Життєві форми рослин
Розділ V. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
УРОК 64
Тема. Життєві форми рослин
Мета. Пояснити учням поняття “життєві форми рослин” і в зв’язку з чим їх виділяють; які є життєві форми рослин.
Основні поняття і терміни: життєва форма організму, дерева, кущі, кущики, напівкущі, ліани, сукуленти, трав’янисті рослини, фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди, робота з підручником), наочні
Обладнання: дидактичні картки для проведення гри, таблиці або малюнки рослин різних життєвих форм (дерева, кущі, кущики, напівкущі, ліани, сукуленти, трав’янисті).
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. |
1. Організаційний момент. | 1 |
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 10 |
3. Повідомлення теми, мети та завдань | 3 |
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 14 |
5. Узагальнення і систематизація вивченого. | 10 |
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Гра “Знайди місце рослині”. Клас ділиться на групи. Кожній групі дають аркуш паперу, на якому написано назви рослин і назви екологічних груп рослин. Треба з’єднати стрілками рослину й екологічну групу (з однією чи з кількома). Перемагає та команда, яка за найкоротший час і з найменшою кількістю помилок виконає завдання.
Рослини | Екологічна група |
Кактус | Світлолюбні |
Елодея | Тіньовитривалі |
Стрілолист | Тіньолюбні |
Дуб | Холодостійкі |
Валіснерія | Теплолюбні |
Абрикос | Вища водяна рослинність |
Персик | Вологолюбні |
Томат | Посухостійкі |
Капуста | |
Верблюжа колючка | |
Конвалія | |
Молодило |
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Пояснювальна бесіда. Серед пристосувань живих організмів до середовища існування особливе значення мають так звані морфологічні адаптації, тобто зміни у зовнішній будові, що дали змогу жити рослині саме в тому, а не іншому середовищі існування. Певна морфологічна будова рослини, що склалася в процесі еволюції як пристосування до умов середовища, і є життєвою формою рослин. Пригадайте, про які життєві форми рослин ви знаєте з початкової школи. (Дерева, кущі, трав’янисті рослини). Сьогодні на уроці ми ширше розглянемо питання про життєві форми рослин.
План
1. Визначення поняття “життєва форма”.
2. Класифікація життєвих форм рослин.
3. Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром) (для учнів, які цікавляться біологією).
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Визначення поняття “життєва форма “
1. Розповідь. Життєва форма – морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя. Термін запропонував датський ботанік Е. Вармінг (1884). Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення. За кордоном широко користуються системою ботаніка К. Раункієра (1905, 1907), яка базується переважно на розташуванні бруньок відновлення щодо поверхні землі. Радянський ботанік І. Г. Серебряков розробив (1952, 1964) найповнішу систему, в основу якої поклав зовнішній вигляд рослини, тісно пов’язаний з ритмом її розвитку. Основні категорії життєвих форм (типи або класи) – дерева, чагарники і трави – відрізняються висотою, ступенем здерев’яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів. Вивчення життєвих форм рослин є предметом дослідження окремої галузі ботаніки морфології рослин. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних пагонів та кореневих систем з урахуванням ритму розвитку і тривалості життя. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів і, навпаки, рослини одного виду можуть утворювати кілька життєвих форм.
2. Розповідь вчителя супроводжується елементами бесіди про назви рослин, які належать до тієї чи іншої життєвої форми. Демонстрування відповідних малюнків.
Класифікація життєвих форм рослин
Наводимо одну з класифікацій життєвих форм рослин:
1. Дерева – багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти.
2. Кущі – багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.
3. Кущики схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см.
4. Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що у них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають.
5. Ліани – рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору.
6. Сукуленти – багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками, що містять запаси води.
7. Трав’янисті рослини – багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає уся рослина (однорічні).
Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром)
Серед спеціалістів-ботаніків популярна класифікація К. Раункієра за розміщенням бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні грунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, що різко змінюється.
– Фанерофіти (відкриті) – рослини, бруньки росту в яких розміщені вище за 30 см від поверхні землі. До них належать дерева і кущі.
– Хамефіти (приземисті) – рослини, бруньки відновлення яких розміщені біля поверхні грунту, або не вище 20-30 см від поверхні, взимку можуть перебувати під снігом. Це напівкущі та кущики.
– Гемікриптофіти (приховані) – рослини, бруньки відновлення яких розміщені на рівні поверхні грунту, або у самому поверхневому її шарі, часто вкритому підстилкою. До них належать більшість багаторічних трав.
– Криптофіти (заховані) – рослини, бруньки відновлення яких заховані у грунті чи під водою. До цієї групи належать рослини, які мають видозмінені пагони – цибулю, бульбу чи кореневище.
– Терофіти – однорічні рослини, які не мають бруньок, розмножуються лише насінням.
3. Робота з підручником. Опрацювання фрагменту статті про життєві форми рослин.
5. Узагальнення і систематизація вивченого.
1. Контрольно-оцінна бесіда. Поясніть, як ви розумієте зміст поняття “життєва форма рослини”. Які виділяють життєві форми рослин? Наведіть приклади рослин, які належать до цієї групи.
2. Виконання завдань практикуму.
А) З’єднайте стрілками термін і його визначення.
Дерева | У них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають |
Кущики | Рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору |
Напівкущі | Багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками, що містять запаси води |
Кущі | Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, які мають кілька рівноцінних стовбурів |
Ліани | Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, але низькі, не вищі за 50 см |
Сукуленти | Багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина (однорічні) |
Трав’янисті рослини | Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 5 м висоти |
Б) До однієї з груп життєвих форм підберіть три приклади рослин, які належать до цієї групи. Поясніть, чому і як, на вашу думку, у рослин утворилася саме така зовнішня будова. Охарактеризуйте значення цих рослин.
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.