ЗІММЕЛЬ (SІММЕL) Георг
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЗІММЕЛЬ ( S ІММЕ L ) Георг (01.03.1858, Берлін – 26.09.1918, Страсбург) – нім. соціолог, філософ. У Берлінському ун-ті 3. студіював заг. історію, філософію, історію мистецтв, психологію, захистив докт. дис., присвячену філософії І. Канта (1881). З 1885 р. З. – приват-доцент Берлінського ун-ту, з 1901 р. – екстраординарний проф., з 1914 р. – проф. Страсбурзького ун-ту. Бібліографія праць З.: 31 монографія, 256 статей, есе тощо, в котрих розглядаються різноманітні питання історії філософії, соціології, філософії культури,
В своїй духовній еволюції З. пройшов шлях від крайнього до поміркованого релятивізму, в ранніх працях виступав з позицій прагматизму і еволюціонізму Г. Спенсера, застосовуючи взятий у нього принцип диференціації. Вплив І. Канта і А. Бергсона позначився на його гносеол. уявленнях: оскільки картина світу, за Кантом, визначається апріорними функціями, то і картина світу, яку подають природничі науки, є не точним відображенням дійсності, що переживається, а раціональною конструкцією духу. Шляхом особливого метафіз. дару – інтуїції філософ у змозі охопити всю світову цілісність, що закладена
З. – фундатор т. зв. формальної соціології, складовими формами об’єкта соціології він визначає такі: особистість і суспільство, зверхність і підпорядкування, конкуренція, поділ праці, наявність партій тощо. Поняття “суспільство” в соціології З. розширюється до поняття “спілкування” (соціальність), котре включає в себе утворення різного типу: держава, партія, реліг. громада, армія, спортивний гурток і т. ін. Зрозуміло, що ці соціол. категорії у З. відзначаються надзвичайною абстрактністю. Кінцева мета соціології, за З., полягає в загостренні нашої “соціальної свідомості”, у відкритті нових шляхів більш глибокого проникнення її у “живий потік життя”, в соціальну, а через неї і в “надсоціальну” цілісність Основні засади своєї соціології З. виклав у грунтовній праці “Соціологія” (1923), котрій передувала низка монографій (“Шопенгауер і Ніцше”, “Кант і Гете”, “Рембрандт”, “Релігія”, “Творчість актора” і ін.), які мали слугувати прикладами застосування соціол. категорій, узятих з різних галузей сусп. життя.
З належить багато цінних думок щодо соціол. аналізу міста, релігії, пізнання тощо; його філос. ідеї справили значний вплив на формування культурно-крит. позиції сучасного неомарксизму, а також знайшли відображення в філос. антропології.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...