Природні зони: ліси


Розділ 2 МАТЕРИКИ

Тема 5. Північна Америка

§57 Природні зони: ліси

Пригадайте

Які причини порушення природної зональності?

Лісові природні зони. Більшу частину території Євразії охоплюють ліси, які є в усіх кліматичних поясах, крім арктичного.

Для тайги характерний тепліший і вологіший клімат, ніж для тундри. Тут під хвойними лісами сформувалися підзолисті грунти, в пониззях часто заболочені. Найпоширенішими деревними породами європейської тайги є ялина та сосна (мал. 193). Азійська тайга Сибіру переважно розріджена і світлохвойна.

Основна деревна порода – мод­рина, яка витримує низькі температури та дуже невибаглива до грунтів. У заболоченому Західному Сибіру хвойні ліси значною мірою складаються із сосни. Сосна звичайна – одна з найневибагливіших де­ревних порід: вона росте на пісках і кам’янистому грунті, на болотах. Сосну сибірську називають кедром.

Природні зони: ліси

Мал. 193. Північна тайга

Тваринний світ у тайзі надзвичайно різноманітний. Лосі, зайці, білки живуть поряд із такими хижаками, як бурі ведмеді, рисі, вовки, лисиці. Багато в тайзі також птахів – глухарів, тетеруків, куріпок тощо.

Клімат

мішаних і широколистих лісів сприяє поширенню як хвойних, так і широколистих порід дерев – дуба, граба, бука. У більш зволоженій західній частині природної зони переважають ялиново-дубові та сосново-дубові ліси на дерново-підзолистих грунтах.

Ростуть мішані ліси і на півдні Західного Сибіру. Тут хвойні ліси чергуються з березово-осиковими гаями. Далі на схід мішані ліси зовсім зникають і знову з’являються тільки на крайньому сході мате­рика, на узбережжі Тихого океану.

Під впливом господарської діяльності людини мішані та широко­листі ліси майже втратили своє первісне “обличчя”. Нині, особливо в європейській частині, це найгустіше заселені та освоєні райони.

Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники охоплюють на мате­рику Євразія тільки європейське Середземномор’я. Тепла волога зима та спекотне й сухе літо зумовлюють розвиток у рослин твердого, невеликих розмірів листя з воскоподібним нальотом, що зменшує випаровування. Водночас тепла й волога зима дає змогу деревам і

Чагарникам зберігати зелене листя протягом усього року.

Найтиповішими для середзем­номорських лісів є вічнозелені ду­би (корковий і кам’яний), лаврове та суничне дерева (мал. 194), різні види сосен. Проте ці ліси зазнали дуже істотних змін. Вирубування лісів і пожежі, випасання худоби, особливо кіз, є головними причи­нами зникнення первинного рос­линного покриву. Нині його місце захопили зарості низькорослих дерев і твердолистих чагарників. Замість середземноморських лісів часто можна побачити гаї масли­нових дерев, виноградники, лани пшениці. Великі простори охоплені плантаціями цитрусових.

Перемінно-вологі (мусонні) лі­си розташовані на сході та півдні Євразії. З просуванням від помірних широт до тропіків хвойні та листопадні дерева (кедр, сосна, дуб, горіх, японська вишня – сакура) тут поступово змінюються на вічнозелені. Звичними стають пальми й фікуси, деревоподібні папороті й бамбуки та магнолії. На червоно-жовтих грунтах ростуть дуже цінні породи дерев: тикове дерево, яке не гниє, залізне, салове й атласне дерева. Десятиліттями зберігає чудовий запах сандал, а одне дерево баньян утворює з численних своїх стовбурів великий гай.

Природні зони: ліси

Мал. 194. Суничне дерево

Дивовижні об’єкти і явища

Дерево-гай. Великий баньян в Індійському ботанічному саду (місто Калькутта) має 1775 стовбурів. Крона цього дерева, що закри­ває площу близько 12 000 м2, найбільша з відомих людям.

Серед тваринного світу багато ендеміків: бамбуковий ведмідь – панда (мал. 195), японські макаки, які пристосувалися до життя взим­ку, а також велетенська саламан­дра (близько 1 м завдовжки). Тут також живуть тигри й леопарди, дикі слони, носороги, отруйні ко­махи та змії, різноманітні птахи.

На півострові Індостан мешкає багато мавп, які завдають великих збитків городам і нолям (мал. 196).

Вологі екваторіальні ліси (гілеї) Євразії за багатством флори не по­ступаються подібним лісам інших материків. Особливістю євразійсь­ких гілей є переважання високих, близько 70 м заввишки, дерев.

Серед них чимало цінних порід, що мають кольорову деревину. В лісі багато ліан, орхідей, мохів. Чагар­ників немає, їхнє місце посідають карликові дерева. Тут ростуть пряні рослини: бетельний перець, гвоздичне дерево та мускатний горіх. Не випадково деякі азіат­ські острови, зокрема Молуккські, здавна називають “островами пря­нощів”.

Тваринний світ екваторіальних лісів Євразії надзвичайно різно­манітний (мал. 197). Тут мешкають мавпи, вівери, тигри, леопарди, змії. Більшість тварин оселяється у верхніх ярусах лісу. А ящірка летючий дракон планерує з дерева на дерево й може пролетіти близько 30 м.

Площа вологих екваторіальних та мусонних лісів Євразії неухиль­но скорочується. Людина витісняє їх у важкодоступні гірські райони.

Природні зони: ліси

Мал. 195. Панда

Природні зони: ліси

Мал. 196. Мавпи на дорогах багатьох азійських міст – звичне явище

Природні зони: ліси

Мал. 197. Мешканці євразійської гілеї

ПІДСУМКИ

Лісові природні зони охоплюють найбільшу площу на материку, їх значно змінила людина.

Запитання і завдання для самоперевірки

Поясніть, що спільного у вологих та перемінно-вологих лісів.

Порівняйте північноамериканську та євразійську тайгу. Знайдіть спільні та відмінні риси.

Визначте природні зони, де відзначають такі свята: День Білки у Фінляндії, День Слона в Таїланді, День Тигра в Кореї.

Чим тайга відрізняється від тундри?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)



Не в неопределенных местоимениях.
Ви зараз читаєте: Природні зони: ліси