Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Здійснення аграрної реформи

Здійснення аграрної реформи

Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

§ 30. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х років – НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

3. Здійснення аграрної реформи.

Нагальна потреба здійснення глибокої аграрної реформи усвідомлювалась уже в останні роки існування Радянського Союзу.

Тому вже в грудні 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України “Про селянське (фермерське) господарство”. Закон проголошував, що кожний, хто бажав займатися сільським господарством самостійно, міг створити фермерське господарство. Був створений спеціальний

земельний фонд із частини земель колгоспів і радгоспів, а також за рахунок невикористовуваних державних земель. Скориставшись передбаченою законом підтримкою колгоспів і радгоспів у вигляді техніки, посівного матеріалу, частина сільськогосподарських працівників перейшла на “фермерський хліб”. Це були агрономи, зоотехніки, інженери, механізатори та ін. До 1995 р. кількість фермерських господарств сягнула 35 тис. Руйнівні процеси в економіці, протистояння бюрократії стримували їх становлення, тому до 2000 р. їх кількість зросла лише на 2 тис.

Існували й інші перешкоди. Багато селян призвичаїлися виконувати

лише окремі трудові операції, та не наважувалися братися за весь комплекс сільськогосподарських робіт. Більшості мешканцям села – людям старшого віку – уже не вистачало життєвих сил і рішучості розпочати фермерське господарювання. Перед наближенням пенсійного віку вони не бажали руйнування колективних господарств, уважаючи їх гарантією забезпеченої старості. Селян зупиняла й відсутність сільськогосподарської техніки, необхідної для обробітку землі.

У 1992 р. депутати-аграрії, схильні до ідеологічних комуністичних догм, зініціювали прийняття Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, згідно з яким у 1992-1993 pp. колгоспи були трансформовані в кооперативні сільськогосподарські об’єднання. Усього було утворено понад 7 тис. колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) з правом власності працівників на частку майна, понад 1,3 тис. селянських спілок і кооперативів, майже 180 акціонерних товариств. Проте вони не спричинили докорінних змін у відносинах на селі, оскільки нові виробничі відносини не стосувалися землі – головного засобу виробництва в сільському господарстві.

У листопаді 1994 р. Л. Кучма видав Указ “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва “. Відповідно до нього, у наступні роки документи на право земельної власності отримали майже всі колективні господарства, 10 млн громадян приватизували присадибні ділянки та майже 6.1 млн громадян одержали земельні паї.

Однак ситуація на селі не змінилася на краще. Виробники сільськогосподарської продукції потерпали від нестачі коштів. Вони не мали можливості купувати техніку, добрива для продуктивного господарювання.

До 1994 р. головною причиною дефіциту коштів був ціновий диктат держави на зерно, м’ясо, молоко, овочі тощо. Заздалегідь установлені закупівельні ціни в умовах інфляції призводили до того, що сільськогосподарські виробники працювали собі на збитки. Працівники КСП по 5-6 місяців чекали оплати за виконану роботу. Коли ж отримували, то значна частина їх уже була “з’їдена” інфляцією.

Постійно виникали проблеми щодо забезпечення КСП паливно-мастильними матеріалами, отрутохімікатами проти шкідників, запчастинами для техніки тощо.

Починаючи з 1995 р. держава перейшла на розрахунки за сільськогосподарську продукцію за ринковими цінами. Однак і це не змінило ситуацію. Не маючи коштів на тривале зберігання продукції, селяни змушені були продавати урожай за зниженими цінами, а купувати все необхідне для посіву за високими цінами. Негативно впливали непаритетні ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію. Так, на середину 1990-х років за складний агрегат (комбайн, трактор, автомобіль) потрібно було продати продукції в 60 разів більше, аніж у 1990 р.

Перешкодою реформуванню стали також надзвичайно несприятливі умови кредитування, майже повна зношеність основних виробничих фондів, нерозвинутість ринкових відносин у сільській місцевості. Для багатьох підприємств справжнім лихом була безгосподарність керівників. Через це КСП нерідко виявлялися неспроможними зібрати навіть вирощене.

Здійснення аграрної реформи

Жнива на Запоріжжі

У 1997 р. в Україні залишилося на полях 7 млн т цукрових буряків, у 1998 р. – 43 % врожаю кукурудзи. Зривалися й посівні кампанії. У 1998 р. невчасно посіяли 49 % озимих культур, у 2003 р. не зуміли вчасно пересіяти озимі культури, які через холодну та малосніжну зиму вимерзли на 60-70 % посівних площ.

Незважаючи на всі спроби реформування, сільськогосподарське виробництво продовжувало занепадати. У 1999 р. були збитковими 85 % КСП (у 1994 р. – 24 %). За 10 років продуктивність праці знизилася більше аніж удвічі. Різко скоротилося виробництво тваринницької продукції на одну особу населення – м’яса у 2,8, молока в 1,7, яєць у 1,6 раза.

У цих складних для сільського господарства умовах продемонстрував свою вищу ефективність приватний сектор сільського господарства. Протягом 1994-1999 pp. його виробництво зросло на 10 %. Маючи лише 16 % земельних угідь, приватні господарі виробляли 60 % усієї сільгосппродукції.

У грудні 1999 р. Президент України видав Указ “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки”. 11,4 тис. колективних сільськогосподарських підприємств було переформовано на 14,7 тис. господарств ринкового типу, які господарюють на землі, орендованій у селян. Зміна виробничих відносин зумовила у 2000 р. вперше за роки незалежності зростання сільськогосподарського виробництва на 7,6 % (при запланованих 1,6 %).

Період 2000-2008 pp. характеризувався постійним зростанням обсягів виробництва валової продукції сільського господарства. У 2008 р. воно становило 17,5 %. За сприятливих погодних умов того року в Україні було вирощено найбільший за всі часи урожай зернових. Намітилася чітка тенденція до зростання продуктивності праці. Однак аграрна реформа не привела до створення високоефективного сільськогосподарського виробництва, оснащеного високопродуктивною технікою та новітніми агротехнологіями. Показники продуктивності праці в Україні у 8-16 разів відстають від аналогічних показників у розвинених країнах,

З виступу Президента України Л. Кучми на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю

14 грудня 1999 р.

…Економіка залишається найвразливішою ланкою перед злочинним і корупційним натиском через недовершеність розпочатих тут перетворень, слабкість, а нерідко й відсутність реальних важелів державного управління. Криміналізовані й “тінізовані” буквально всі сфери.

До поліпшення ще далеко. Більше того, доводиться говорити про фактичну втрату керованості багатьма процесами.

Саме так я розцінюю провал декриміналізації енергетики. …І ніколи ще загроза енергетичній безпеці країни не досягала такої гостроти. …Тільки з початку цього року на підприємствах системи Міненерго викрито майже тисячу злочинів. Основні з ннх – посадові зловживання, тобто корупція. У тому числі серед найбільш високопоставлених осіб. Утрати обчислюються вже 2 млрд грн…

Не державою і не в державних інтересах розробляється більшість сценаріїв у сфері приватизації…

Через різні темні комбінації та махінації, зокрема з акціями, потрапили під повний контроль офшорних компаній майже 150 суден Чорноморського пароплавства. їх орієнтовна ринкова вартість – майже 560 млн дол….

Один лише штрих до загальної картини: контрабанда нині господарює як мінімум на третині нашого тютюнового ринку, що означає: до бюджету не надійде десь 350 млн грн. Сума, рівнозначна 27 % заборгованості з виплати пенсій…

Серйозні фінансові структури, яких ми хотіли б залучити до вкладення капіталу в українську економіку, такого ринку бояться і на нього не прийдуть…


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Реформи освіти Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 13. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ОСВІТА І НАУКА 2. Реформи освіти. Розпочинаючи реформи, влада не залишила поза увагою народну освіту з двох причин: через програмні ідеологічні заяви про турботу справами освіти та реальні потреби виробництва. У грудні 1958 р. був прийнятий закон “Про […]...

  2. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...

  3. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО §30. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Географічна розминка Пригадайте з курсу фізичної географії України, що таке агрокліматичне районування. Сформулюйте, спираючись на матеріал § 28 та 29, основні закономірності розміщення галузей сільського господарства. Територіальна структура сільського господарства, як і промисловості, представлена насамперед пунктами, […]...

  4. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...

  5. Кредитні реформи Кредитні реформи – комплекс заходів держави, спрямованих на перебудову кредитної системи (її структури, форм і методів кредитування тощо) з метою її пристосування до нових потреб продуктивних сил і суспільного виробництва. Так, упродовж 1919- 1923 конгрес США прийняв чотири закони, які визначили функції центрального банку і функції контролю міністерства фінансів за грошовим обігом. Значні зміни до […]...

  6. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...

  7. Особливості здійснення революцій наприкінці 80-х ТЕМА 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ) §19. Демократичні революції. Трансформації посткомуністичного суспільства 1. Особливості здійснення революцій наприкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст. Криза, яка назрівала протягом тривалого часу, охопила всі країни Центральної та Південно-Східної Європи наприкінці 1980-х років. Вона проявилася в економічній, політичній, ідеологічній та […]...

  8. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...

  9. Грошові реформи Грошові реформи – повна (істотна) або часткова (якісна) структурна перебудова чинної грошової системи. Розрізняють Г. р. у вузькому та широкому значеннях. Перша передбачає проведення певних заходів щодо зміни чинної грошової одиниці й відповідної стабілізації грошей без істотної перебудови системи грошового обігу. Г. р. у вузькому значенні поділяють на формальну (зводиться лише до запровадження нового зразка […]...

  10. Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим людина прямує до самої себе через своє відношення до “Іншого”. Ця внутрішня диференційованість світу людини, що, умовно кажучи, складається із “Я”, “Іншого” та їх динамічної й суперечливої єдності, на свій […]...

  11. Здійснення влади народом Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 3. Здійснення влади народом Численні демократичні теорії можна поділити на дві групи: безпосередньої та представницької (репрезентативної) демократії. Перша виходить із того, що в демократичній державі воля народу й державна влада мають бути тотожні. Сам народ повинен безпосередньо брати участь у прийнятті найважливіших політичних рішень, здійсненні […]...

  12. УГОДА НА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ ДОДАТКИ (зразки первинних документів) Додаток 4 УГОДА НА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ М.______________________ “____ “____________________ 20__ р. Акціонерний банк, названий у подальшому “Банк”, в особі Голови Правління, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та названий у подальшому “Клієнт”, в особі, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цю […]...

  13. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...

  14. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...

  15. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...

  16. Агропромисловий комплекс (АПК) України Агропромисловий комплекс (АПК) України – міжгалузеве утворення, що включає сільське господарство та інші галузі народного господарства, функціонує на засадах координації, широко розвинених і регульованих нормами права інтеграційних та кооперативних зв’язках. АПК України в широкому розумінні охоплює виробництво засобів виробництва для сільського господарства і тісно пов’язаних з ним галузей, їх матеріально-технічне забезпечення та виробниче обслуговування, а […]...

  17. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...

  18. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...

  19. Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...

  20. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...

  21. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...

  22. Визначення пасивних операцій банку, порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ ТЕМА 4 ОБЛІК ПАСИВНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ 1. Визначення пасивних операцій банку, порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку Залучені ресурси, що надходять до банку, поділяються на: – грошові кошти, що зберігаються на розрахункових і поточних рахунках клієнтів; – грошові кошти, здані на депозитні рахунки юридичними й фізичними особами; […]...

  23. ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень Є. г. (в.) т. у хім. пром-сті становить 6-8 га, у видобувно-хім. підгалузі – 20-22, в пром-сті буд. матеріалів – 3-5 […]...

  24. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...

  25. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...

  26. Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...

  27. Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції Баланс міжгалузевий виробництва і розподілу продукції – частина балансу господарства держави, в якій за допомогою системи показників і розрахунків відображається відтворення сукупного суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом як у народному господарстві, так і в окремих сферах і галузях. Б. м. в. і р. п., з одного боку, – це зведена економічна таблиця, а […]...

  28. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...

  29. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...

  30. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 3. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень. Нове керівництво СРСР мало серйозні проблеми в сільському господарстві, яке на початку 1950-х років перебувало в катастрофічному стані. За роки повоєнної відбудови виробництво зерна не досягло довоєнного […]...

  31. Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...

  32. Витрати середні загальні (ВСЗ) Витрати середні загальні (ВСЗ) – сума всіх витрат виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Визначаються діленням суми постійних і змінних витрат на кількість виробленої продукції або додаванням середніх постійних та середніх змінних витрат. Розширення виробництва сприяє зниженню ВСЗ на виробництво одиниці продукції. Розширення підприємства за межі оптимального рівня може вплинути негативно – зростуть витрати на […]...

  33. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...

  34. Валова продукція підприємства Валова продукція підприємства – показник, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції у вартісній формі за певний час. В. п. п. промислового містить: вартість вироблених готових виробів; вартість реалізованих за межами підприємства напівфабрикатів власного виробництва; продукцію, виготовлену в підсобних і допоміжних підрозділах і реалізовану на стороні; роботи промислового характеру, виконані у звітному періоді на замовлення зі […]...

  35. Галузь із зростаючими витратами Галузь із зростаючими витратами – галузь національного господар­ства, що використовує вузькоспеціалізовані ресурси, пропозицію яких при потребі швидко збільшити неможливо. Тому розширення виробництва у таких галузях підвищує ціну ресурсів. Зростання ціни ресурсів збільшує витрати виробництва і відповідно й ціну одиниці продукції галузі. Отже, в Г із з в ціна рівноваги продукції завжди змінюється із зміною обсягів […]...

  36. Фази економічного циклу Фази економічного циклу – фази циклічного розвитку економіки, через які економіка окремої країни або групи країн проходить послідовно після початку кризи. Основними Ф. е. ц. є: криза (зниження реального обсягу виробництва); депресія (“тупцювання” виробництва на місці); пожвавлення (відновлення економічного зростання); піднесення (перехід економіки на рівень, вищий за попередній). В економічній літературі також виділяють такі фази: […]...

  37. Фонди обігу Фонди обігу – кошти торговельних, постачальницьких і збутових організацій, а також частина коштів промислових підприємств, використовуваних у сфері обігу, Ф. о. становлять частину оборотних засобів підприємств, які обслуговують процес руху товарів через сферу товарного обігу до споживача. Інша частина оборотних коштів обслуговує стадію виробництва і у Ф. о. не входить. Ф. о. складаються із грошових […]...

  38. Ринок вільний Ринок вільний – ринок, на якому відбувається торгівля товарами і послугами багатьох незалежних товаровиробників, жоден з яких не виробляє більшу частину продукції й неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції, взаємодію не регульованого попиту і пропозиції. Частка виготовленої кожним товаровиробником продукції є такою, що навіть об’єднання трьох-п’яти товаровиробників […]...

  39. Оптова (гуртова) ціна Оптова (гуртова) ціна – ціна, за якою промислові організації реалізують свою продукцію безпосередньо або через оптово-збутові організації іншим підприємствам, фірмам і компаніям великими партіями. Розрізняють 0.(г.)ц. підприємства (ціна, за якою промислове підприємство реалізує свою продукцію іншим підприємствам і торговим фірмам) і О.(г.)ц. промисловості (ціна, за якою оптові організації реалізують продукцію підприємствам – споживачам і торговельним […]...

  40. ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА)- див. Ємність господарства (виробництва) територіальна....

Ви зараз читаєте: Здійснення аграрної реформи
«
»