ВОДОДІЛ

Related posts:

1. СТОКИ КОМУНАЛЬНІ Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема, побут, стоки, які легко піддаються очищенню, слід використовувати для добування техн. води, а інколи і для оборотного водопостачання (див. дод. 17)....
2. СТОКИ Екологія – охорона природи СТОКИ – приблизно те саме, що й стічні води. В екол. плані особливу увагу слід звернути на с.-г. С. від різних тваринницьких комплексів, С. з полів, де вносяться мін. добрива, гербіциди тощо, які разом з комунальними С. спричинюють інтенсивне евтрофування води (див. дод. 17)....
3. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
4. ПЕРЕРОЗПОДІЛ РІЧКОВОГО СТОКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПЕРЕРОЗПОДІЛ РІЧКОВОГО СТОКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ – передавання частини стоку однієї річки в басейн ін. Розрізняють П. р. с. т. внутрішньо-басейновий, або локальний, – у межах басейну однієї річки вищого порядку, міжбасейновий – між басейнами річок вищого порядку одного макросхилу (внутрішньо-ландшафтний і міжландшафтний) та міжрегіональний, або міжзональний, – між басейнами річок вищого порядку […]...
5. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
6. ТРАСА Екологія – охорона природи ТРАСА – 1) лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги; 2) смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут регулярних польотів літаків)....
7. ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ – законодавство, яке визначає правовий режим водних ресурсів країни, порядок їх використання та охорони, а також запобігання шкідливому впливу вод. 3. в. передбачає ведення обліку запасів води (водний кадастр). 3. в. регулює водні відносини з метою забезпечення рац. використання води населенням і сусп. госп-вом, охорони вод від забруднення, засмічення […]...
8. ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних стоків. На території України налічується близько 22 тис. малих річок....
9. ЕКОПОЛІС Екологія – охорона природи ЕКОПОЛІС – міське поселення, заплановане з урахуванням комплексу екол. потреб людини. Принципи створення Е. включають три основні вимоги: а) сумірність архіт. форм (будинків, вулиць тощо) зросту людини; б) просторова єдність водних та озеленених площ, що створює хоча б ілюзію входження природи в місто і розділяє його на “субміста”; в) приватизація житла, […]...
10. ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем....
11. СОЛЬФАТАРИ Екологія – охорона природи СОЛЬФАТАРИ – виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах та в кратері вулканів....
12. ФРИГАНОЇДНА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи ФРИГАНОЇДНА РОСЛИННІСТЬ, фриганоїди – сукупність фриган, трагакантників та томілярів на кам’янистих схилах гір Середньої Азії і Закавказзя....
13. КОЛООБІГ ВОДИ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ ВОДИ, вологообіг – безперервний циклічний процес, що включає випадання атм. опадів, поверхневий і підземний стоки, інфільтрацію, випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсування і повторне випадання опадів. У процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Щорічно з поверхні землі випаровується близько 577 тис. км3 […]...
14. ТАКСАЦІЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ Екологія – охорона природи ТАКСАЦІЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ – встановлення рибогосп. цінності водойм....
15. ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод, землетрусів тощо....
16. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
17. ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин....
18. ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – ландшафтно-біол. або фіз. “заборона”, пов’язана з фактичним чи передбачуваним, прогнозованим шкідливим впливом певного госп. проекту, заходу на довкілля або технол. процеси в суміжних галузях господарювання....
19. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” – розташований у Яворівському, Жовківському р-нах Львівської обл. Заг. площа 7078,6 га. Створений за Указом Президента України № 744 від 4 липня 1998 р. Належить до Розтоцького району Розтоцько-Опільської горбогірної лісостепової фізико-географічної області. Середні висоти становлять 350 м. На території парку знаходиться найвища точка Розточчя – гора […]...
20. ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ – агро-техн. споруда, призначена для боротьби з водною ерозією грунту. Це водоутримувальний або водовідвідний вал, що створюється за допомогою спец, плуга або валкоутворювача на схилах понад 3-5°....
21. ПРИНЦИП РЕДІ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РЕДІ – живе походить тільки від живого, між живою та неживою речовиною існує непрохідна межа. П. Р. був заново сформульований В. І. Вернадським у 1924 р....
22. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
23. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
24. ТЕОРІЯ СИСТЕМ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ТЕОРІЯ СИСТЕМ ЗАГАЛЬНА – розгляд функціонально цілісних систем (сукупностей) як таких, що підпорядковуються єдиним законам, завдяки чому можливе їх узагальнене вивчення, в т. ч. методами моделювання....
25. БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) – див. Меліорація біологічна (водних об’єктів)....
26. ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА Екологія – охорона природи ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА – межа поділу між земною корою та мантією Землі. Встановлена за відносно різкою зміною швидкості поширення поздовжніх сейсмічних хвиль – від 6,7-7,7 до 7,9-8,2 км/с....
27. ВОДООХОРОННА ЗОНА Екологія – охорона природи ВОДООХОРОННА ЗОНА – та, що встановлюється для охорони джерел підземних вод або для забезпечення збереження водних об’єктів, які використовуються для водопостачання....
28. ІЗОЛІНІЯ Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності води (ізогаліни), Щільності повітря (ізоленси), термінів настання фенологічних явищ (ізофени) тощо....
29. СЕРІЯ ГІДРИЧНА Екологія – охорона природи СЕРІЯ ГІДРИЧНА – серія, що веде від водних або вологих угруповань до мезофітних....
30. ГОРИЗОНТ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ – 1) лінія позірного перетину небесної півсфери і земної поверхні (видимий Г.); 2) велике коло небесної півсфери, площина якого перпендикулярна до вертикальної лінії на Місці спостереження (справжній Г.); 3) Г. води – рівень води в річках, озерах, морях; 4) (геол.) сукупність відкладів, що включає одновікові породи різного складу, іноді з […]...
31. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
32. АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
33. АСТЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи АСТЕНОСФЕРА – шар зниженої твердості, міцності та в’язкості у верхній мантії Землі. Залягає на глибині близько 100 км під континентами і майже 50 км під дном океану, нижня межа – на глибині 250-350 км....
34. ГІДРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву....
35. КАНАЛ Екологія – охорона природи КАНАЛ – штучно створене русло (водовід) з безнапірним рухом води, яке сполучає два чи більше водних об’єктів (річки, озера, моря) або відводить воду в певному напрямку. Переважно К. споруджують у грунті. Розрізняють К. судноплавні (спрямовані, обводнені, сполучні і поглиблені – на мілководді), енергет. (дериваційні), зрошувальні (іригаційні), обводнювальні, осушувальні, водопровідні, лісоплавні, рибоводні […]...
36. ВОДИ ТЕРМАЛЬНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ТЕРМАЛЬНІ – нагріті або навіть перегріті води з т-рою понад 100 °С. Води, які природно виливаються із земних надр або добуваються із свердловин....
37. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
38. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ Екологія – охорона природи РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ – ординація біол. систем за ступенем їх організації: молекула – клітина – організм – популяція – біоценоз – біогеоценоз (екосистема) – біосфера. Відповідно основними Р. о. живих систем є молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організменний, біоценотичний, екосистемний, біосферний....
39. ЗРОШУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗРОШУВАННЯ – штучне зволоження грунтів на полях, городах, садах та ін. агроценозах з ознаками значного водного дефіциту для збільшення запасів води в зоні діяльності кореневих систем. 3. може бути регулярним (протягом року) або періодичним (один чи декілька разів на рік), а за способом подачі води – самопливом (напуском) та за допомогою […]...
40. ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних трав чи парів....