ЗНАНЕЦЬКИЙ (ZNANIECKI)



Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЗНАНЕЦЬКИЙ (ZNANIECKI) Флоріан Вітольд (15.01.1882, Свьонтники, Польща – 23.03.1958, Урбана, США) – польськ. філос., соціолог, один із найвизначніших представників гуманістичної орієнтації у соціології XX ст. Здобув вищу освіту в ун-тах Варшави, Кракова, Женеви, Цюріха, Парижа. Акад. кар’єру розпочав як викладач філософії. Займався наук.-досліди, і викладацькою роботою в ун-тах Польщі (Познань) і США (Чикаго, Урбана). Наук, погляди З. формувалися під впливом “атипозитивіст. реакції” в науках про суспільство

(неокантіанство, М. Вебер, В. Дільтей, А. Бергсон), а також прагматизму і соціального біхевіоризму.

Виняткове значення у наук, біографії вченого відіграло знайомство з В. Томасом і їх подальша співпраця на соціол. ф-ті Чикагського ун-ту, результатом якої було, зокрема, капітальне дослідження “Польський селянин у Європі й Америці” (1918 1920). У цій праці властива представникам чикагської школи майстерність емпіричного аналізу поєднана з широкими теорет. узаг. Об’єктом соціології, на думку З., є специфічна соціокультурна реальність, або сфера цінностей і соціальної взаємодії. Цінністю є усе те, що має певне

значення дня людини. Соціальні цінності об’єктивні у тому розумінні, що втілені в конкретних явищах і речах, не залежних від окремого індивіда, проте водночас вони не можуть вважатися абсолютно незалежними від діючих індивідів. Суб’єктивними відповідниками цінностей є установки – форми індивідуальної свідомості, у яких віддзеркалено-об’єктивний зміст цінності. Таким чином, ціннісний підхід у соціології означає врахування наявності “чужої свідомості”, своєрідності суб’єктивного сприйняття реальності або врахування “гуманістичного коефіцієнта”. Такий підхід, на думку З., не лише не суперечить принципові наук, об’єктивності, а є єдино можливим при вивченні соціальної взаємодії. До основних категорій, застосування яких дає змогу здійснити системний аналіз соціокультурної реальності, вчений відносив категорії соціальної дії, соціальних відносин, соціальної особи та соціальної групи. Соціальну дію вважав за найпростіший елемент соціальної реальності, розглядаючи особистості і групи як більш складні утворення, що постають на грунті взаємодії. Методол. орієнтація визначається прагненням подолати однобічність як натуралізму, котрий об’єктивує соціальну реальність, так і неокантіанства і “філософії життя”, котрі тяжіють до її надмірної суб’єктивації. Соціологія для 3. є наукою номотетичною і емпірично обгрунтованою. Проте найбільш адекватним до вимог “гуманістичного коефіцієнта” вчений вважав не статист, аналіз, а біограф, метод, або метод особистих документів. У “Польському селянині” процеси змін у первинних групах іммігрантів (групова дезорганізація і реорганізація) вивчаються шляхом якісного аналізу змісту “особистих документів” – листів, щоденників, біографій, спогадів і т. ін.

В. Томас і З. одними з перших почали практикувати публікацію документальних джерел (зокрема, унікального щоденника польськ. іммігранта з селян В. Вишневського). Ряд праць 3. присвячено спеціальним галузям соціол. дослідження (соціологія міста, соціологія знання, соціологія виховання) та проблемам філософії культури. У книзі “Сучасні нації” вчений звернувся до проблеми формування сучасних європейських націй, значну увагу приділивши, зокрема, аналізові соціальних чинників формування і розвитку польськ. нації. Праці 3. сприяли становленню функціонального підходу у соціології, соціології розуміння, соціології культури та біограф, методу (див.) соціол. досліджень.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Мешканці грунтового середовища.
Ви зараз читаєте: ЗНАНЕЦЬКИЙ (ZNANIECKI)