Закони Хаммурапі
Політологічний словник
Закони Хаммурапі – збірник законів Хаммурапі, царя Вавилону, датований XVIII ст. до н. е. Ця збірка є несистематичним опрацюванням діючого законодавства Вавилону, тому назвати її “кодексом” можна лише у відносному розумінні. Це не що інше, як узагальнення випадків із судової практики давньовавилонського цивільного і кримінального прав. Норми давньовавилонського права формулювались так само, як і вирішення певного випадку, казусу. Тому така форма викладу називалась казуальною.
З. X. складалися з 282 статей.
Документ починається словами: “За велінням Шамаша, великого судці небес і землі, хай сяє моя справедливість у країні, за словом Мардука, мого владики, і не знайдеться ніхто, хто б скасував
З. X. свідчать про велику господарську активність давньовавилонського суспільства: продаж землі та будівель, оренда земель (ланів і садів), наймання биків для роботи в полі, застава майна в угодах найму – грошового і натурального – детально регламентується в кодексі. Для найпоширеніших угод, наприклад купівлі – продажу, передбачалися “гарантії”: продаж повинен відбуватися в присутності свідків, передбачалася смертна кара за продаж чужої власності без відома власника. Враховуючи обмеженість земельних ресурсів у Давньому Вавилоні, умови оренди були дуже тяжкими. Позичка грошей становила до 20 % річних.
Згідно із З. X., в сім’ї головував чоловік. Йому належало право розпоряджатися жінкою і дітьми. Жінку, яка “ганьбить” чоловіка, дозволялося вигнати з дому. Спадок ділився порівну між дітьми незалежно від їх статі. Батько мав право відмовити сину в спадщині тільки за рішенням суду.
Кримінальне право в З. X. характеризувалося великою суворістю. Смертю каралось: оманливе звинувачення іншої людини в злочині, крадіжка майна храмів та палаців, а також перепродаж цього майна, приховування рабів, викрадення дитини.
У З. X. діяв давній принцип відповідальності без провини. Наприклад, якщо після ремонту або будівництва нового дому господарі його гинули в руїнах, будівельників страчували. Якщо загинули діти господарів, то смертна кара очікувала і дітей будівельників. Крадіжка худоби каралася значним штрафом, що в 10-30 разів перевищував вартість вкраденого. Проте людина, що мала вищий соціальний статус, платила штраф менший у кілька разів.
Історичне і політичне значення З. X. полягає в тому, що Хаммурапі об’єднав кілька народів у державу, намагався дати їм єдине законодавство, яке діяло тривалий час.
Законы Хаммурапи, царя Вавилона // Вестник древней истории. – 1952. – № З; Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. М. Черниловского. – М., 1996; Черниловский 3. М. Всеобщая история государства и права. – М., 1996.
Р. Марутян