Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Просте ускладнене речення
Вставні слова та речення
Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення:
І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький).
У першому реченні той, хто говорить, за допомогою вставного слова По-моєму вказує, що думка належить йому, а в другому – словом Правда – стверджується достовірність.
За значенням вставні слова і словосполучення поділяються на такі групи:
1. Слова і словосполучення, що виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: Безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ: Кожному, Звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.
2. Слова і словосполучення, що виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: Мабуть, може, може бути, здається,
Молоденькі гіллясті берізки, Може, тільки вночі покрились листям (Ю. Збанацький).
3. Слова і словосполучення, що виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: На жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне: Населення, На диво, зустріло нас привітно (Я. Баш).
4. Слова і словосполучення, що вказують на зв’язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: По-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом: Тільки в середині червня роботи, Нарешті, були завершені.
5. Слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: З точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому: Сміх, Кажуть, віку додає (Ю. Збанацький).
6. Слова і словосполучення, які вживаються для того, щоб активізувати увагу слухача або читача: Знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте: Але доля звела нас дуже близько і, Повірте, здружила (Ю. Збанацький).
Вставні речення здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.
Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).
Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами:
Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулися голоси (С. Журахович); Перші олімпійські ігри, За народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери.
Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:
У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник); Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер – Пора Настала – хуртовина загуляла (Янка Купала).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...