Застарілі слова. Неологізми

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Застарілі слова. Неологізми

Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових елів і зникненням старих. Це зумовлює наявність у мові двох шарів лексики: активного й пасивного.

В активному словнику мови перебувають слова, що в даний час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни.

Пасивний запас української лексики становлять: а) слова, які вже застаріли й виходять або

вийшли з ужитку; б) нові слова, що ще Не закріпилися й не стали в мові загальновідомими й загальновживаними.

У пасивному запасі мови зберігаються історизми, архаїзми, неологізми.

Історизми – це назви предметів старої культури, побуту: Смерд, кріпак, війт, князь, поміщик, осавул, земство, повіт, волость, губернатор, жупан, очіпок, лакей. У процесі історичного розвитку зникають окремі предмети, поняття, звичаї, а з ними перестають вживатися слова, що їх називали.

Архаїзми – це застарілі слова, що виходять із ужитку, але реалії, названі ними, залишаються й мають уже інші, сучасні назви: Ректи – говорити,

чоло – лоб, врата – ворота, вої – воїни, десниця – праварука, вия – шия.

Неологізми – це нові слова, покликані до життя проблемами суспільства, що відбивають сучасність. Якщо вони втрачають значення свіжості, то стають загальновживаними або виходять із ужитку й стають історизмами, наприклад, перебудова – у дев’яностих роках минулого століття це був неологізм, тепер – історизм.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Застарілі слова. Неологізми