Вправи 450-498
450. 1. З гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей згори, та мало бачить. 3. Говори до гори, а гора – горою. 4. Не дери ніс догори, бо перечепишся і впадеш. 5. Велике дерево поволі росте. 6. Ходить по волі, як пес на приколі.
454. 1. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз) 2. Що росте догори коренем? (Бурулька) 3. Повна піч паляниць, а посередині книш. (Зорі й місяць) 4. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце) 5. Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг) 6. Що іде без упину? (Час)
462. І.
І | II |
ПРИбігли РОЗірвав надвоє; ЗБІльшили вдвоє; ВИРіс удвічі; СТУпив уперше; ВИХодили поодинці | УЗЯв у п’ятьох людей; ВЛІз у перше вікно; НА четверо днів |
II. “Добра людина не та, що вміє робити добро, а та що не вміє робити зла”.
463. 1. Був собі дід та баба… Удвох собі на хутори жили. 2. От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости. 3. Вітер рвучкий натроє, начетверо рвав нам вітрила. 4. Переправлялись по троє маленьким човником. 5. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці.
471. І.
І | ІІ |
АНІтрохи не важко; ЗАМало стараємося; УЗЯв звідкись; ЗВІльнюся післязавтра; ВИКонав абияк | ПЛИгає казна-як; ЛЮДи їдуть хтозна-куди; ІДУ куди-небудь; ПИСав будь-як; ЗНАйдемо коли-небудь; ВИВчив як-не-як |
II. “Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини”.
472. 1. Несподівано випав глибокий сніг. 2. Заметіль сліпила очі, і неважко було збитися з дороги. 3. Лежить в полях блакитний сніг і непомітно тане. 4. Недалеко від лісу, але далеченько від нас зірвався заєць. 5. Не легко вгадує і око не сліпе, чим вийдуть у житті такі чи інші діти. 6. Слова не по-буденному звучали. 7. Де-не-де у вікнах світло янтаріє.
484. 1. Мокрий, де-не-де подовбаний снарядами асфальт тьмяно вилискує крізь туманний степ. 3. Козаков щодуху мчав униз по шосе в червоній пожежній машині. 3. Черниш не міг стримати себе, щоб раз у раз не виглядати за насип. 4. Бійці один по одному безшумно прослизали в чорну вирву тилових дверей. 5. Фронтовик щодня зустрічається зі смертю віч-на-віч.
494. 1. Восени і курчата курми будуть. 2. Відходить лихо пішки, а приїздить верхи. 3. Лихо до нас бігом біжить, а від нас навкарачки лізе. 4. Двічі з неправдою не пройдеш. 5. Вночі всі коти чорні, а корови сірі.
495. 1. Вночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса) 2. Що за верхівець: сам сидить верхи, а ноги за вухами? (Окуляри) 3. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки, хату на хаті має, жабам рахунок знає. (Лелека) 4. Двічі родиться, а раз умирає. (Птах) 5. Кругленьке, маленьке, впаде згори не дзенькне, а тільки підскочить. (М’яч)
497. І.
-і- | -и- |
ОПІвночі; | ОСИки; |
ПОЗаочі; | СПАлахи; |
КЛАвіші; | ТРОхи; |
ПО-двічі; | НАВкруги; |
СВІчі; | ЗВІдки; |
ЛИЖі; | СИДячи |
ВНОчі; | |
НАСторожі |
II. “Добрий початок – половина справи”.
498. Навпростець – навпрошки, навпрямки;
Навперегонки – наввипередки;
Нашвидку – похапки;
Охоче – залюбки;
Горілиць – навзнак, навзнаки;
Крадькома – покрадьки, потайки;
Навколо – навкруги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...