Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ Вправи 100-159

Вправи 100-159

100. Страсний тиждень, водохресні морози, усний епос, доблесний воїн, улесливий ворог, почесне звання, швидкісне шосе, обласний архів, виїзна нарада, кількісний склад, вартісний захід, особистісний підхід, капосна лисиця, аванпостний загін, баластний запас, контекстні синоніми, контрастні кольори, шістнадцятий рік, сміливий правозахисник, кістлява фотомодель, пестливий погляд.

Прикметники, утворені від іншомовних слів: аванпостний, баластний, контекстні.

101. Подякувати бандуристці, аплодувати піаністці, порадіти звістці, переказати аспірантці,

допомогти туристці.

102. Праця корисніша за будь-які ліки. Корисливість збагачує заздрістю. Чесна праця щастя приносить. На грубе слово не зважай, на улесливе – не здавайся. Не пнувся би бути найвищим, а вчився би бути корисним. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Нате й мою сироватку, щоб моя була масниця. Запасливий вартий багатого. Без сокири по дрова піти – один хворостняк принести. З кістлявої рибки несмачна юшка. Коли вуха відморозив, шапку надівати вже пізно.

104. Народитися під ща Сл Ивою зіркою – бути везучим, успішним, щасливим.

Місце під со Нц Ем – певне становище у житті, суспільстві

тощо.

Ходяча че Сн Ота – людина, основною рисою якої є чесність, порядність.

Ужалити в се Рц Е – боляче вразити; спричинити душевний біль.

Триматися на че Сн Ому слові – ледве триматися, існувати тощо; бути неміцним, хистким.

Сл Ати язик під ноги – підлещуватися до кого-небудь.

Сім п’ятниць на ти Ж Ні – хто-небудь дуже часто і легко міняє свої рішення, наміри, настрій тощо.

Орфограма спрощення в групах приголосних підкреслена лінією.

105. 1. Ми навчилися навіт Ь в роковану мит Ь чесно долі д И Витись у вічі. Нам неправда н Е Нав И Сна, як ант И Світ, та пі В Правда – н Е Нав И Сна вдвічі (Б. Олійник). 2. Наше плем ‘ Я завзяте і вперте: ми таки просочились на волю між кі Стл Яв И Ми пальцями смерті (І. Качуровський). 3. Не бійся стежку в И Б И Рат Ь бідову, що встеле терням шлях твій до чеснот, та бійся рідний зрад И Ти народ, батьків, кохану, друга й рідну мову! (Д. Пилипчук). 4. Ту ж викликают Ь огиду уле Сли Ві, що й обережні, бо їх амплітуди зради збігают Ь Ся до мікрона (це те, що свідомо сприймаєш і розумієш належно) (О. Слоньовська). 5. Замі Сть ж И Вого, корисного діла глузлива доля підсунула п Е Р Е Писува Нн Я в канцелярії паперів (М. Коцюбинський). 6. Проб И Ваєт Ь Ся дух українс Ь Кий кріз Ь пі Сн Ю – наш єдиний рятунок в добу лиховісну (О. Довгий). 7. От я порушив ваш канон з віків; зробив сонет з ші Стн Адцяти Ря Дків… (І. Багряний). 8. Це ж треба: ти одягнувся, як на президе Нтсь Кий прийом!? (О. Слоньовська).

[уле??сли ев? і], [ш’існа??д? ц? ат?], [преизиеде??н? с? киї].

106. 1. Я убиваю рабство у собі, щоб воїном лишитись із боротьбі [бороуд? б”і??] (О. Довгий). 2. Мені до смерті отчий [о??ч:иї] край здаватиметься раєм (Д. Луценко). 3. Як почуваєшся [почува??jе? с?:а] добре, коли ти у себе вдома! (О. Довгопят). 4. Я вірив, що колядка порятує усіх стражденних у моїм селі. Я вірив, що Господь на небі чує мої різдвяні просьби [про??з? би] і жалі (Д. Павличко). 5. Чорногуз з гідністю задибав по вогкій [во?? к’ії] прибережній смужці (М. Стельмах).

107. Відчути поле Гк Ість, солда Тсь Ка доблесть, чуко Тсь Кий мороз, неле Гк А молотьба, ві Дц Ідити молоко, побачити в крини Чц І, сказати мура Шц І, підкреслити в табли Чц І, заграти на гармо Шц І, насипати сини Чц І, допомогти Попелю Шц І, ві Дч Ищений посуд.

108. 1. Неспалимий дух природи в кожній гіло Чц І живе (П. Перебийніс). 2. Лелека у соро Чц І з полотна – немов косар (Є. Гуцало). З. І в сути Чц І вічній святого з ганебним світлішає розум зацькований мій (Л. Костенко). 4. Живе поезія у мові, у гніві, усмі Шц І, любові (М. Рильський).5. Хто витре Дюймово Чц І сльози хустинкою голубою? (Г. Скірська).6. Його і в ло Жц І не спіймаєш. 7. У кожній ді Жц І щось своє налито. 8. Жвавий, як рибка в рі Чц І.9.Нашій кіше Чц І миші хвоста від’їли (Народна творчість).

109. 1. І снується [cнyjе??ц?:а] мови щедра нить (А. Малишко). 2. Червона калино, чого в лузі гнешся [гне?? с?:а]? (І. Франко). 3. Бджола – відома трудівниця, ніяк їй дома не садиться [са??диец?:а] (А. Лашківський). 3. Стара лисиця від собакзахиститься [захиести??ц?: а). 4. Як топишся [то??пиес?:а], то й за голку схопишся (схо??пиес?: а) (Народна творчість).

110. 1. Будь прокляті ті, хто відняв у мене ві Тч Изну! Але у віт Чи Зни ніхто не о Дн Іме мене (Л. Костенко). Спасибі, предки, за духовний спадок! (Л. Костенко). Не гребуй, а повчис Ь у них, нащадку (Д. Луценко). Пропл И Вают Ь зорі України над моїм ві Д Чин Е Ним вікном (В. Сосюра). Вітер шибками грає і дзвонит Ь, не вл Е Тит Ь у кімнату ніяк (В. Сосюра). Та боро Тьб А ще буде йти віками з потворами трупними й павуками, допоки з павути Нн Я зла й брехні не вийде лю Дств О на шляхи сяйні! (Д. Павличко). По кладці молодиця п Е Р Е Йшла, похитуючи відрами дзвінкими (М. Рильський). В хаті тихо, як у пус Т Ці. А тим часом у трьох вікнах майнула жіноча голова в ч Е Рвоній хус Т Ці (І. Нечуй-Левицький). Зв И Чайно, при зага Д Ці, чому рано так померкли навіть айстри в нас на гря Д Ці (Л. Тендюк). На блю Д Ця літаючі в соняхів схожі обличчя (Є. Гуцало). І сосонка під небом в И Дніє, як в з Е Л Е Ній крава Т Ці маля (А. Малишко).

117. 1. Живе од кореня (корінь) калина так само, як народ од слова (слів) “рід”. 2. Нема старому вороття ані у Києві (Київ), ні в Львові (Львів). 3. Ні, туман до ніг (нога) не простилався (простелити), лиховісний вітер не корився. 4. Висить густа луна, як у порожнім глеці (глек). І вже нема куди вертатися лелеці (лелека). 5. Народжується все і помира (вмерти)… І все ж безсмертні і життя, й природа.

118. Київ – Києва (і//е), Львів-Львова (і//о), Чернігів – Чернігова (і//о), Харків – Харкова (і//о), Миколаїв – Миколаєва (і//є), Тернопіль – Тернополя (і//о), Ржищів – Ржищева (і//е), Обухів – Обухова (і//о), Бориспіль – Борисполя (і//о), Ірпінь – Ірпеню (і//е), Бердичів – Бердичева (і//е), Здолбунів – Зідолбунова (і//о).

119. Завмерти – завмирати (е//и), дерти – здирати (е//и), спертися – спиратися (е//и), перу – обпирати (е//и). Чергування е//и у коренях дієслів.

Завмирати (завмерти) серцем – дуже хвилюватися (з переляку, від захоплення, тривоги тощо).

Вмирати (вмерти) зо сміху – дуже сміятися.

Вносити (внести) у вуха – інформувати кого-небудь про щось; доносити.

Туман застелив (застилає) очі – хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, сприймати зором (від хвилювання, сильного болю” потьмарення свідомості тощо).

120. 1. Мудрець мусить і з гною виб И Рати золото (Г. Сковорода). 2. Рідна пісня за серце б Е Ре (В. Сосюра). 3. Час, терпіння й сумління приб И Рають з дороги каміння. 4. Як зб Е Руться тучки в кучку – буде громовиця (Народна творчість). 5. Народжується все і пом И Ра… І все ж безсмертні і життя, й природа (Д. Луценко). 6. Страшніше смерті, як нема де вм Е Рти (Б. Олійник). 7. Чи тільки в казці лебідь ум И Рає не з криком навісним, а з любим співом? (Леся Українка).

Лебедина пісня – останній твір, вияв таланту або здібностей, діяльності тощо кого-небудь.

121. 1. Надія в Бозі (Бог), коли хліб на возі. 2. Скосив сіно в лузі (луг) – буде віл у плузі (плуг). 3. У корови молоко на язиці (язик). 4. На рівній дорозі(дорога) і кінь розумний. 5. Де ріки(річка) текли, там і будуть. 6. На печі лежати – горошини(горох) не мати.7.Аби мед, а мухи (мушка) налізуть.8.Лізе як оса в очі (око). 9. Були б пиріжки (пиріг), будуть і дружки (друг).10.Боржник (борг) весело бере, та сумно віддає. 11. У кожної пташки (птах) свої замашки (замах). 12. Буде втіха (втішати) як з дірявого міха (мішок). 13. Холодний як крига (крижина). 14. Катюзі (катюга) завжди буде по заслузі (заслуга).

1.2. г//з. 3. к//ц. 4. г//з. 5. к//ч. 6,7.х//ш. 8. к//ч. 9, 10. г//ж. 11, 12. х//ш. 13. г//ж. 14. г//з.

122. 1. Будьмо, друже (г//ж), чесними (комами відокремлюється звертання). 2. Жду тебе, парубче (к//ч), у батьківській хаті, у твоєму, ріднім краю (перші дві коми відокремлюють звертання, третя кома стоїть при уточненні). 3. Ой, не шуми, луже (г//ж), зелений байраче (к//ч)! (комами відокремлюється звертання). 4. Дивися, княже (з//ж)! (комою відокремлюється звертання). Бачиш ти, як близько за пагорбом блищить монгольський спис? (кома стоїть між частинами складнопідрядного речення). 5. Смійся, лютий враже (г//ж), та не дуже… (комами відокремлюється звертання) 6. Не ходи, козаче (к//ч), понад берегами, не суши серденька чорними бровами (першими двома комами відокремлюється звертання, третя стоїть між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). 7. Ох, коли б скоріше, хлопче (ц//ч), мрії ті твої справдились (комами відокремлюється звертання). 8. Підведись, юначе (к//ч), серце дай гаряче (комами відокремлюється звертання). 9. А ти ж куди мандруєш, ласкавий чоловіче (к//ч)? (комою відокремлюється звертання) 10. Мисливче (ц//ч) юний, вже пора на лови, (комою відокремлюється звертання). 11. Жорстокий стрілече (ц//ч)! Будь проклятий твій недобрий зір, що цілить і вбиває! (кома стоїть між частинами складнопідрядного речення). 12. Я знаю, ти створений так і не можеш інакше, проте бережись мого пострілу, чуєш, хижаче (к//ч)! (перша кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення, друга – між частинами складнопідрядного речення, третя – між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, четверта відокремлює звертання).

123. 1. Вечір. Дощ осінній. Ми йдемо по Львову, тчемо (к//ч) по дорозі (г//з) килимок-розмову (Д. Павличко). 2. Я не витаю поміж хмар, тому я в ліриці (к//ц) – сухар (А. Бортняк).3.Люблю загрозі, небезпеці (к/ /ц) у вічі глянути (М. Доленго). 4. На фініші чи злітній смузі (г//з) хай будуть завжди справжні друзі (Л. Процик). 5. У потайній кишені піджака червінці зледеніли, мов у льосі (х//с) (Б. Олійник). 6. Сріблястий подорожник із долоньок дає комасі (х//с) чистої води (С. Короненко).

Осінній Іоус’і?? н?:ії] – 3 склади: 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – відкр., наголош.; 3-й – закр., ненаголош.

О – [о] – голосн., ненаголош,;

С – [с] – пригод., глух., м’як.;

І – [ і] – голосн., наголош.;

Н – [н’:) – пригол., дзвінк., м’як., подовж.;

І – [і] – голосн., ненаголош.;

Й – [ї] – нескладовий.

7 б, 6 зв.

Львову [л’во?? ву] – 2 склади; 1-Й – відкр., наголош.; 2-й – відкр,. ненаголош.

Ль – [л] – пригол., дзвінк., м’як.;

В – [и] – пригол., дзвінк. тв.;

О – [о] – голосн., наголош.;

В – [в] – пригол., дзвінк., тв.;

У – [у] – голосн., ненаголош.

6 б., 5 зв.

124. 1. Колише (колихати) рідна пісня нашу долю (П. Перебийніс). 2. Як все біжить, як міниться, тече (текти)! (Б, Олександрів), З, Ллється море, плеще (плескатися) в берег, б’ється в сірі скелі (Олександр Олесь). 4, 3 туманів осінь тче (ткати) рясну кулісу (В. Сторожук). 5. Важкими росами трава намокла плаче (плакати) (І. Качуровський).6. А вітер не співає вже, а свище (свистати) (М. Гриценко). 7. Поруч у росах купається птах, поруч у росах полощешся (полоскати) сарна (М. Петренко).В. Всіх вас зараз пригощу (пригостити). Вам, медведику, борщу? (Олександр Олесь).

125. 1. Я погладжу (д//дж) траву, наче теплого доброго звіра, задивлюся в ріку, зачаруюсь різьбою листка… (О. Слоньовська). 2. На розбуджену (д//дж) землю впадуть первоцвіти, вмиє сонце усміхнене Божа роса (О. Кононенко). З. Ходжу (д//дж) я, броджу (д//дж) по вишневому саду. Ніхто не приходить мечі па пораду (В. Осадчий). 4. Вигрібаю із себе попіл вагань, очищаю (ст//щ) від сумнівів душу (О. Довгоп’ят). 5. Із піщин (сч – шч) зростають гори, із краплин – могутнє море, а з дерев – зелений сад (H. Забіла).

У 1-4 реченнях у виділених словах відбувається чергування, у 5 реченні у виділеному слові відбувається асиміляція.

Погладжу [погла??джу] – 3 склади; 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – відкр., наголош.; 3-й — відкр.,ненаголош.

П – [п] – пригол., глух., тв.;

О – [о] – голосн., ненаголош.;

Г – [г] – пригол., дзвінк., тв.;

Л – [л] – пригол., дзвінк., тв.;

А – [а] – голосн., наголош.;

Д – [дж] – пригол., шипл., тв.;

Ж/

У – Іу] – голосн., ненаголош.

8 б., 8 зв.

Розбуджену [роузбўджеину] – 4 склади: 1-й – закр., ненаголош.; 2-й – відкр., наголош.; 3-й – відкр., ненаголош., 4-й – відкр., ненаголош.

Р – [р] – пригол., дзвінк., тв.;

О – [оу] – голосн., ненаголош.;

З – [з] – пригол., дзвінк., тв.;

Б – [б] – пригол., дзвінк., тв.;

У – [у] – голосн., наголош.;

Д – [дж] – пригол., шипл., тв.;

Е – [е] – голосн., ненаголош.;

Н – [н] – пригол., дзвінк., тв.;

У – [у] – голосн., ненаголош.

10 б., 9 зв.

Ходжу [хоуджу??] – 2 склади: 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – відкр., наголош.

Х – [х] – пригол., глух., тв.;

О – [оу] – голосн., ненаголош.;

Д – [дж] – пригол., шипл., тв.;

Ж/

У – [у] – голосн., наголош.

5 б., 4 зв.

Броджу [броуджу??] – 2 склади; 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – відкр., наголош.

Б – [б] – пригол., дзвінк., тв.;

[р] – [р] – пригол., дзвінк., тв.;

О – [оу] – голосн., ненаголош.;

Д – [дж] – пригод., шипл., тв.;

Ж/

У – [у] – голосн., наголош.

6 б., 5 зв.

Очищаю [очиешча??jу] – 4 склади: 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – відкр., ненаголош.; 3-й – відкр., наголош., 4-й – відкр., ненаголош.

О – [о] – голосн., ненаголош.;

Ч — (ч) – пригол., шипл., тв.;

И – [и] – голосн., ненаголош.;

Ш – [ш] – пригол., шипл., тв.;

Ч – [ч] – пригол., шипл., тв.;

А – [а] – голосн., наголош.;

Ю -[j] – пригол., дзвінк., м’як.;

– [у] – голосн., ненаголош.

6 б., 8 зв.

Піщин [п’ішчи?? н] – 2 склади: 1-й – відкр., ненаголош.; 2-й – закр., наголош.

П – [п’] – пригол., глух., тв.;

І – [і] – голосн., ненаголош.;

Щ – [ш] – пригол., шипл., тв.;

[ч] – пригол., шипл., тв.;

И – [и] – голосн., наголош.;

Н – [н] – пригол., дзвінк., тв.

5 б., 6 зв.

126. 1. Кайдани, шаленіючи, бряжчали [бр’ажча??ли] (к//ч), щоб заглушити пісню Кобзаря (перші дві коми відокремлюють одиничний дієприслівник, друга кома стоїть між частинами складнопідрядного речення). 2. В бою загинути не гріх, але кулі тільки дзижчали [дзиежча??ли] круг мене (кома стоїть між частинами складносурядного речення) 3. За плату ви закохані в ідею і зморшки морщите [мо??ршчиете] (шк > шч) на ситому чолі. 4. Ось галера блищить [блиешчи??т?] (сч > шч) золота перед нами: рушаймо! 5. Соловейки аж лящали [л? ашчали??] (сч > шч) внизу над Россю.6. Тихо море щось воркує, ледве Лащить [л а??шчи ет] (сч> шч) береги.

127. 1 . Перейшовши довгим дощаним (дошка; суфіксальний) мостом через Дніпро, подорожні обернулись назад і поклали три земних поклони святому місту (П. Куліш). 2. По теплому дощі вгрузають босі ноги в м’яку, живу теплінь піщаної (пісок; суфіксальний) дороги (М. Рильський). 3. Тут валка старих, зморщених (зморшка; суфіксальний), як гриби, відьом водила журавля, пританцьовуючи сухими своїми ногами так, що дзвін од кісток розсипався довкруж (О. Сомів).

128. 1. Земля на теплій сонячній орбіті пливе у ві Чн Ість (Н. Диб’як).2. Лиш правда є ві Чн А, а то все трава (П. Тичина). 3. Ой ви, слова, страшна, двусі Чн А зброє, спиніться, дайте спокій на хвилинку (Леся Українка). 4. Соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта (В. Сосюра). 5. Зерно пшени Чн Е диха, мов дитина, в важкій ріллі, під шубами снігів (А. Малишко). 6. І вишні по садках стояли з рудниками, чекали на сватів, які давно не йшли (Є. Гуцало). 7. Колише на пшени Чн Ім узбережжі мене стежина пам’яті жива (П. Перебийніс). 8. Кожний ніжний рух серде Чн Ий в пісню срібну переллю (Олександр Олесь). 9. Довго того розказувати, як наша сердешна Оксана пробиралась через усі міста до свого села (Г. Квітка-Основ’яненко). 10. Кожен про свою біду, а мірошник – про воду (Народна творчість). 11. Не пали гніздо торішнє, в ньому ще тепло зосталось (К. Басистий).

131. З літерою і: г І Гант, зен І Т, компл І Мент, ком І Кс, І Кебана, салям І, под І Ум, коп І Райт, в І За, еф І Р, кл І П, п І Нцет, ел І Пс, б І Фштекс, магн І Т, сп І Кер,

З літерою и: т И Тан, д И Зайнер, санскр И Т, колор И Т, кор И Фей, автор И Тет, сент И Мент, апенд И Кс, ант И Теза, серпант И Н, антрац И Т, с И Мптом, експерт И За, клас И Ка.

132. 1. Вітаю вас, мої братове, розсіяні, як пух тополі, по кам’яних безоднях вулиць Нью-Йорка, Кливлєнда, Детройта, Чикаго, Виндзора, Торонто (перші дві коми відокремлюють звертання, третя відокремлює порівняльний зворот, інші коми стоять між однорідними додатками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). 2. Спішить криклива галич на манівці Європи пізнати ностальгію і емігрантський рай. Міграція народів. Мандрують автостопом пророк, ділок, художник, філософ і шахрай, (коми стоять між однорідними підметами, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). Летять гелікоптери на пошуки Сезаму, прошкують неофіти в небесній площині, (кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення). У офіси та банки йдуть спонсори з дарами, бредуть волхви з дарами у джунглі кам’яні (кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення). 3. Це слово долинало до Яблунівки з Вашингтона й Чикаго, з Токіо й Нагасакі, з Гонолулу й Сінгапура, з Делі й Карачі, (коми стоять між однорідними попарно з’єднаними сурядним сполучником додатками, пари поєднані неповторюваним безсполучниковим зв’язком). Лісабон і Копенгаген, Сідней і Кінгстоун, Ріо-де-Жанейро і Гавана, Лондон І Париж, Мадрид, Афіни, Рим, Софія, Прага, Варшава, Будапешт – усі в колисочках уст вгойдували це слово (коми стоять між однорідними попарно з’єднаними неповторюваним сурядним сполучником підметами, пари поєднані безсполучниковим зв’язком). 5.Вигнанець Дант і дисидент да Вінчі творили славу, цінності довічні (комою відокремлене уточнення). А хіба менше важать в цьому світі Оранта Київська, Софіївські графіті? (кома стоїть між однорідними підметами, з’єднаними безсполучниковим зв’язком).

133. 1. Моря бриліантів – це мова моя, це – мова моєї Вкраїни (В. Сосюра). 2. Докопатися хочу я: в чому щастя і воля? Песимізм – це емоція – оптимізм – це є воля! (В. Іващенко). 3. А доля – екзотична, мов колібрі – не в канонічних строфах і верлібрі, в нашім інфернальному житті (Д. Кремінь). І доки рідкий край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон? (Леся Українка). І за дужки циферблату буття зачепився вже часу паром… І вже стало класичним для нас надбання — європейський синдром (М. Дьомін). Відбувається неминуча і невідворотня макдональдизація світу (О. Сенчик).

134. Труба єр И Хонс Ь Ка – дуже гучний (про голос).

Ім’я їм л Е Гіон – кого-небудь надзвичайно велика кількість.

Плач Ієр Е Мії – плач про світ, який втратив духовні цінності.

Цар І Poд – бездушна, жорстока людина.

Коні А Покаліпс И Су – провісники кінця світу.

Викинути І Дола в Дніпро – рішуче розірвати з минулим.

Співати д И Ф І Рамби – захвалювати кого-небудь або вихваляти щось.

Зазнати ф І Аско – зазнати поразки.

Хитати р Е Путацію – негідними вчинками, діями тощо створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось.

Кадити ф І Міам – дуже вихваляти кого-небудь.

135. 1. Забирай гучні магнітофони і брехні телев І Зійну сіть, не чіпай лише малу ікону, щоб було з ким в хаті говорить (В. Бровченко). 2. Журавлиний ключ хрестомат І Йний на сторінці небокраю сірій малювався в глибині незмінній у тривожній суті слова “вирій” (П. Воронько). 3. У моєму І Нтелектуальному калейдоскопі не знаходилось нічого, що пасувало б до моменту, ані з Шекспіра, ані Тичини з Вінграновським (А. Мороз). З. У витворюванні власного І М І Джу рішуче відкиньте малоросійську понурість вічного невдахи та невдоволений і скепт И Чний прижмур очей (О. Сенчик). 4. Ф І Ксує фото все матеріальне. Поезія ж ф І Ксує стан душі (В. Іващенко).

137. Слова іншомовного походження: мільярди, мільйони, кроманьйонці, Тянь-Шаню, Гімалаях, Кордильєрах, піранья.

138. Кан Ь Йон, бел Ь Єтаж, порт Ь Є, нат Ю Рморт, горел Ь Єф, бл Ю З, дос Ь Є, конферанс Ь Є, с Ю Їта, біл Ь Ярд, бурд Ю К, компан Ь Йон, монпанс Ь Є, камуфл Я Ж, фл Ю Гер, Пхен Ь Ян, Люс Ь Єн, Жул Ь Єн, науковець Н Ь Ютон, кардинал Рішел Ь Є, драматург Мол Ь Єр, композитор Йоганн Себаст Ь Ян Бах, сонети Віл Ь Яма Шекспіра, романи Еміля Зол Я, художник Г Ю Став Дор Е, театр Кергон Ь Є, кіноактори Анна Ман Ь Яні та Жерар Депард Ь Є, письменник Джозеф Ред Ь Ярд Кіплінг, художник Амадео Моділ Ь Яні, співачка Монсерат Кабал Ь Є.

140. Слова з апострофом: Б ‘ Рисон, Ксав ‘є, б ‘є Ф, круп ‘є, П ‘ Єр, мар ‘ Яж, ф ‘ Ючерсний, п ‘ Єза, валер ‘ Яна, кар ‘ Єр, кутюр ‘ Є, Фур ‘ Є, Олів ‘ Є, Рів ‘ Єра, інтер ‘ Єр, кур ‘ Єр, б ‘ Юїк, вар ‘ Єте.

Слова без апострофа: Бю Ргер, де Бю Т, Пю Пітр, Пю Ре, ку Пю Ра, Мю Нхен, ко Мю Ніке, Фю Рер, Енд Рю, т Рю К, Бя Зь, Бю Летень, Бю Ст, гра Вю Ра, к Рю Шон, капі Ля Р, кар Бю Ратор, Фю Зеляж, ре Вю, Кю Вет.

141. 1. “Божественна комедія” Дайте Аліг’єрі – перший твір, написаний живою народною мовою італійців (З підручника). 2. Драматичний образ Шевченка останніх років заслоняла кон’юнктурна маячня про його нібито політичну діяльність (Є. Сверстюк). 3. Письменниця леді Мері Монтегю стала ініціаторкою щеплення проти віспи у XVIII ст. (З календаря). 4. Де П’яндж норовисто тече, збирає памірські потічки, жаринками чорних очей мене чарували таджички (Д. Луценко). 5. Урюк по садах розкинув свої біляві намети (І. Калянник). 6. Слово “вольтер’янство” міцно увійшло до словників як синонім вільнодумства, не обмеженого впливом влади і забобонами натовпу (С. Грабовський).

142. Слова з м’яким знаком: компаньйон, Сьюзен, сеньйор, месьє, вольєра, еспаньйолка, гранульома, альянс, бруцельоз, квінтильйон, Мольєр, Етьєн, папільйотки, мантилья, ательє, лосьйон, грильяж, кабальєро, куртьє, кальян, барельєф, ескадрилья, гільйотина, бульдог.

Слова з апострофом: дистриб’ютор, кон’юктивіт, В’єтнам, Робесп’єр, інтерв’ю, квартир’єр, ад’ютант, Ам’єн, ар’єрсцена, прес-пап’є, об’єкт, кутюр’є, сек’юриті, Рив’єра, б’єф, вар’єте, тер’єр.

143. Одіссей, Ітаки, фарисею, одіссею, Сироко, Марокко.

144. 1. Синів Еллади не зряджай, Неоне, за руном золотим! (Б. Кравців). 2. Чого пливти по золоте руно, на чужині шукати дива й щастя, як наша панна виткала панно – для зору й для душі святе причастя? (В. Бровченко). 3. Ночі стояли над Голландією [гол:а??н? д? іjе? jу] темні, мов прославлені чорні тюльпани (П. Загребельний).4.Хмари на клавішах небес заграли інтермецо (О. Довгоп’ят). 5. Все стало синім, місячно синім – засвітилась сльоза Пікассо (І. Драч). 6. Сюрреалізм – авангардистська течія в мистецтві, що ставила за мету звільнити дійсність через підсвідоме (3 посіб.).

Золоте руно – те, що має найвищу якість, цінність, становить чиє-небудь багатство.

145. 1. Молюсь на твоє обличчя, мадонно Україно. Іду крізь твої сторіччя, мадонно Україно (А. Демиденко). 2.На куполах твоїх старих церков граційний ренесанс і пристрасне бароко (С. Гординський). 3. Ах, Шопене, як воно живеться серцю вашому в тій ніші храму? Ностальгій печальні інтермецо розбрелись космічними шляхами (Л. Баранова). 4. О, музика Верді! Сльози нещасної Віолетти й бризки Іонійського моря (П. Загребельний). 5. Ці голоси і підголоски, це піанісимо й прорив – неначе сам Господь творив, чого не чули люди досі (Л. Тендюк). 6. Лунав із вікна чужого якийсь відчайдушний шлягер, а виноград обплутував готичної віли дах (О. Слоньовська). 7. Мої спогади літні, мої неприборкані спогади! По завулках душі причаїлись вони іммігрантами (О. Грош). 8. І як не сушіть над кросвордом лоби, а я убачаю в кім символ доби (С. Зінчук).

Терміни мистецтвознавства: мадонна (вжите у перен. знач.), ренесанс (вжите у прям. знач.), бароко (вжите у прям. знач.), інтермецо (вжите у перен. знач.), музика (вжите у прям. знач.), піанісимо (вжите у прям. знач.), шлягер (вжите у прям. знач.).

146. 1. Третя літера грецького алфавіту – гамма. 2. Послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави – гама. 3. Міфічна істота південнослов’янського епосу, що вдачею й поведінкою нагадує русалку, – Вілла. 4. Розкішна дача за містом чи будинок-особняк, звичайно із садом навколо – віла.

147. 1. “Сікстинська Мадонна” – одна з чотирнадцяти відомих мистецтвознавцям “Мадонн” Рафаеля Санті (З газети). 2. Ромео купують конвалії й вітають місцевих Джульєтт (М. Гурень). 3. Я рішуче ніколи нічого не мав проти гарненьких панн (В. Винниченко). 4. Переді мною – скверик із клумбою червоних канн (П. Дідович). 5. Методом фотосинтезу всі існуючі зелені рослини виробляють понад 150000 мільйонів тонн цукру за рік (З підручн.).

148. Слово – носій І Нформації та засіб духовного впливу. Знання мовних норм допомагає мовцеві не лише добирати доцільні до с И Туації спілкування засоби мовного вираження, а й виявляти в мовленні свою І Нд И Відуальність. І М І Джсп Е Ціаліста через знання д Е Ржавної мови передбачає обов ‘ Язкове володіння культурою мови, яка охоплює певну с И Стему норм. Умі Нн Я спілкуватися згідно із сучасними нормами літературної мови, кор Е Ктно вести д И Скусію, ефективно переконувати, на думку спеціалістів з ділової комун І Кації, гарантують успіх у проф Е Сійних стосунках майже у 85% випадків (За А. Корж).

149. Бурштин (іменн., ч. р., одн., Н. в., II в.) – природна органічна сполука, щільна і в’язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев.

Нашу (займ., ж. р., Зн. в.) – присвійний займенник, який виражає приналежність чогось певній груді людей.

Мову (іменн., ж. р., одн., Зн. в., І в.) – 1. Здатність людини говорити висловлювати свої думки. 2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ І понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок; різновид цього комбінування у процесі вираження думок, якому властиві ті або інші характерні ознаки.

Виражає (дієсл., З ос. одн., II д/в) – виявляє, показує що-небудь певними ознаками, діями і т. ін.; передає, висловлює.

Вільно (присл.) – без будь-яких перешкод.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Вправи 2-49 2. На обличчі дівчини скидалась судомна хвилька, коли з гомону завсідників кав’ярні виривалися и долинали окремі вигуки: – Наступний рік. – Досить! – Залучати інвестиції, найсприятливіші часи. – Будь-який випадок, будь-яка перевірка – Наведу приклад. – Я вважаю, що це правильно. – Знаєш, часом мені здається, – сказала дівчина, – що в мене все – […]...

  2. Звертання – Просте речення Словосполучення Просте речення Звертання Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець: Неси ж мене, коню, по чистому полю! (І. Франко) Місяченьку, наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевченко) Звертання буває непоширеним і поширеним, може виражатися іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови, яка виступає у […]...

  3. Вправи 606-645 606. І. І II ЗВЕрнувся теж; ТІСно, зате не холодно; ВДАв, неначе б не почув; КЛИч, щоб разом іти; ВИХодь, таж дощ перестав; СХОтів теж піти; ТОЖ приходь; ОГЛянувся проте; МОВби випадково УСІ за те проголосували; ПЛАнуй, як би встигнути; ЩО б це могло означати; СВІдчить про те саме; ТА ж стежка II. “Від меча […]...

  4. Вправи 16-100 16. II. (2) прикметники: надійніший, багатша; Прислівники: повніше, повнокровніше. 23.II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент будови, якого-небудь устаткування і т. ін. 2. перев. мн., перен. База, опора, основа чого-небудь. Наукові, ідеологічні основи, вихідні положення, норми чого-небудь. Професіограма – 1. Науковий опис виду праці та необхідних […]...

  5. Чергування голосник і приголосних звуків у коренях слів РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 18. Чергування голосник і приголосних звуків у коренях слів 165. 2. Темна ніч – темної ночі, особисті речі – особиста річ, зубний біль – зубного болю, сірий кіт – сірі коти, роботящий віл – роботящі воли, твердий ріг – тверді роги, дерев’яний стіл – дерев’яні столи, гострий ніж – гострі […]...

  6. Вправи 250-299 250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину, мов гусінь качан капусти (М. Стельмах). 6. День проїхав. Забрьоханий вечір по калюжах пробіг у ніч (П. Воронько). 7. Дід Дніпро розплющив очі, чоло зморщує чогось, серед ночі щаблю гоне […]...

  7. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212) Тема. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212). Мета. Вчити школярів правильно вимовляти і вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи. Обладнання: експозиція дитячих квітів-розмальовок, таблиця “Почуття”, таблиця-ватман “Словничок”. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Крісло автора”. Діти зачитують твори про мамині (бабусині) […]...

  8. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...

  9. Вправи 202-299 202.І. Слова зі спрощенням: обласного. Слова з фонетичним подовженням приголосних: бездоганним, життя, лікування, навчання, паління. 206. а) Стіл – стола, чоло – чільний, гребти – загрібати, кінь – коня, віз – воза, піч – печі, слово – слів, хід – ходу, поріг – порога, летіти – літати; Б) день – дня, сон – сну, молоток […]...

  10. Вправи 450-498 450. 1. З гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей згори, та мало бачить. 3. Говори до гори, а гора – горою. 4. Не дери ніс догори, бо перечепишся і впадеш. 5. Велике дерево поволі росте. 6. Ходить по волі, як пес на приколі. 454. 1. Зроду рук своїх не […]...

  11. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 19. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом 175. Небо ясне, степ – як море, трава зеленіє, льон синіє, гречка пахне, пшениця жовтіє. 176. Тепліє – те? пло, Вишне? вий – ви? шня, Темніє – те? мно, Клено? вий – кле? […]...

  12. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181) Тема. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181). Мета. Вчити учнів за допомогою відмінкової форми іменників визначати відмінок прикметників у реченнях, виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини. Обладнання: вірші, прислів’я про Батьківщину, запис “Пісні про рушник” на сл. А. Малишка, індивідуальні картки з текстом пісні. Хід уроку I. […]...

  13. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170) Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170). Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями. Обладнання: таблиця […]...

  14. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у сполученні з іменником, вміння добирати прикметники-синоніми, повторити правило перевірки ненаголошеного голосного у корені слова; розвивати словотворчі вміння дітей, усне мовлення; виховувати любов до природи. Обладнання: картинки зимової природи, словники синонімів, […]...

  15. Вправи 7-100 7. ІІІ І коха Нн Я має пори року, Має вихідні й Св Яткові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощал Ь Но вдалині. (коми між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком і повторюваним сполучником) То в життєвих нетрях заблукає Й, повернувшис Ь, упаде до ніг. (комами виділено одиничний дієприслівник) І на всій землі […]...

  16. Вправи 901-997 901. Організовано, гуманно, безперестанно, захоплено, безвинно, старанно, вражено, невблаганно, зрання, попідвіконню, безупинно, невпевнено, неприховано, навмання, щоденно, самовіддано, безпричинно, повсякденно, туманно, стурбовано, невгамовно, шалено, невпинно, стривожено, бездоганно, спросоння, схвильовано, неждано, віртуозно. 904. Віддавна, на гора, по-моєму, по-іншому, заодно, віч-на-віч, рік у рік, будь-що-будь, рано-вранці, анітрохи, зроду-віку, якось-то, всього-на-всього, куди-таки, будь-як, хтозна-куди, як-от, по-п’яте, мало-помалу, нізвідки, з […]...

  17. Вправи 115-200 115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом – своєї приналежності до певної групи. 3. Політико-економічне і національно-культурне самовизначення того чи іншого народу або нації. Інновації – 1. Нововведення. 2. екон. […]...

  18. Вправи 502-599 502. І. Поводити себе, ставитися до людей, брати участь, замовляти обід, довести теорему, винести подяку, думати про сказане, давати оцінку, відігравати важливу роль, показувати фільм, дякувати вчителеві. 506. 1. А. 2. А. 3. В. 4. А. 5. Г. 6. Г. 7. А. 8. Г. 9. А. 11. Б. 12. Б. 13. В. 14. Б. 15. […]...

  19. Вправи 507-548 507. Байдуже – все одно, однаково; Зовсім – цілком, геть-чисто; Наодинці – сам на сам, віч-на-віч; Нарешті – зрештою, вряди-годи, врешті-решт, кінєць-кінцєм; Погано – сяк-так, недобре, абияк, як-небудь; Часом – інколи, коли-не-коли, іноді, час від часу, зрідка. 508. І. І II ІІІ ОЧЕвидно; ПОТричі; УГОлос; ПОПросту; СПІдлоба ПО-людському; ЗВІдки-небудь; ТИШком-нишком; ЗНАв хтозна-коли; ЗНЕважливо-погірдно; ВІЧ-на-віч З […]...

  20. Вправи 3-46 3. 1. Мова – не обгортка для думок і речей, а душа народу. 2. Рідне слово, покликане служити порозумінню, злагоді, об’єднанню української людності. 3. З мовою пов’язане не тільки минуле, а й майбутнє народу, повага до нього в світі. 4. Рідна мова – це найважливіша основа, на ній зростає духовно кожен народ. 5. Нас учили […]...

  21. Вправи 8-46 9. 1. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом. 2. Усе в чеканні: спілі краплі роси, земля і місяць, вишні і тополі. 3. Земля, і вода, і повітря – все поснуло. 4. Вузенька стежечка щезала часом серед кам’яної пустелі або ховалась під виступом скелі. 5. Ласа кішка до риби, та в воду лізти […]...

  22. Вправи 150-199 150. Слово “слово” вжито у тексті у прямому значенні. 162. 1. Образ життя школяра передбачає оволодіння вмінням самостійно знаходити та обробляти інформацію.2.Мовний режим передбачає спілкування у школі як на уроках, так і після них винятково державною мовою.3.На класних зборах староста класу доповів, що мовний режим у нас виконується. 4. Деякі учні висловили думку, що давно […]...

  23. Вправи 305-399 305. І. Без’язикий, бар’єр, бюджет, безіменний, борються, безголів’я, бязь, бюро, в’яз, верб’я, верф’ю, в’юнок, в’язальниця, грюкати, дев’ять, дзвякнути, свято, м’ята, Кюв’є, Лук’яненко, медвяний, п’єса, п’єдестал, прем’єра, роз’юшити, об’єднати, ряд, Рєпін, Руж’є, сузір’я, серйозний, тьмяний, черв’як. II. Бар’єр – 1. Невисокі поручні, паркан, грати, огорожа. 2. Перепона, перешкода, що встановлюється на біговій доріжці, арені цирку та […]...

  24. Вправи 200-246 200. 1. О, той гаман бере в солодкий бран усе, що добувалось у двобою: і честь, і славу, Купно з Булавою, і “патріотів” одяга в Жупан з чужого Краму на чужім закрою (перша кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення, двокрапка стоїть при узагальнювальному слові й однорідних підметах, з’єднаних сурядним сполучниковим зв’язком, між якими стоять […]...

  25. Вправи 651-688 Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький. Вправа 655 О-ди-на? д-цять Нав-ча? н-ня На?-кле? п Сім-де-ся? т За-ня? т-тя? До-ві? д-ник До?-го-ві? р Чер-го-ви? и Дро?-ва.. ., Пе-ре?-спі в До? б-рий О?-лень […]...

  26. Вправи 109-200 109. І. 1. Садок уже одцвівся й густо укрив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть і моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. У серце впала іскра блаженства, залишивши у ньому назавжди й на грядках, у кого вже зорано, червоно виблискують скиби, а в борознах, як сніг у проваллі, біліє опалий цвіт (Г. Тютюнник). 4. […]...

  27. Вправи 408-437 408. І. І II III ДОТла ВЗАємно ЛЕДве СМІло ГЛУхо БЕЗвісти ЗВІдусіль ДЕ-небудь ЗЛІва ДЕ-не-де ХТОзна-куди ЗНАдвору НІКуди ЗВЕрху ВРАнці ДОПізна УДОсвіта НИНі II. “О, земле, велетнів роди!” 410. 1. Вдома і стіни допомагають. 2. Удвох, кажуть люди, легше плакати наче. 3. Де Дружно, там і Хлібно. 4. При роботі Швидко час минає. 5. З […]...

  28. Вправи 717-794 717. І. Вона відчула страшенний біль. 2. На залізничній путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальші. 4. Тут треба розділити перший дріб на другий. 5. Наша експедиція мандрує горами і долинами. 6. Треба цікавитися подіями в світі. 7. Марічка пішла по воду. 8. Заняття з маркетингу відбувається щовівторка. 9. […]...

  29. Вправи 653-699 653. 1. Їй-богу, не чую і не кричіть. 2. Ах, яка кругом краса! 3. Гай-гай, куди поділась моя радість. 4. “Гу-гу-гу-у!” – застогнав пугач серед лісу. 5. Та ось із – за темних вільх долітає знову: “Ку-ку, ку-ку, ку-ку!” 6. Чи далеко ще, скажіть, будь ласка, до Лохвиці? 7. Ох-хо-хо! Чого тільки не було. 654. […]...

  30. Сила голосу і швидкість мовлення. Слова ввічливості. Ситуативні діалогічні вправи. Вимова й написання слів бібліотека, змагання Урок 15 Тема. Сила голосу і швидкість мовлення. Слова ввічливості. Ситуативні діалогічні вправи. Вимова й написання слів бібліотека, змагання Мета: продовжити знайомити дітей із правилами культури мовлення; удосконалювати вміння складати діалоги, дотримуючись правил культури мовлення; розвивати й збагачувати лексичний запас учнів; виховувати вміння співпрацювати в парі. Обладнання: етимологічні, тлумачні словники. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент […]...

  31. Вправи 151-199 Вправа 151 Конкурсні роботи з української мови розглядало високоавторитетне журі. Всесвітньо відомий учений виступив на конференції з доповіддю, у якій висловив протилежні до загальноприйнятих думки про використання новітніх технологій при виготовленні продуктів харчування. Вбрання нареченої, за давньою традицією, було прикрашене вічнозеленим барвінком як символом здоров’я й довголіття. Городи й дачні ділянки потихеньку стали завойовувати дикорослі […]...

  32. Вправи 201-288 201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається красою іншим населеним пунктам України. 4. На зборах було схвалено заходи з модернізації підприємства. 5. Забудова міста здійснюватиметься відповідно до затвердженого плану. 6. Гуртківці робили по-своєму, оскільки не було інструкції. […]...

  33. Вправи 300-379 300. 301. 1. Хатонько, хатинко, стежка. 2. Матусенько, матінко, мамочко. 3. Доненько, зоренько, горенько. 4. Русявенький. 5. Дрібнюсіньку. 6. Сонечко, негодонька, доленька. 7. Солодісінькі. 8. Невеличка, перепеличко, голосочок, тонесенький, милесенький. 9. Ніжках, панчішках, квіточки, оченьки. 303. Воно йому першому дало спроможність Побачити веселе свято весни (М. Коцюбинський). Самісінький < сам + - ісіньк - + […]...

  34. Вправи 305-395 305. “Майбутня професія – перукар-стиліст” Моя майбутня професія буде дарувати людям радість та красу. Все тому, що я вирішила стати перукарем-стилістом. Коли я опаную цю чудову професію, то стану робити людям модні стрижки та стильні зачіски, щоб вони добре виглядали. Я хочу вміти все, що робить перукар-стиліст: акуратно стригти, завивати та випрямляти волосся, нарощувати локони, […]...

  35. Вправи на визначення відмінків прикметників реченні Тема. Вправи на визначення відмінків прикметників реченні. (Вправи 229-233). Мета. Показати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника з іменником, вчити визначати відмінок прикметника у реченні за допомогою відмінкової форми іменника. Розвивати мовленнєві вміння, розширювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідного краю, його традицій Обладнання: диск до підручника, зразки різдвяних листівок. таблиця відмінювання іменників, пам’ятка “Як […]...

  36. Вправи 101-148 101. Видно – бачити Веде – вести Відводить – відводити Закуріло – куріти Завертілося – вертіти Котиться – котитися Пританцьовуючи – пританцьовувати Крутить – крутити Виростає – виростати Ширшає – ширшати Підступив – підступати Затулив – затуляти Увігнався – уганятися Поширшав – поширшати Повищав – повищати Лопнув – лопнути Заставивши – заставляти Тремтячих – тремтіти […]...

  37. Вправи 400-446 Вправа 400 1. Не на кожне слово відвіт можна дати, бо закон… 2. Дощ іде на священика, бо вода… 3. Дерево славиться плодами, а людина… 4. Попроси у ледаря води, а він… 5. Загадай щось зробити ледачому, а він ще… 6. Зима пішла, й весна прийшла, проте ледарю все вмитись ніколи. 7. За добро добром […]...

  38. Вправи 801-893 801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр завтовшки. Протяти першого року виростає лише сама розетка з шести – восьми досить великих довгастих прикореневих листків з п’ятьма – сімома […]...

  39. Вправи 358-526 358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться впевнено і привітно. На Мамаєві козацький одяг: жупан, шаровари, сап’янові чоботи. Великі руки лагідно тримають кобзу. Дивлячись на картину, ніби чуєш упівголоса співану пісню. Козацька зброя лежить осторонь, але вірний […]...

  40. Вправи 5-48 Вправа 5 Квіти в українській символіці відіграють значну роль, оскільки символізують дорогі для людини поняття, як-от, наприклад, мальви, чорнобривці – символ рідного дому; барвінок символізує вічну красу, молодість, здоров’я, а також пам’ять; соняшник асоціюється зі сонцем, а пролісок – із весною. З дубом в українській традиційній символіці порівнювали велетнів, твердих за характером, незламних людей, ясень […]...

Ви зараз читаєте: Вправи 100-159
«
»