Європейська конвенція про права і основні свободи людини (ЄКПЛ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту громадянських та політичних прав і свобод людини для Країн – членів Ради Європи. Відкрита для підписання 4 листопада 1950 p., набрала чинності 3 вересня 1953 р. Була першим міжнародним договором, націленим на імплементацію Загальної декларації прав людини! Гарантує особам, що перебувають під юрисдикцією держави – члена Ради Європи, право на життя, свободу від тортур та іншого негуманного чи
принижуючого поводження або покарання, свободу від рабства та примусової праці, право на особисту свободу та недоторканість, право на справедливе і публічне здійснення правосуддя, свободу від зворотного застосування законів, право на недоторканість приватного життя, свободу думки, совісті та релігії, свободу слова, право на мирні збори і свободу об’єднань, право на створення сім’ї. Перелік гарантованих прав розширено додатковими Протоколами до ЄКПЛ. Перший Протокол (1952) забезпечує – права на власність та на освіту і зобов’язує державу проводити через розумні проміжки часу вільні вибори таємним голосуванням.
Четвертий Протокол (1963) гарантує свободу пересування і містить заборону позбавлення волі за невиконання договірних зобов’язань, а також заборону примусового вислання з країни її громадян та колективного вислання іноземців. Шостий Протокол (1983) скасовує смертну кару. Сьомий Протокол (1984) передбачає надання іноземцям ряду процесуальних гарантій при вирішенні питання про їх вислання з країни, де вони проживають, та право на оскарження судових рішень у кримінальних справах, на отримання компенсації у разі неправомірного здійснення правосуддя, на свободу від повторного засудження за одне правопорушення, гарантує рівність прав і обов’язків подружжя. Органами, уповноваженими здійснювати контроль за дотриманням державами-членами їх зобов’язань за. ЄКПЛ, є Європейська комісія з прав людини та Європейський суд з прав людини. Контрольний механізм ЄКПЛ грунтується на праві держави – члена звертатися до Європейської комісії з прав людини із скаргами про порушення іншими державами – членами зобов’язань за ЄКПЛ та можливості визнання державою – членом права індивідуальної петиції, тобто права осіб, що перебувають під юрисдикцією цієї держави, подавати до Європейської комісії з прав людини скарги про порушення такою державою гарантованих ЄКПЛ прав та свобод. Після набрання чинності Одинадцятим Протоколом, який було відкрито для підписання у 1994 p., контрольний механізм ЄКПЛ буде реформовано шляхом скасування інституту Європейської комісії з прав людини і запровадження єдиного Європейського суду з прав людини з автоматичним правом індивідуальної петиції, здійснення якого не залежатиме від спеціального визнання цього права державою – учасницею. В рамках Ради Європи ЄКПЛ доповнює Європейська соціальна хартія, яка передбачає захист економічних і соціальних прав людини.
Loading...