Вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани та рідколісся
Розділ 2 МАТЕРИКИ
Тема 1. Африка
§20 Вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани та рідколісся
Пригадайте
Що називають природною зоною?
Який природний компонент найвиразніше вказує на особливості природної зони? (Див. § 5.)
Вологі екваторіальні ліси, або гілеї. Вони формуються на червоно-жовтих фералітних грунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 70). Гілеї відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисяча видів), наче велетенські
У другому ярусі переважають фікуси і різні види пальм заввишки 20-40 м. Третій ярус складається з дерев заввишки 10-15 м, серед яких багато цінних порід з міцною деревиною – ебенове (чорне), червоне, сандалове. Ростуть різні види пальм, зокрема олійна, з плодів якої виробляють пальмову олію, каучуконоси. Залізне дерево таке важке, що тоне у воді.
Ростуть у гілеї хлібне, кавове, мускатне дерева та дерево какао. У найнижчому ярусі розмістилися невибагливі до світла деревоподібні папороті, різноманітні
Гірлянди ліан і стовбури дерев рясно вкриті квітучими орхідеями (мал. 71).
Мал. 70. Яруси екваторіального лісу
Мал. 71. Хлібне дерево (1), орхідеї (2), дерево какао (3), деревоподібна папороть (4)
Дивовижні об’єкти і явища
Буяння ліан. Ліани, ідо обвивають велетенські дерева, одна з найцікавіших особливостей гілей. Ліани тримають першість серед найдовших рослин нашої планети. Деякі з ліан, маючи товщину стовбура лише 30 см, сягають 300-350 м задовжки! Стовбури цих рослин настільки гнучкі та пружні, що слугують місцевим мешканцям готовими канатами. З них плетуть кошики і циновки для сну. Без ліан у жителів гілей не було б міцних помешкань, бо все, що збудовано з дерева, дуже швидко з’їдають мурахи та інші комахи. А гіркі на смак ліани не є для них ласощами і тому слугують людям як будівельний матеріал.
Тварини гілеї пристосувалися до життя на деревах, крони яких ховають безліч птахів, кажанів. Особливо багато мавп – мартишок, павіанів, шимпанзе. В окремих віддалених районах мешкає найбільша з людиноподібних мавп – горила (мал. 72). Мешканцями наземного ярусу є слони, носороги, китицевухі свині, з хижаків – леопард. Кількох метрів завдовжки досягають пітони, у пухкому грунті й лісовій підстилці оселяються різні ящірки та землерийки.
В усіх ярусах лісу поширені комахи: москіти, комарі, мурахи. Вони дуже докучають людині. Великої шкоди завдає муха цеце, укус якої спричинює у людини небезпечну сонну хворобу, а для великої рогатої худоби є смертельним.
Перемінно-вологі ліси з’являються в субекваторіальному поясі. Тут на червоних латеритних грунтах ростуть дерева, що скидають листя в сухий сезон. Але періоди скидання листя в різних рослин не збігаються, тому ліс ніколи не буває зовсім оголений.
Мал. 72. Горили (1) і пітон (2) – мешканці гілеї
Савани та рідколісся – це безкраї трав’яні простори з поодинокими деревами і чагарниками, що сформувалися за умов субекваторіального клімату. У рослинному покриві саван переважають так звані слонові трави. Вони утворюють високі густі зарості, що підіймаються до 2-3 м. У вологих місцях вони можуть сягати 5 м. Іноді через такі трав’яні хащі без вирубки пробратися зовсім неможливо. Ці злаки є улюбленою стравою слонів, звідки і з’явилася узагальнена назва слонових трав. Густий трав’яний покрив не встигає розкластися за сухий сезон, тому в грунті накопичується перегній, забарвлюючи грунт у червоно-бурий колір.
Для саван характерні також поодинокі дерева – баобаби і акації з плоскою кроною-зонтиком (мал. 73). Часто можна побачити розкидані по савані великі дерева – парки, квіти яких схожі на мімозу. Мавпи дуже полюбляють плоди паркії, як і плоди баобаба, тому місцеві жителі називають їх однаково – “хлібом мавп”.
Савана має два кольори – яскраво-зелений під час сезону дощів і буро-жовтий під час сухого сезону, коли дерева скидають листя, а трави вигорають під пекучим сонцем. Напередодні сезону дощів савана часто спалахує, як порох. Значна частина сучасних саван з’явилася на місці лісів, що зникли через господарську діяльність людини.
Мал. 73. Зонтикоподібна акація (1) і баобаб (2)
Мал. 74. Мешканці савани
Густі соковиті трави саван дають притулок та їжу величезній кількості різноманітних тварин (мал. 74). Численними стадами блукають тут антилопи, газелі, буйволи, зебри. Біля водойм трапляються жирафи, носороги, слони, бегемоти. Багато в савані хижаків. Це лев, гепард – найпрудкіший серед тварин, а також шакали й гієни. У річках і озерах мешкають крокодили. Дуже багато плазунів.
У савані безліч птахів. Найбільший з них – африканський страус – втратив здатність літати. Довгоногий птах-секретар полює на плазунів, зокрема на змій. Надзвичайно численні чаплі, пелікани, фламінго, марабу. Біля водойм вони утворюють величезні пташині колонії.
У савані молена натрапити на термітники. Це багатометрові міцні земляні споруди термітів – комах, що живляться деревиною.
ПІДСУМКИ
За умов екваторіального клімату формуються гілеї, а за умов субекваторіального – перемінно-вологі ліси, савани та рідколісся.
Вологі екваторіальні ліси ростуть кількома ярусами, для них характерне багатство й різноманіття видів рослин.
Савани та рідколісся – це трав’яні простори з поодинокими деревами, вони мають сухий і вологий сезони.
Запитання і завдання для самоперевірки
Яка з природних зон Африки – гілеї чи савани та рідколісся найсприятливіша для життя людей?
Чому в саванах не ростуть вічнозелені ліси?
Що таке гілеї? Які їхні особливості?
Які особливості грунтів вологих екваторіальних лісів і саван?