Закони Хаммурапі

Політологічний словник

Закони Хаммурапі – збірник законів Хаммурапі, царя Вавилону, датований XVIII ст. до н. е. Ця збірка є несистематичним опрацюванням діючого законодавства Вавилону, тому назвати її “кодексом” можна лише у відносному розумінні. Це не що інше, як узагальнення випадків із судової практики давньовавилонського цивільного і кримінального прав. Норми давньовавилонського права формулювались так само, як і вирішення певного випадку, казусу. Тому така форма викладу називалась казуальною.

З. X. складалися з 282 статей.

З них повністю збереглися 247. Деякі статті вдалося поновити за документами бібліотеки ассирійського царя Ашшурбаніпала. Автори 3. X. намагались групувати статті за їх змістом, але великої відмінності між кримінальним, цивільним чи процесуальним правом у Законах немає. У З. X. не згадуються окремі релігійні і державні злочини і покарання за них. Головним джерелом кодексу були судові рішення самого Хаммурапі й вищих судів загалом.

Документ починається словами: “За велінням Шамаша, великого судці небес і землі, хай сяє моя справедливість у країні, за словом Мардука, мого владики, і не знайдеться ніхто, хто б скасував

мої приписи”.

З. X. свідчать про велику господарську активність давньовавилонського суспільства: продаж землі та будівель, оренда земель (ланів і садів), наймання биків для роботи в полі, застава майна в угодах найму – грошового і натурального – детально регламентується в кодексі. Для найпоширеніших угод, наприклад купівлі – продажу, передбачалися “гарантії”: продаж повинен відбуватися в присутності свідків, передбачалася смертна кара за продаж чужої власності без відома власника. Враховуючи обмеженість земельних ресурсів у Давньому Вавилоні, умови оренди були дуже тяжкими. Позичка грошей становила до 20 % річних.

Згідно із З. X., в сім’ї головував чоловік. Йому належало право розпоряджатися жінкою і дітьми. Жінку, яка “ганьбить” чоловіка, дозволялося вигнати з дому. Спадок ділився порівну між дітьми незалежно від їх статі. Батько мав право відмовити сину в спадщині тільки за рішенням суду.

Кримінальне право в З. X. характеризувалося великою суворістю. Смертю каралось: оманливе звинувачення іншої людини в злочині, крадіжка майна храмів та палаців, а також перепродаж цього майна, приховування рабів, викрадення дитини.

У З. X. діяв давній принцип відповідальності без провини. Наприклад, якщо після ремонту або будівництва нового дому господарі його гинули в руїнах, будівельників страчували. Якщо загинули діти господарів, то смертна кара очікувала і дітей будівельників. Крадіжка худоби каралася значним штрафом, що в 10-30 разів перевищував вартість вкраденого. Проте людина, що мала вищий соціальний статус, платила штраф менший у кілька разів.

Історичне і політичне значення З. X. полягає в тому, що Хаммурапі об’єднав кілька народів у державу, намагався дати їм єдине законодавство, яке діяло тривалий час.

Законы Хаммурапи, царя Вавилона // Вестник древней истории. – 1952. – № З; Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. М. Черниловского. – М., 1996; Черниловский 3. М. Всеобщая история государства и права. – М., 1996.

Р. Марутян


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Закони Хаммурапі