліть означальні займенники як члени речення. Усно визначте їхній рід, число, відмінок.

1. Все йде, все минає, – і краю немає… (Т. Шевченко). 2. Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні (Л. Костенко). 3. Інші будуть лунати пісні, вільні, гучні, одважні і горді! (Леся Українка). 4. Кожне дерево в цьому несходимому лісі він знає і до нього горнеться (Ю. Збанацький). 5. Увесь Дніпро був ніби помальований (І. Нечуй-Левицький). 6. Про тата говорить вся земля (М. Рильський).

ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Самий і самий

Слід відрізняти займенник самий від самий.

ПОРІВНЯЙМО:

Самий

Сама, саме, самі, самого, самому

Самий

Сама, саме, самі, самого, самому

Уживаємо в значенні “тільки один”:

Сама вона не попросить.

Уживаємо в сполученні з іншими словами:

Той самий, тому самому,

Над самою

(того самого дня; над самою водою)

550

Хто за одну хвилину зможе скласти й записати по одному реченню із займенниками самі й самі?

551

І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібній формі. Позначте наголоси в цих займенниках. Прочитайте речення вголос, правильно наголошуючи слова.

1. А над (самий) водою верба похилилась (Т. Шевченко).

2. Дорога йшла з гори та на гору, з гори та на гору, над (сама) Россю (I. Нечуй-Левицький). 3. (Сама) недовго збитися з путі, та трудно з неї збитися у гурті (Леся Українка). 4. Того ж (самий) вечора Чіпка побіг до Грицька (Панас Мирний).

II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення.

552

Складіть і запишіть словосполучення з іменниками день, місяць, час, рік, десятиліття, п’ятниця, тиждень і вказівними займенниками той, цей у формах родового та місцевого відмінків. З одним утвореним словосполученням складіть і запишіть речення.

Розбір займенника як частини мови

Послідовність розбору

1. Частина мови.

2. Початкова форма.

3. Розряд за значенням.

4. Рід і число (якщо є), відмінок.

5. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору

Перший промінь сонця, теплий, ясний, у мою кімнату впав (Б. Лепкий).

Мою – займенник, початкова форма – мій, присвійний, ужитий у знахідному відмінку однини, жіночий рід. У реченні є означенням.

Зразок письмового розбору

Мою – займ., п. ф. мій, приев., Зн. в., одн., ж. p., означ.

553

І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Якими рядками з тексту можна висловити основну думку прочитаного?

СТАРА-СТАРА ВИШНЯ

Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара-стара, уже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Та мати сказала:

– Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці…

Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й посадила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.

ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Отак як та вишня не вмерла, а продовжила свій рід, так і народ ніколи не вмирає. Доки живе народ, доти живе Батьківщина… (За В. Сухомлинським).

II. Випишіть займенники. П’ять з них (на вибір) розберіть усно як частину мови, а розбір двох запишіть.

III. За виписаними займенниками усно перекажіть прочитане.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Червона книга лилия лисова.
Ви зараз читаєте: ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ