ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД

Related posts:

1. ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр., емпірична Соціологія, що застосовується у соціологічних дослідженнях, обмежується спостереженням у суспільному житті лише окремих сторін, здебільшого нематеріальних)....
2. Здоровий спосіб життя. Прислів’я про здоров’я І семестр ТЕМА “МЕДИЦИНА. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ” УРОК 34 Тема. Здоровий спосіб життя. Прислів’я про здоров’я Мета: – вдосконалювати навички усного мовлення, читання та аудіювання; – ознайомити й навчити вживати граматичні структури з Present Simple Passive Voice в усному та писемному мовленні; – навчити учнів уживати нові фразеологічні одиниці, давати характеристику; – формувати навички непідготовленого […]...
3. Здоровий спосіб життя учнів. Лікування в школі та за її межами І семестр ТЕМА “МЕДИЦИНА. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ” УРОК 39 Тема. Здоровий спосіб життя учнів. Лікування в школі та за її межами Мета: – вдосконалювати навички усного мовлення та читання тексту з повним охопленням змісту прочитаного; – навчити учнів вживання в ММ та ДМ нових ЛО; – практикувати учнів у ММ і ДМ за проблемною ситуацією, […]...
4. Тематичне оцінювання № 3 з теми “Медицина. Здоровий спосіб життя” І семестр ТЕМА “МЕДИЦИНА. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ” УРОК 46 Тема. Тематичне оцінювання № 3 з теми “Медицина. Здоровий спосіб життя” Мета: – перевірити рівень набутих знань, умінь і навичок з усного та писемного мовлення з вивченої теми; – перевірити вміння будувати речення, повідомлення, викладати думки в логічній послідовності; – прищеплювати повагу до навчання, індивідуальних та […]...
5. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ПРАКТИЧНА РОБОТА. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ Мета: розширити уявлення учнів про здоровий спосіб життя, про те, що позитивно, а що – негативно впливає на здоров’я; вчити учнів пояснювати, що таке спосіб життя, розпізнавати корисні і шкідливі звички; сприяти виконанню учнями правил здорового способу життя з метою набуття навичок здорового способу життя; виховувати відповідальність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
6. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
7. Спостереження. Досліди. Науковий експеримент. Теорія МЕХАНІКА РОЗДІЛ 1. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ § 2. Спостереження. Досліди. Науковий експеримент. Теорія Запитання до вивченого 1. Знання про навколишній світ людина здобуває із власних спостережень. Спостереження дають змогу встановлювати ті чи інші факти, за повних умов робити узагальнення фактів, формулювати загальні висновки та перевіряти їх. Але спостереження не завжди дають […]...
8. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
9. Фізика – наука про природу 1. Фізика – наука про природу Фізика – це фундаментальна наука про природу, про властивості матерії та закони її руху. Вивчає та досліджує елементарні частинки, атомні ядра, атоми та молекули, тверді тіла, рідини й гази, плазму, фізичні поля – гравітаційні, електромагнітні. Фізика вивчає механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові, акустичні та інші явища природи. За методами […]...
10. Плюралізм Плюралізм – 1) точка зору, що передбачає існування декількох або багатьох незалежних сутностей, позбавлених єдності. Така точка зору втілена, зокрема, в концепції факторів виробництва. П. доцільніше розглядати як наявність різних якостей у межах цілісної сутності (відображеної в теорії), які перебувають між собою у відносинах підпорядкування; 2) політична система суспільства, за якої соціальні верстви і групи […]...
11. ІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від лат. іdenticus – тотожний і fаcіо – роблю) – прийом наукового пізнання, при якому встановлюються тотожність, подібність об’єктів завдяки спільності певних рис, ознак. У соціальній психології ідентифікація широко застосовується при вивченні малих груп, класифікації лідерів, типології особистості. Ідентифікація тісно пов’язана з моделюванням як методом сучасного наукового пізнання. І. – процес, завдяки […]...
12. ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
13. СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
14. ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА – практика навчально-виховної роботи, що склалася стихійно й не дістала теоретичного обгрунтування та узагальнення. Філософія емпіризму, визнаючи чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм пізнання, виправдовує таке становище....
15. ОСНОВНІ ПОЯСНЕННЯ Історія психології: навчальний посібник ОСНОВНІ ПОЯСНЕННЯ Гілозоїзм – це підхід, у якому природа розглядається, як єдине матеріальне ціле, у якому є життя Анімізм – в центрі життя і природи знаходиться духовне, воно головує і від нього залежить все Детермінізм – це вчення, яке стверджує, що всі події в світі заплановані (мають програму, залежність) подіями минулого. […]...
16. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
17. Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
18. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
19. МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ Спостереження – цілеспрямоване й організоване дослідження об’єктів або явищ для точного й повного виявлення їхніх ознак. Це найпростіший метод наукового дослідження, який досить часто є основою чи складовою частиною інших методів. Правило – орієнтир використання методу спостереження може містити такі основні дії: 1. Визначене й […]...
20. Відеотехніка, розвідка, Технічні засоби, збирання інформації Економічна безпека підприємства Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА РОЗВІДКА (економічне шпигунство) 3.6. Технічні засоби збирання інформації 3.6.3. Відеотехніка в розвідці Відеотехніка в розвідці почала використовуватися не пізніше, ніж аудіотехніка. Підзорні труби і біноклі з’явилися набагато раніше радіопередавальних і радіоприймальних пристроїв. Крім них до цієї групи технічних засобів відноситься фотографічна й телевізійна техніка. “Ми, наприклад, – пише В. […]...
21. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
22. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
23. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
24. МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
25. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
26. АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
27. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
28. Державні соціальні стандарти Державне управління Державні соціальні стандарти. Гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок державних бюджетів. Показники, які використовуються для розрахунку мінімального місцевого бюджету, широко використовуються в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. Розробка державних соціальних стандартів здійснюється й в Україні....
29. АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
30. Методи біологічних наук – Загальна Біологія Біологія Загальна Біологія Методи біологічних наук Метод спостереження дає можливість аналізувати й описувати біологічні явища. На ньому грунтується описовий метод. Для того, щоб з’ясувати суть явища, необхідно перш за все зібрати фактичний матеріал і описати його. Порівняльний – дозволяє через зіставлення вивчати подібність і відмінність організмів та їхніх частин. Історичний – з’ясовує закономірності по-яви та […]...
31. Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання У попередній лекції наголошувалося на значенні свідомості, пізнання для життєдіяльності людини. Особливу роль у пізнавальному ставленні людини до світу відіграє така спеціалізована форма пізнання, як наука. Саме антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання і будуть у центрі нашої уваги в даній лекції. Спочатку розглянемо контроверзи “сцієнтизм […]...
32. Як вивчають явища природи Розділ І ФІЗИКА ЯК ПРИ РОДНИЧА НАУКА. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ &2. Як вивчають явища природи ✓ Які прилади використовують при вивченні явищ природи? 1. З’ясуємо, як люди отримують знання про природу. Так, розвиток астрономії розпочався зі спостережень за зоряним небом (рис. 3). Ви добре знаєте, що в ботаніці спостереження за розвитком рослин дають змогу встановити […]...
33. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОСЛІД 1. СПОСТЕРЕЖЕННЯ – ПОШУК ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ Уважно спостерігаючи природні явища, люди помічали в них певні закономірності. Так, день завжди заступає ніч, а ніч – день. Після зими завжди настає весна, слідом за нею – літо, а потім – осінь. Грози бувають звичайно під час дощу, причому грім […]...
34. Спостереження Спостереження – спосіб пізнання суспільного життя, в т. ч. окремих явищ і процесів розвитку економічної системи, що базується на безпосередньому їх сприйнятті і передбачає систематичний збір та облік фактів про них. Так, при вивченні витрат робочого часу здійснюється планомірно організований збір відомостей про виконання окремих операцій або прийомів робіт, на підставі яких формується цілісне уявлення […]...
35. Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
36. ВИБІРКА ОДНОСТУПЕНЕВА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВИБІРКА ОДНОСТУПЕНЕВА – вибірка, в якій на першому етапі відбору об’єкти репрезентації і одиниці спостереження збігаються. Як правило, такі вибірки застосовуються у випадку, якщо генеральна сукупність має порівняно невеликий обсяг. У такому разі при відборі одиниць спостереження використовуються методи випадкового відбору, крім районованого і гніздового. Однак є можливим застосування В. о. […]...
37. МІКРОХВИЛІ Екологія – охорона природи МІКРОХВИЛІ – різновид магн. випромінювання. Ділянка М. охоплює діапазон довжин хвиль від 0,1 мм до 1 м. Вони широко використовуються в пром-сті, медицині, побуті. Все більше використовуються мікрохвильові печі для підігрівання їжі. Харчові продукти, що зазнають дії М., поглинають мікрохвильову енергію, завдяки чому розігріваються без втрат теплоти. Вживання продуктів, розігрітих за […]...
38. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ – спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці процеси та явища можуть відрізнятися як за прир. характером, так і за антроп. впливом від базового фону, характерного для всієї біосфери....
39. ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, […]...
40. КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник КОНЦЕПЦІЯ (від лат. conceptio – сприйняття) – 1) Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2) Форма і засіб наукового пізнання, що є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї, теорії; науково обгрунтоване і логічно доведене вираження основного змісту теорії, але на відміну від теорії воно ще не може бути […]...