Згода

Related posts:

1. Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
2. Згода профспілкового комітету на звільнення працівника Згода профспілкового комітету на звільнення працівника – колегіальна постанова профспілкового комітету підприємства, установи, організації, винесена на прохання власника або уповноваженого ним органу, в якій виражено волю профспілкового комітету щодо звільнення з роботи працівника за однією з передбачених законом підстав. КЗпП України передбачено обставини, за яких трудовий договір з працівником може бути розірваний лише за попередньою […]...
3. Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як важливий найперший громадянський обов’язок, потребу, об’єктивну необхідність. У зв’язку з цим у суспільстві, як правило, мало розвинена терпимість до можливих відхилень від думок, точок зору, позицій більшості або окремих груп, […]...
4. Тактика в політиці Політологічний словник Тактика в політиці – сукупність певних прийомів і форм політичної діяльності, спрямованих на досягнення того чи іншого результату у політичній діяльності. Такі прийоми і форми використовуються залежно від конкретних ситуацій, які виникають у процесі реалізації стратегії політики. Загального вимогою до Т. в. п. є сприйняття стратегії, а не гальмування, дискредитація її. Політологія: Підруч. […]...
5. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) Політологічний словник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) – було утворене Генеральною Асамблеєю з 1 січня 1954 року. Діє на суто гуманній і політичній основі, забезпечуючи правовий захист громадян, а також на прохання урядів або ООН (Генерального секретаря або Генеральної Асамблеї) надає матеріальну допомогу біженцям. Розташоване УВКБ у Женеві і має понад 50 […]...
6. Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
7. КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – ідейна платформа консенсусу, узгодження позицій осіб, груп, держав та їх лідерів, усіх політичних сил щодо взаємоприйнятних умов існування, а за можливості й політичного курсу. Конструктивний К. п. спирається на ключові моменти демократичного процесу. Це процедура створення, здійснення й тлумачення статей угод, договорів, конвенцій, пактів, настанов на узгодження думок як основу для прийняття […]...
8. Контрреволюція Політологічний словник Контрреволюція (фр. contre-revolution) – політичний процес, зворотний революції. З позицій соціальних сил, що відштовхнуті революцією, К. – поновлення, встановлення справедливості, а з позицій революціонерів – це регресивний, зворотний (назад) рух. М. Головатий...
9. Баланс Політологічний словник Баланс (від фр. balance, букв. – терези)- 1) рівновага, врівноваження; 2) співвідношення взаємопов’язаних показників будь-якої діяльності, системи, процесу, явища, зокрема й у політиці. М. Головатий...
10. Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
11. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
12. Вакцинація політична Політологічний словник Вакцинація політична – попередження поширення шкідливих, небажаних тенденцій у політиці. М. Головатий...
13. Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...
14. Інновація Політологічний словник Інновація (від лат. innovatio) – нововведення, відновлення, оновлення, зміни) – в суспільних науках нововведення, оновлення. Поняття “І.” недавно увійшло у політичне життя і часто розуміється як щось певною мірою нове, яке використовується в політиці, політичному процесі та діяльності. М. Головатий...
15. Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
16. Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
17. Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади. Основними концепціями У. п. є: теорія раціонального вибору (людина, мовляв, намагається досягти в політиці максимального результату завдяки оптимальним, найменшим зусиллям і затратам); теорія мічиганської моделі (в політичній діяльності домінує партійна […]...
18. Гердер Йоган Готфрід Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія […]...
19. Банк даних Політологічний словник Банк даних (data-bank) – автоматизована інформаційна система централізованого збереження і колективного використання даних, зокрема у владній, науковій, економічній і політичній практиці. М. Головатий...
20. Сорокін Питирим Політологічний словник Сорокін Питирим (1889 – 1968) – російсько-американський соціолог, політолог, культуролог (комі за національністю). Закінчив Петроградський університет. Був одним із засновників Соціального товариства ім. М. Ковалевського. Автор понад 50 книг, у тому числі таких фундаментальних праць, як “Система соціології”, “Соціальна революція”, “Соціальна мобільність”, “Соціальна і культурна динаміка” та ін. Був репресований, висланий з Радянської […]...
21. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
22. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
23. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
24. Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...
25. Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) Політологічний словник Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) – поняття, що характеризує значний обсяг і високий рівень взаємоузгоджених позицій, зв’язків між суб’єктами суспільних відносин на основі вирішення ними конкретних проблем співробітництва і взаємодії. М. Головатий...
26. Вашингтон Джордж Політологічний словник Вашингтон Джордж (1732 – 1799) – відомий американський політичний діяч, перший президент США. Був командувачем поліції колонії Вірджинія, плантатором, активно виступав на захист прав колоній. Очолив війну за незалежність 1775 – 1783 рр., виступав за законодавче скасування рабства. В 1789 р. зі вступом у дію нової конституції США обійняв посаду президента. Після другого […]...
27. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
28. Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив ззовні. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. […]...
29. Групи тиску Політологічний словник Групи тиску – певна група людей, метою діяльності яких є тиск на вибір і прийняття політичних рішень. Характерними ознаками Г. т. є мінімум організації, умовний центр прийняття рішення, який працює без програм. Це лише певною мірою організовані групи (групи прихильників, автономні групи, групи, що здійснюють ефективний тиск на владу, на тих, хто приймає […]...
30. Заборона Політологічний словник Заборона (prohibition, ban) – заборона будь-чого; визначення (в тому числі офіційне) будь-чого суспільно недопустимим, шкідливим, не дозволеним для використання. Крайня З. – оголошення поза законом. Використовуються і такі поняття, як “заборонена зона”, “заборонений плід” тощо. М. Головатий...