Головна ⇒ 📌Менеджмент ⇒ Життєвий цикл інновацій

Життєвий цикл інновацій

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тема 2. Інноваційний менеджмент в системі управління організацією

2.4. Життєвий цикл інновацій

Й. Шумпетер підкреслював комплексність та динамічність інноваційної системи, тому інновація повинна розглядатись в контексті інноваційної діяльності. Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність по доведенню науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного до практичного застосування.

Комплексність інноваційної системи витікає з визначення, що інновація об’єднує науку, техніку,

економіку, підприємництво і управління.

Динамічність полягає у необхідності вивчення інноваційної діяльності тільки з позицій теорії життєвих циклів, стадій їх розвитку. Можна визнати два види життєвих циклів інновацій: “цикли створення” та “цикли реалізації” інновацій, які суттєво відрізняються за своєю структурою.

Інноваційний процес – це послідовний ланцюг дій, в ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги та втілюється в господарській практиці і громадській діяльності.

Основою інноваційного процесу – є процес створення

та засвоєння нових технологій. Цей процес потребує, як правило фундаментальних досліджень спрямованих на отримання нових знань про розвиток і закони природи та суспільства.

Модель інноваційного процесу має циклічний характер “наука – техніка – виробництво”.

Процес реалізації інновації прийнято називати інноваційним процесом. Це загальне визначення, але не повне, тому що воно не розкриває внутрішню структуру й специфічні особливості складного процесу якісного перетворення інновацій. Найбільш складним і багатоетапним є інноваційний процес реалізації продуктових (оновлення продукції) і технологічних (оновлення технології) новацій. Саме при його реалізації найбільш повно проявляються особливості й труднощі, з якими зіштовхуються підприємства – виробники продукції.

Як було відзначено, в інноваційній сфері використовуються два поняття “інновація-продукт” і “інновація-процес”. Основна їх розбіжність полягає в тому, що в першому випадку основна увага приділяється процесу створення нововведення, у другому – процесу його реалізації.

Кожний із процесів має свій життєвий цикл (ЖЦ) (табл. 2.1). З метою розрізнити два цикли – внутрішні інтервали ЖЦ “інновації – продукту” прийнято називати фазами, а етапи ЖЦ “інновації-процесу”

– стадіями.

Інноваційний процес можна визначити як процес перетворення нових наукових знань в інновацію. Інакше кажучи, інноваційний процес являє собою життєвий цикл інновацій, тобто послідовність робіт із всього циклу інноваційних перетворень (інакше – інноваційному циклу), і містить етапи створення, освоєння й промислової реалізації інновацій.

Інноваційні процеси, що забезпечують перехід від одного якісного стану об’єкта до іншого (більш високого), вимагають витрат ресурсів, тобто інвестицій і часу. Для ефективної реалізації інноваційних процесів і в цілому інноваційної діяльності суб’єктів ринкової економіки необхідна наявність ринків капіталу (інвестицій), новацій, інжинірингу й розвинутої інноваційної сфери.

Таблиця 2.1.

Життєві цикли інновацій

“Інновація-продукт”

“Інновація-процес”

1. Фаза “наука”. На цій фазі:

– проводять фундаментальні дослідження;

– розробляють теоретичні підходи до вирішення даної проблеми.

Цим займаються академічні інститути, вищі навчальні заклади, галузеві спеціалізовані інститути та лабораторії.

2. Фаза “дослідження”. На цій фазі:

– проводять прикладні дослідження;

– здійснюють експериментальні дослідження;

– розробляють експериментальні моделі.

Цим займаються наукові інститути та заклади, малі венчурні підприємства.

3. Фаза “розробка”. На цій фазі:

– визначають технічні характеристики нової продукції, розробляють інженерно-технічну документацію та конструюють новий продукт;

– створюють дослідні зразки;

– розпочинають експериментальне виробництво нового продукту.

Роботи на цьому етапі виконуються в спеціалізованих лабораторіях, дослідних виробництвах, конструкторських бюро, науково-дослідних підрозділах великих промислових підприємств.

4. Фаза “виробництво”. На цій фазі провадять:

– технічну й організаційну підготовку виробництва (матеріально-технічне забезпечення, створення допоміжних матеріалів, напівфабрикатів);

– масове виробництво.

Цей етап здійснюється безпосередньо на підприємстві.

5. Фаза “споживання”. Ця фаза охоплює:

– збут продукції;

– задоволення попиту споживача.

1. Стадія “зародження”:

Усвідомлення потреби, пошук або розробка нововведення.

2. Стадія “освоєння”: впровадження, випробовування, внесення необхідних змін.

3. Стадія дифузія”. поширення нововведення, тиражування.

4. Стадія “рутинізація”: реалізація нововведення в стабільні (стійкі) показники виробництва (експлуатації).

Часто для пояснення циклічності інноваційного процесу використовують модель стадій технологічних змін, що була розроблена Г. Роседжером (див. рис. 2.1).

Ця модель виглядає як кібернетична модель зі зворотнім зв’язком по кожному з елементів та стадій науково-технічного циклу. Ще цю модель називають інноваційним ланцюгом. Проте даний ланцюг є ідеальною моделлю, а в реальному житті часто трапляється, що етапи не пов’язані між собою, бо ланцюг рветься в часі і просторі.

Рис. 2.1. Модель стадій технологічних змін Г. Роседжера

Наприклад, світовий досвід показує, що 90% фундаментальних досліджень мають від’ємний результат. А з 10%, що зосталися, не всі мають практичне застосування. Крім того, багато відкриттів сталося випадково, вони не передбачалися планами досліджень. На стадії впровадження нових технологій у виробництво цей ланцюг також часто рветься. Наприклад, із кожних 10000 нових продуктів, що створюються в американській економіці за рік, 8000 швидко покидають ринок, а з 2000, що залишилися, тільки 100 продуктів забезпечують їх виробникам значну технічну перевагу та комерційний успіх. Саме з цих причин неможливо бути впевненим, що зробивши інвестиції на будь-якій стадії циклу ми досягнемо позитивного результату на наступному етапі. Тому сучасне управління інноваційним процесом спрямоване на створення умов для масового пошуку, результативних шляхів технологічних змін і швидкої підтримки позитивних знахідок1.

________________________________________________

1 Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін. – К: Заповіт, 1996. – С..42

Основні терміни і поняття: інноваційний менеджмент, інновація, інноваційна діяльність, інноваційний продукт, інноваційна продукція, інноваційний проект, пріоритетний інноваційний проект, інноваційне підприємство, інноваційна інфраструктура, псевдо інновації, інноваційний процес.

Питання до розділу 2:

1) Вкажіть основні цілі та завдання інноваційного менеджменту;

2) Назвіть об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності;

3) Класифікація інновацій за И. Шумпетером;

4) Класифікація інновацій за Г. Меншем;

5) Охарактеризуйте етапи життєвих циклів інновацій.