Запитання до природи. Чи розуміються тварини між собою?
СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
Урок 34
Тема. Запитання до природи. Чи розуміються тварини між собою?
Мета: сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів; розвивати бажання більше знати, прагнення з’ясовувати невідоме; сприяти вихованню любові до живого світу природи.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
>> Вправа “Погода”
– Яка зараз пора року?
– Який місяць?
– Яке число?
– Тепло чи холодно надворі?
– Який стан неба?
– Яка температура повітря?
– Чи були сьогодні протягом дня опади?
II.
– Мабуть, немає у світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші – красою квітів. Любити природу означає вивчати її, спостерігати й знати.
Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. чи розуміються тварини між собою?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Читання оповідання Юрія Дмитрієва “Як розмовляють тварини”
Учені вважають, що люди на землі розмовляють більш ніж двома тисячами мов. У тварин мов значно більше. Мов у тварин стільки ж, скільки видів тварин на землі – майже в кожного виду своя азбука, свій спосіб спілкування.
Ось,
Згадаймо лелеку. Усе гарне – й оперення, і зріст. А от голосу майже немає. Що ж робити? Треба ж вітати подругу як слід, коли вона прилітає на гніздо, або пристрахати нахабу, який підійде надто близько до гнізда. І ось лелека ляскає дзьобом: іноді голосно, іноді тихіше, іноді часто, іноді рідко.
Деякі птахи, завдяки спеціальним вирізам на крилах, під час польоту видають особливий свист. Це розпізнавальний знак: “Ми летимо!” І родичі його розуміють.
Бекас заявляє про себе за допомогою оперення. Коли бекас з висоти раптом різко кидається вниз із швидкістю 9-10 метрів на секунду, особливі пера його хвоста починають дрижати й видавати досить голосний “мекаючий” звук.
Деякі птахи, хоч і мають голос, іноді теж розмовляють за допомогою різних пристосувань, інструментів. Наприклад, дятли. Вони нерідко, вибравши сухий сук, починають часто і сильно бити по ньому дзьобом. Але не для того, щоб видобувати комах, а для того, щоб повідомити родичів про себе. А щоб не “підслухували” ті, кому не треба, кожен вид барабанить по-своєму.
До речі, барабанний дріб – досить поширений звуковий сигнал у багатьох тварин.
Деякі жучки, що живуть у деревині, подають про себе звістку, часто вдаряючись головою об стінку свого ходу. Дуже вже хочеться сказати про себе!
Довгий час для людей лишалося загадкою, як терміти подають сигнал небезпеки один одному на досить великі відстані. І ось нещодавно ця загадка була розгадана. Виявляється, терміти-сторожі, помітивши небезпеку, починають барабанити головою об стінки ходів гнізда. Стук цей чують усі інші й готуються до бою. Щоб перевірити здогадку, вчені виклали стінки ходів звуковбирним матеріалом. І коли терміти-сторожі почали бити на сполох, сигнал не був почутий тими, що були в гнізді. Вороги проникли в гніздо й застали термітів зненацька.
Барабанним дробом – ударами ніг та хвоста по землі – розмовляють зовсім німі тварини – кенгуру.
Мова барабанів не така й погана, якщо нею користуються і зайці, і кролики, що володіють і іншими мовами.
Дуже цікавий спосіб розмови в самця павука з самкою. Тиха павучиха, до того ж ще й підсліпувата, може накинутись на будь-який рухомий предмет схожих розмірів, і навіть якщо потім виявить, що напала на свого родича, та ще й того, що ніс їй подарунок, це її не зупинить, вона закінчить розпочате діло – зжере павука. Тому павук ще здалеку подає сигнали: це я, твій наречений.
Павукам, які плетуть павутиння, трохи легше. Самець протягає свою павутинку до павутини самки й легенько смикає її. Це певні сигнали. Спочатку він повідомляє: це я. Потім сигнал означає: “Чи можна до вас у гості?”
– Про кого йдеться у творі?
– Про що ви дізналися з цього тексту?
– Що передають голоси різних тварин?
– Як птахи розуміються між собою?
– Що означає барабанний дріб?
2. Читання оповідання Володимира Бондаренка “Як розмовляють тварини”
У казках тварини розмовляють. А як насправді? Є в них мова чи нема?
Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови.
Тваринна мова дуже виразна. Це переважно такі вигуки: “Увага!”, “Стережись!”, “Рятуйся!”, “Забирайся геть!” Сила і частота цих вигуків залежать від стану тварини. Якщо, наприклад, жаб’яче “бреке-ке-ке” звучить спокійно, отже, тваринка миролюбна, а коли сильно і коротко – назріває сварка за територію.
Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, бобер ляпає хвостом по воді, олені б’ють копитами по землі, а зайці стукотять задніми лапами. У разі небезпеки кабан коротко рохкає, а лось форкає. Козуленя, зголоднівши, тоненько свистить – підкликає матір. Коли лисиця приносить лисенятам їжу, то про своє наближення до нори повідомляє звуком “уф-уф”.
Звірі змалечку вчаться розпізнавати звуки безпечні й небезпечні – які з них належать своїм і які – чужакам.
Усі незнайомі звуки викликають у них настороженість, бо можуть означати загрозу.
Більшість тварин розуміє голос не тільки свого виду, а й інших видів. Наприклад, крики сойки або сороки знають усі жителі лісу. Вовки розуміють голос ворона, олені – гавкіт собаки. Шпак, сорока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимовляти окремі людські слова.
Знати голоси тварин треба для того, щоб передбачити їх поведінку під час зустрічі чи при спілкуванні.
– Як у реальному житті спілкуються між собою тварини?
– Які вигуки переважають у тваринній мові?
– Як тварини повідомляють одна одній про небезпеку?
– Коли звірі вчаться розпізнавати безпечні та небезпечні звуки?
– Що викликають незнайомі звуки у тварин?
– Які птахи вміють наслідувати голоси інших тварин?
3. Розповідь учителя
– Як тварини розуміють одне одного? Ще в далекі часи люди помітили, що тварини видають звуки не просто так. Наприклад, коли курка видає низькі звуки або пригинається, то всі її курчата розуміють, що це попередження про небезпеку. Коли кінь ірже або б’є копитом, то інші сприймають це як певний сигнал. Деякі тварини можуть розуміти ледь помітні знаки або звуки. Коли птах сідає на гілку, тільки щоб озирнутися, інші птахи не рухаються. Собаки спілкуються за допомогою різних способів. Вони не лише гавкають, а й виють, скиглять, гарчать, піднімають лапу чи оскалюють зуби. Інші собаки чудово розуміють, що це означає в кожному випадку.
Тварини спілкуються між собою не лише звуками і жестами, але й запахами. Це, наприклад, допомагає стадним тваринам триматися разом. А яке величезне значення це має для собак, ви, звісно, знаєте!
На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою “мову” з народження. Дитинчата тварин щойно з’явилися на світ, але більшість “порад” їх батьки вже дають своїм нащадкам, розмовляючи з ними. Особливо ніжними є так звані пісні-заклики: коли птахи кличуть до себе пташенят. Особливі “слова” вони “вимовляють” для скликання нащадків до обіду. Почувши ритмічні гарчання, ведмежата і лисенята швидко біжать до батьків, адже розуміють, що зараз отримають щось смачне. Багато звукових сигналів видають і самі дитинчата. Звуки, що видає їжачок, нагадують слабке щебетання. Білченята тихенько свистять, а землерийка і піщанка пищать.
>> Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Гра “Як розмовляють тварини?”
– Я почну, а ви продовжите (з використанням малюнків).
Кінь розмовляє… (по-конячому).
Баран розмовляє… (по-баранячому).
Коза розмовляє… (по-козячому).
Собака розмовляє… (по-собачому).
2. Гра “Хто так розмовляє?”
Нявчить – … (кіт).
Виє – … (вовк).
Гавкає – … (собака).
Каркає – … (ворона).
Дзижчить – … (бджола).
Шипить – … (змія).
3. Тестування
1) Тварини спілкуються за допомогою:
А) друзів, голосу, вітру;
Б) запахів, рухів тіла, голосу;
В) звуків.
2) Подаючи звуковий сигнал, білка:
А) скрекоче;
Б) стрибає;
В) пищить.
3) Більшість тварин розуміють мову:
А) тільки голоси представників свого виду;
Б) інших видів;
В) усіх тварин.
4) Вовки розуміють голос:
А) сойки;
Б) кота;
В) ворони.
V. Підсумок уроку
– На мою думку, тварини подають гарний приклад людям. Вони нібито нагадують, що спілкування своєю мовою – це великий дар. його потрібно берегти і цінувати.
А ми з тобою, подумати тільки,
Запасом в тисячі слів володіємо,
Але часто один одного навіть ні трошки
Не розуміємо, не розуміємо!
– Отже, вчімося у тварин розумітися між собою!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...