Законодавча ініціатива
Політологічний словник
Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з формою державного правління, прийнятою в країні. Домінуючу роль у реалізації права
У президентських республіках суб’єктами права З. і. визнані лише парламентарії. Наприклад, у палатах Конгресу США заборонено колективну законодавчу ініціативу, хоча ніхто не може перешкодити кільком конгресменам або сенаторам запропонувати аналогічні законопроекти. Представники ж виконавчої влади в цих державах такого права формально позбавлені, що трактується
У деяких країнах суб’єктами права З. і. є депутати і уряд (Франція), постійні комітети парламенту (Австрія, Естонія, Латвія, Словаччина, Угорщина, Японія), парламентські фракції (в Естонії та Португалії), представницькі органи місцевого самоврядування (Чехія), Генеральний прокурор (Бразилія). У багатьох країнах (Австрія, Іспанія, Латвія, Литва, Македонія, Румунія, Словенія) існує народна З. і., коли суб’єктом З. і. є виборці у певній кількості (у Латвії 1/10 частина виборців, у Македонії 10 тис. осіб, у Словені не менше 5 тис. виборців).
У постсоціалістичних країнах ЦСЄ і колишнього СРСР це право належить переважно президентам. В Україні, відповідно до ст. 93 Конституції України, право З. і. належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України. Законопроекти, які вносяться Президентом України у порядку 3. і. до Верховної Ради України і визнаються як невідкладні, розглядаються позачергово.
Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. – Чернівці, 1998; Журавський В. Український парламентаризм на сучасному етапі: Теоретико-правовий аспект: Монографія. – К., 2001; Конституційне законодавство України. – К., 2000; Очерки парламентского права: Зарубежный опыт. – М., 1993; Сравнительное конституционное право. – М., 1996; Чудаков М. Конституционное право зарубежных стран. – Минск, 2001.
Г. Зеленько
Related posts:
- Законодавча влада Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових та політичних актів. З. в. складний комплекс суб’єктів і видів діяльності зі створення правового фундаменту нормативного регулювання суспільних відносин. До основних суб’єктів З. в. можна віднести: парламент, який є найвищим […]...
- Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
- Вотум Політологічний словник Вотум (лат. votum – бажання, воля) – думка, висловлена більшістю голосів виборчого корпусу, або постанова, прийнята шляхом голосування більшістю голосів виборців або членів представницького органу. У конституційному праві виокремлюють кілька різновидів В.: В. виборчий – рішення, прийняте більшістю голосів виборців, результат голосування на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Застосовується, […]...
- Виборчий корпус Політологічний словник Виборчий корпус – сукупність виборців, які беруть участь у голосуванні. Це тільки ті, хто фактично використовує своє активне право, а не всі ті, хто має його юридично (занесені до списку виборців) або потенційно (формально володіють виборчим правом, але з якихось причин до списку виборців не занесені). М. Головатий...
- Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
- Легіслатура Політологічний словник Легіслатура (від лат. legislator – той, хто пропонує законопроект) – 1) визначення законодавчого органу. В цьому значенні Л. України – Верховна Рада України. Цей термін широко використовується у законодавстві Канади, наприклад, Л. Онтаріо, Л. Квебека; 2) синонім поняття “скликання”, тобто строк повноважень або фактичний період діяльності законодавчого органу. Складові поняття Л.: строк повноважень […]...
- Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також публічна функція, яка Покладається на депутата парламенту чи іншого представницького органу влади виборами і зміст якої (характер мандат) визначається конституцією та іншими конституційно-правовими актами. Д. м. визначає також характер взаємовідносин […]...
- Кваліфікована більшість Політологічний словник Кваліфікована більшість – визначена законом більшість голосів членів парламенту чи іншого представницького органу влади, необхідна для прийняття певного рішення. К. б. визначається 2/3 або 3/5 (інколи) голосів від присутніх на засіданні або, частіше, від конституційного складу представницького органу влади. Також термін К. б. використовується як офіційно встановлена при голосуванні перевага голосів, необхідна для […]...
- Тіньовий кабінет Політологічний словник Тіньовий кабінет – у Великобританії уряд (кабінет), утворений парламентською опозицією на противагу уряду, сформованому парламентською більшістю. “Т. к.” складається з парламентаріїв від опозиції, які вважаються тіньовими аналогами діючих членів кабінету. Завданням “Т. к.” є забезпечення безперервного ефективного політичного управління країною в поєднанні з постійним контролем опозиції за діяльністю уряду. Водночас “Т. к.” спостерігає […]...
- Депутатське звернення Політологічний словник Депутатське звернення – пропозиція депутата парламенту, звернена до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, з метою змусити їх здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Д. з. подається у письмовій формі. На відміну від […]...
- Право законодавчої ініціативи Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України....
- Республіка Державне управління Республіка. Форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Парламентська республіка – це форма республіканського правління й організації державної влади, за якої парламент відіграє провідну роль у політичній системі. В парламентській республіці органи виконавчої і судової влади обираються або затверджуються парламентом, якому належать владні пріоритети. […]...
- Імперативний мандат Політологічний словник Імперативний мандат (від лат. imperativus – владний, наказовий) – 1) у юридичних термінах – це договір, згідно з яким одна сторона (уповноважений) зобов’язується виконати одну або кілька дій в інтересах іншої сторони (довірителя), форма взаємовідносин обраних депутатів представницького органу державної влади, керівного виборчого органу політичної партії, обраних посадових осіб і тих, хто брав […]...
- Уряд Політологічний словник Уряд (англ. government – керування, правління; фр. gouvernment – управління)- вищий орган у системі виконавчої влади держави, підпорядкований парламенту і главі держави, який здійснює державне управління суспільними справами, впроваджує в життя рішення законодавчої влади та забезпечує дотримання встановлених у державі законів, наділених для цього політичною виконавчою владою. Найпоширеніші назви У. – “Кабінет Міністрів”, […]...
- Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
- Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
- Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д. може виходити від самого уряду, від парламентських фракцій або груп депутатів парламенту. М. Головатий...
- Дебати політичні Політологічний словник Дебати політичні (від фр. débat – обговорення, дискусія, спір) – форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з’їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах масової інформації, у роботі міжнародних організацій. Під час Д. п. відбувається обмін думками між учасниками заходу з актуального політичного питання. Закінчуються Д. п., як правило, прийняттям відповідного політичного документа (угоди, […]...
- Законодавча та нормативно-правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ І ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 1.6. Законодавча та нормативно-правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я Конституція України статтею 3 передбачає: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”. Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають, що […]...
- Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і […]...
- Однопалатна парламентська система Політологічний словник Однопалатна парламентська система – один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX ст., – дво-, три -, чотирипалатні). За даними Міжпарламентського союзу, в останній чверті XX ст. на планеті відбулося зростання кількості однопалатних парламентів. Відтак за останні десятиліття частка двопалатних парламентів зменшилася […]...
- Установчі збори Політологічний словник Установчі збори – тимчасовий (на відміну від парламенту) представницький орган, який має окремо визначене завдання загальнонаціонального значення (прийняття конституції або й зміна форми державного правління) і після його виконання припиняє свою діяльність. Інколи установчі збори перетворюються на парламент або ж відіграють роль парламенту, приймаючи звичайні закони. С. Рябов...
- Люстрация Політологічний словник Люстрация (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) релігійно-магічні обряди, пов’язані з уявленнями про їх очисну силу і порятунок з їх допомогою від хвороб та інших напастей; 2) принцип, який увійшов у сучасну політичну практику ряду країн і пов’язаний із заходами, спрямованими на беззастережне виключення з активного державного життя і діяльності […]...
- Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
- Лобізм Державне управління Лобізм. Проникнення зацікавлених груп у партійно-політичну та державно-управлінську сферу з мстою забезпечення своїх інтересів. Роль суб’єктів лобістської діяльності, тобто зацікавлених груп, залишається виключно високою як у системі парламентського та іншого функціонального представництва в органах державної влади, так і у партійно-політичній сфері. Подібні тенденції спостерігаються навіть у країнах з розвиненою ринковою економікою і зрілими […]...
- Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
- Мандатна комісія Політологічний словник Мандатна комісія – одна з постійних або тимчасових комісій у парламентах ряду країн, яка створюється на початку роботи першої сесії. До компетенції М. к. входять перевірка повноважень депутатів і подання на розгляд парламенту пропозицій про визнання повноважень окремих депутатів і визнання виборів по відповідному виборчому округу недійсними. У такому разі може проводитися додаткова […]...
- ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду та інші державні інститути. У сучасних парламентських республіках парламент обирає і президента, який переважно виконує представницькі та консультативні функції й контролює відповідність діяльності парламенту конституційним нормам. Характерна особливість П. р. […]...
- Парламентарій Політологічний словник Парламентарій – особа, яка є членом парламенту. Називають її в різних країнах неоднаково. Наприклад, у Великобританії членами парламенту називають тільки членів нижньої палати – палати громад. В США конгресмени – це не взагалі члени конгресу, а тільки члени палати представників. Депутатами також називаються зазвичай тільки члени нижніх палат. Члени верхніх палат у більшості […]...
- Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
- Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні партії або вони заборонені і перебувають на нелегальному становищі; 2) коли представлені у парламенті політичні партії не можуть досягти домовленості щодо створення постійно діючої парламентської більшості і формування на її […]...
- Парламентаризм Політологічний словник Парламентаризм (від mm. parliament, нім. Panament, фр. parlement – парламент) – у широкому значенні слова це система державної влади, за якої вельми суттєва роль належить народному представництву (парламенту). П. у вузькому розумінні – це система владних відносин, за якої чітко розподілено функції законодавчих і виконавчих органів і в якій провідну роль відіграє парламент […]...
- Білль про права Політологічний словник Білль про права (англ. bill – законопроект, закон) – конституційне унормування основних прав і свобод громадян і визначення засобів їх гарантій та захисту з боку держави. Біллям передували Велика хартія вольностей 1215 p., Петиція про право 1628 р. та деякі інші акти. Білль про права від 23 жовтня 1689 р. досі вважається однією […]...
- Мажоритарна виборча система Політологічний словник Мажоритарна виборча система (фр. majorité – більшість) – один із різновидів виборчих систем. Особливістю М. в. с. є голосування по одномандатному виборчому округу та визнання переможцем того із кандидатів, який одержав більшість голосів виборців. На сьогодні за цією виборчою системою відбуваються вибори майже у 80 країнах світу. Вважається, що М. в. с. є […]...
- Журавський Віталій Станіславович Політологічний словник Журавський Віталій Станіславович (8.05.1955, м. Володарськ-Волинський Житомирської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук з 1996 p., доктор юридичних наук з 2002 p., професор з 1999 p., академік УАПН. Заслужений діяч науки і техніки України з 2000 р. Закінчив у 1980 р. факультет журналістики, в 1982 р. – філософський факультет Київського […]...
- Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
- Змішана виборча система Політологічний словник Змішана виборча система – різновид виборчої системи, яка включає елементи мажоритарної та пропорційної виборчої систем. Потреба у 3. в. с. з’являється у країнах, де відбувається пошук і становлення виборчих систем, або там, де необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого на коаліційній основі уряду. Іноді така […]...
- Форми організації державної влади та форми організації держави – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 3. Форми організації державної влади та форми організації держави У різні періоди людської історії сформувалися різні форми правління. Це, передусім, абсолютна монархія (самодержавство), за якої верховна державна влада юридично належить одній особі – монархові, що обіймає цю посаду, як правило, в заведеному порядку престолоспадкування. За абсолютизму неминучі […]...
- Які відмітні риси президентської системи державної влади? 56 Які відмітні риси президентської системи державної влади? Президентська система передбачає поєднання повноважень глави держави і глави уряду в одній особі. Така система діє в США, багатьох країнах Латинської Америки, Азії та Африки. Однак у більшості європейських країн утвердилася парламентська система. Щодо інституту президентства в деяких країнах Азії й Африки, то там він найчастіше є […]...
- Поняття “цивільно-правові відносини Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 1. Поняття “цивільно-правові відносини”. Важко знайти людину, яка б щодня не користувалася своїм майном – своєю власністю, не відвідувала магазин, не використовувала б послуги транспорту чи їдальні. В усіх цих випадках людина має справу з нормами цивільного права. Цивільне право – це галузь права, яка […]...