ЗАРАЖЕНІСТЬ

Related posts:

1. БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
2. КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, отрут, забрудників тощо)....
3. АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
4. ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу життя....
5. ЗАГАЗОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАГАЗОВАНІСТЬ – 1) наявність у повітрі шкідливих або вибухонебезпечних газоподібних речовин у помітних конц; 2) зміна складу повітря в бік відчутного збільшення вмісту в ньому будь-яких газів (у т. ч. й тих, що звичайно входять до складу атм. повітря) відносно звичайної норми. Ступінь 3. може змінюватись від звичайних коливань її рівня […]...
6. ПОЛІБІОНТ Екологія – охорона природи ПОЛІБІОНТ – організм, що живе в середовищі кількох фаз або агрегатних станів (у воді, грунті, льоді тощо) або в організмі хазяїна (для паразитів), що мешкає в середовищі різних фаз....
7. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
8. УДАР ЗВУКОВИЙ Екологія – охорона природи УДАР ЗВУКОВИЙ – ударна хвиля, що виникає в разі перевищення літаками звукової швидкості і з громоподібною силою досягає поверхні землі. Викликає реакцію стурбованості у живих організмів, руйнування деяких прир. і штучних об’єктів (снігові лавини, каменепади, руйнування шибок у вікнах будинків тощо)....
9. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
10. ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....
11. ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля....
12. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
13. БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА – видалення сторонніх або шкідливих агентів (забруднювачів) за допомогою живих організмів, що сприяють фільтрації чи розкладу їх та відновленню первинних властивостей середовища....
14. БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК – властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується на строго періодичних фіз. і хім. процесах, які відбуваються в організмі....
15. ГІПОКАПНІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКАПНІЯ – зниження вмісту та парціального тиску С02 в артеріальній крові, яке спостерігається в разі дихання повітрям зі зниженим вмістом С02 або чистим 02....
16. МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....
17. ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ – організми, що поселяються на ділянці, позбавленій живих істот і своєю життєдіяльністю готують середовище для організмів ін. видів та для утворення угруповань....
18. ВОДА В БІОСФЕРІ Екологія – охорона природи ВОДА В БІОСФЕРІ – екол. найважливіша субстанція на Землі, яка становить основну масу всіх живих істот на планеті, тому життя без води неможливе. Хім. склад крові, тканинної рідини та ін. близький до хім. складу мор. води, в якій зародилося життя. Заг. маса води, що міститься в живих організмах (рослинних і тваринних), […]...
19. АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з укусами змій, скорпіонів, у разі споживання отруйної їжі. Для Нейтралізації токсинів в організмі людини часто використовують А. тварин, які отримують внаслідок […]...
20. КЛІМАТ ПРИМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи КЛІМАТ ПРИМІЩЕННЯ – мікроклімат у внутрішніх приміщеннях будов. На К. п. впливають: температура (комфортною вважається від +18 до +26 С), вологість повітря (між 35 та 65 %), рух повітря, особливо за наявності кондиціонера (зі швидкістю не більше 1 м/с). Враховуються також радіоактивність, ел.-магн. поля, вміст у повітрі шкідливих речовин від лакофарбових […]...
21. АКАРИЦИД Екологія – охорона природи АКАРИЦИД – хім. речовина, що застосовується для вибіркового знищення паразитичних кліщів....
22. МЕТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАБОЛІЗМ, обмін речовин – сукупність хім. процесів, що відбуваються в організмі і становлять основу його життєдіяльності. Часто цей термін застосовують щодо обміну речовин та енергії. Терміном “М.” позначають і проміжний обмін – перебіг процесів перетворення речовин всередині клітини....
23. М’ЯКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді....
24. ВИД ПІОНЕРНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПІОНЕРНИЙ – здебільшого рослини (лише в печерах та на великих мор. глибинах можуть бути тварини), що першими оселяються на ділянках, раніше позбавлених живих істот, та своєю діяльністю готують середовище для утворення угруповань або заселення організмів ін. видів....
25. ВИСНАЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінім, допустимого стоку поверхневих або скорочення запасів підземних вод. В. в. відбувається за рахунок забруднення рік, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води для задоволення пром. та госп. потреб....
26. ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
27. ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
28. ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними захворювання людини і тварин (гельмінтози)....
29. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
30. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
31. ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин....
32. ОЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ – видалення небажаних речовин з поверхні або з об’єму певного об’єкта (атмосфери, води, сировини тощо) або очищення відходів (твердих, рідких чи газоподібних) від шкідливих для середовища домішок....
33. ПОЛІСАПРОБ Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води біогенами. До П. належать деякі бактерії, найпростіші та деякі безхребетні тварини. П,- сапрофіти здійснюють очищення стічних вод....
34. ЛАТЕНТНИЙ СТАН Екологія – охорона природи ЛАТЕНТНИЙ СТАН – стан живих організмів, за якого обмін речовин знижений до мінімуму....
35. АНАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЗМ – сукупність хім. процесів в організмі, спрямованих на утворення складових елементів клітин і тканин. А. є одним із етапів обміну речовин; взаємозв’язаний із протилежним процесом – катаболізмом. Процеси А., що відбуваються в зелених рослинах з поглинанням сонячного проміння, мають основоположне значення у синтезі орг. речовин з неорг....
36. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
37. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
38. ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
39. АКВАМЕТРІЯ Екологія – охорона природи АКВАМЕТРІЯ – методи визначення вмісту води в різних речовинах....
40. ГАЗИ ДИМОВІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ДИМОВІ – гази, що утворюються під час спалювання мін. або рослинного палива. Містять значну кількість шкідливих речовин, у т. ч. і радіо-акт. елементів, тому їх слід піддавати очищенню. Внаслідок викидів таких газів формуються кислотні дощі....