Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Джона Кеннеді, Ліндона Джонсона, Річарда Ніксона
Тема 2. США ТА КАНАДА У 1945 Р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
§ 7. США в 60-90-х роках XX ст.
1. Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Джона Кеннеді, Ліндона Джонсона, Річарда Ніксона.
У 1960 р. Президентом США був обраний демократ Джон Кеннеді, якому на той час виповнилося 43 роки. Його діяльність на посаді президента грунтувалася на концепції “нових рубежів”, спрямованій на збереження та зміцнення позицій США на міжнародній арені. Стратегію економічного зростання Дж. Кеннеді вбачав у збільшенні капіталовкладень в економіку, оптимальному
Американці пам’ятають і часто повторюють слова президента Дж. Кеннеді: “Не питай,
І справді, програма демократів мала значний успіх. Коли Дж. Кеннеді взявся за кермо влади, ВНП становив 500 млрд доларів, а в 1964 р. він досяг 622,3 млрд, тобто збільшився на 25 %. Отже, щорічний приріст ВНП становив 5,6 %, тоді як демократи під час виборчої кампанії 1960 р. обіцяли 5 %.
У сфері зовнішньої політики президент намагався посилити вплив США на перебіг подій у світі та не допустити експансії комунізму. Водночас уряд Дж Кеннеді почав реально оцінювати свої можливості у світі, чіткіше усвідомлювати соціально-економічні чинники. Президент США неодноразово підкреслював необхідність проведення більш гнучкої зовнішньої політики.
Багатообіцяюча кар’єра Дж. Кеннеді обірвалася трагічно. 22 листопада 1963 р. під час поїздки до м. Далласа (штат Техас) він був смертельно поранений, за усталеною версією, Л. X. Освальдом, якого незабаром застрелили в поліцейській дільниці.
Проте донині багато обставин “вбивства XX століття” залишаються нез’ясованими, а правосуддя не може (або не хоче під тиском певних кіл) дати відповідь на всі запитання, пов’язані з трагічною смертю 35-го президента США. Згідно з конституцією США. наступником Дж. Кеннеді став віце-президент США Ліндон Джонсон.
8 січня 1964 р. в першому посланні до співвітчизників про становище в країні Л. Джонсон урочисто проголосив початок “безкомпромісної війни
Джон Кеннеді
Ліндон Джонсон
Проти бідності в Америці”. 16 травня того ж року він надіслав до Конгресу США спеціальне послання “Про війну проти бідності”, на підставі якого був ухвалений відповідний закон, що став основним напрямом діяльності адміністрації Джонсона. Однак реалізація цієї програми виявилася малоефективною. Хоча, за офіційними даними, кількість бідняків у 1968 р. скоротилася до 25 тис., це обумовлювалося не стільки державними програмами допомоги, скільки високою економічною кон’юнктурою в 1960-х роках.
Авторитет адміністрації Л. Джонсона відчутно знизила розпочата в 1964 р. масштабна війна у В’єтнамі.
Мовою документів
З виступу Ліндона Джонсона в університеті штату Мічіган у травні 1964 р.
За нашого життя ми маємо шанс стати суспільством не тільки потужним і багатим, а й досягти бііьшого, дійти до Великого Суспільства. Воно грунтується на заможності та свободі для всіх. Велике Суспільство вимагає ліквідації злиднів і несправедливості.
Особливо активно розвинувся молодіжний антивоєнний рух, оскільки молодих американців аж ніяк не влаштовувала перспектива загинути в ім’я стратегічних інтересів Білого дому, які для більшості з них були чужими та незрозумілими.
У січні 1973 р. була підписана Паризька угода про припинення війни та відновлення миру у В’єтнамі. Аналізуючи “уроки В’єтнаму”, Генрі Кіссінджер (державний секретар США) згодом зазначав: “Після гіркого досвіду В’єтнаму Америка дізналася, що вона не має такої могутності, щоб вирішувати кожну проблему. Ми знаємо, що наш вплив має межі”.
На президентських виборах 1968 р. переміг республіканець Річард Ніксон. який прийшов у Білий дім, коли намітився серйозний спад в економіці, особливістю якого стала інфляція 1969-1970 pp., що швидко зростала.
З метою оздоровлення економіки президент Ніксон проголосив “нову економічну політику”. Президентським декретом у США був оголошений надзвичайний стан. Намагаючись стимулювати капіталовкладення та споживчий попит, уряд надав компаніям значні податкові пільги, скоротив прибутковий податок, скасував акцизний податок на продаж легкових автомобілів, проте водночас установив державний контроль над цінами та заробітною платою. У цьому уряд Р. Ніксона вбачав єдиний шлях стримування інфляції. Тимчасово була припинена конверсія долара в золото та введений додатковий 10-відсотковий податок на переважну частину імпорту; було оголошено також про скорочення допомоги іншим державам. Ця політика принесла свої плоди. Ніксон здобув переконливу перемогу на виборах 1972 p., проте в серпні 1974 р. змушений був піти у відставку після так званої “Вотергейтської справи”.
Сутність “Вотергейта” полягала в тому, що в червні 1972 р. під час передвиборчої кампанії члени штабу республіканської партії були заарештовані поліцією в приміщенні національного комітету демократичної партії. У них знайшли апаратуру для підслуховування, портативну рацію та інші компрометуючі докази. Американська преса розцінила цю подію як “страшенний акт політичного шпигунства”, сліди якого ведуть у Білий дім. У 1973 р. юридичний комітет палати представників Конгресу США звинуватив Р. Ніксона у причетності до цієї оборудки та порушив справу про імпічмент1 президента. Після його відставки Президентом США став віце-президент Джералд Форд.
У 1970-і роки в СІІІА успішно розвивалася космічна галузь – був створенні! корабель багаторазового використання “Спейс шаттл” (“Космічний човник”), що міг приземлятися як звичайний літак.
Учені та інженери СНІ А досягли значних успіхів у розробленні копіювальних апаратів, створенні персональних комп’ютерів, які вперше з’явилися на ринку в 1981 p., стільникового телефонного зв’язку.
Науково-технічна революція в США великою мірою визначила шлях розвитку виробництва, сприяла зростанню авторитету країни на міжнародній арені.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...