ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ

Related posts:

1. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
2. ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ – основним завданням бджоляра є створення сприятливих умов для розвитку й росту бджолиних сімей. Бджолина сім’я активно росте навесні й у першу половину літа. Бджоли швидко старіють, тому за один сезон у сім’ї змінюється чотири-п’ять поколінь бджіл. Пасічник повинен до моменту головного узятку підійти з великою кількістю бджіл і печатним розплодом […]...
3. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. недоцільне, техн. неможливе або екол. небезпечне, однак у перспективі вони можуть бути використані (переведені в балансові)....
4. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОМИСЛОВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОМИСЛОВІ – обчислені в надрах під час геол. розвідки запаси корисних копалин категорій А, Б, С, без проектних втрат, що мають місце під час видобутку....
5. Запаси корисних копалин Запаси корисних копалин – кількість мінеральної та органічної сировини в надрах Землі, виявлена під час геологорозвідувальних робіт. Залежно від ступеня освоєння і використання родовищ, З. к. к. поділяють на категорії А, В, С. У категорії А виділяють: А, – достатньо вивчені, розвідані й підготовлені до видобутку, призначені для експлуатаційних робіт підприємств; А2, так само, як […]...
6. ЯКІ ВЕСНЯНІ ТУРБОТИ У ЛЮДЕЙ В МІСТАХ ТА СЕЛАХ? МАНДРІВКА ТРЕТЯ ПРИРОДА НАВЕСНІ Зустріч 48. ЯКІ ВЕСНЯНІ ТУРБОТИ У ЛЮДЕЙ В МІСТАХ ТА СЕЛАХ? Ти дізнаєшся, які радощі та турботи приносить весна людям в місті та селі. Пригадай! Як люди восени та взимку піклувалися про чистоту вулиць рідного міста чи села? Художня галерея Матінки Природи Поміркуй! Що потрібно робити, аби твоє рідне місто чи […]...
7. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІРОГІДНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІРОГІДНІ – виявлена кількість та екон. оцінена в земних надрах якість корисних копалин (балансові запаси), видобуток яких у даний час екон. доцільний....
8. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН БАЛАНСОВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН БАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. доцільне технікою, яка експлуатується чи освоюється пром-стю (техніка та технологія видобутку з дотриманням вимог щодо рац. використання багатств надр та охорони довкілля)....
9. ВІРОГІДНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ВІРОГІДНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин вірогідні....
10. ПРОМИСЛОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ПРОМИСЛОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин промислові....
11. ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД – маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об’єм підземних вод, що беруть участь у підземному стоку та займають об’єм пор у зоні насичення літосфери); заг. (підсумково-статистичні та дин. 3. п. в.); статичні, або вікові (частина […]...
12. ПОТЕНЦІЙНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІЙНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин потенційні....
13. ПРОГНОЗОВАНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ПРОГНОЗОВАНІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин прогнозовані....
14. БАЛАНСОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи БАЛАНСОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – див. Запаси корисних копалин балансові....
15. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані, або промислові, запаси категорій А, Б, С1 і попередньо оцінені С2. За сусп. – госп. призначенням 3. к. к. поділяють на балансові, що відповідають сучасному рівню експлуатації, і позабалансові, які […]...
16. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
17. ПРИДБАННЯ БДЖІЛ ПРИДБАННЯ БДЖІЛ. Бджоляр, який бажає придбати та працювати з тією або іншою породою, повинен насамперед ураховувати особливості кожної з них в умовах своєї місцевості. Примітивні породи, які склалися під впливом умов перебування й узятку, можуть виявитися не пристосованими до інших умов і замість прибутку завдаватимуть збитків. Наприклад, перевезення південних бджіл у північні широти можуть закінчитися […]...
18. КОРМИ БДЖІЛ КОРМИ БДЖІЛ – поживні речовини, що входять до складу меду, перги та бджолиного молочка, без яких неможлива нормальна життєдіяльність бджіл. У природі не існує готового меду й перги, тому бджоли переробляють нектар і пилок, зібрані з рослин, і складають їх у стільники. Бджолине молочко – найповноцінніший з усіх видів бджолиних кормів. Ним вигодовують молоді личинки […]...
19. ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ – явище небажане. Його використовують тільки у виняткових випадках, коли корми з якихось причин не поповнювали восени. Будь-яке підгодовування в період зимового спокою шкідливе для бджіл, викликає їхнє занепокоєння. Нерідко в сім’ях, які підгодовуються взимку, до моменту виставки не залишається й половини бджіл у порівнянні з тією кількістю, яка була під час […]...
20. ПАКЕТ БДЖІЛ ПАКЕТ БДЖІЛ використовується для висилання бджіл і матки поштою. їх висилають окремими бджолопакетами (у легких фанерних ящиках), невеликими сім’ями (відводками). Маток відправляють окремо. П. бувають 6- і 4-рамкові. У 6-рамковому П. має бути не менше ніж 1,5 кг бджіл, плодова матка, 6 відбудованих стільників, З з яких переважно печатного розплоду. Щоб не відбулося Обривів стільників […]...
21. ВЕСНЯНІ РОБОТИ ЛЮДЕЙ НА ГОРОДАХ, ПОЛЯХ І В САДАХ У РІДНОМУ КРАЇ ПРИРОДА НАВЕСНІ ВЕСНЯНІ РОБОТИ ЛЮДЕЙ НА ГОРОДАХ, ПОЛЯХ І В САДАХ У РІДНОМУ КРАЇ З настанням весни люди виходять у поле на весняні роботи. Орють землю, сіють зернові культури: жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, овес. На городах саджають картоплю. Для посадки відбирають бульби середнього розміру. Перед висаджуванням їх пророщують у світлому приміщенні. Картопля краще росте на […]...
22. ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ – маса деревини на корені незалежно від можливостей та доцільності її вилучення з госп. метою. 3. д. у світі оцінюються в 307,4 млрд м3....
23. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
24. ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться з метою з’ясування стану бджолиних сімей і створення умов для їхнього розвитку у весняний період. Ревізією визначають кількість стільникових рамок, воскової сировини, визначають воскозабезпеченість бджолосімей. Г. в. р. проводять після весняної виставки бджіл і першого їхнього обльоту. Чим раніше буде проведена перевірка стану бджолиних сімей, тим у кращий термін […]...
25. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
26. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОГНОЗОВАНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРОГНОЗОВАНІ – вірогідна кількість корисних копалин у земних надрах, що потребує натурного виявлення та екон. оцінки. Для з’ясування величини пром. (вірогідних) запасів корисних копалин визначають регіон пошукових робіт....
27. ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ. Лабораторна діагностика має на меті з’ясувати причину захворювання й установити точний діагноз. На підставі лабораторних аналізів пасічник зможе лікувати бджолині сім’ї належним чином. Для того щоб послати на дослідження матеріал, бджоляр повинен дотримувати таких правил. – При загибелі бджолиної сім’ї від кожної сім’ї потрібно […]...
28. ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується, а решта розподіляється між поверхневим стоком та інфільтрацією (якщо поверхнева частина грунту незамерзла або має порувату структуру, напр., під кроною лісу)....
29. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
30. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОТЕНЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОТЕНЦІЙНІ – виявлена та екон. оцінена в земних надрах кількість корисних копалин (позабалансові за паси), видобуток яких у даний час екон. не доцільний у зв’язку з низьким вмістом корисних компонентів, великою глибиною залягання, складністю видобутку, збагачення чи геол. умов розробки, віддаленістю від пром. центрів та з ін. причин....
31. КОНТРОЛЬНИЙ ВУЛИК КОНТРОЛЬНИЙ ВУЛИК – необхідний для контролю за станом медозбору. К. в. установлюють на підлогові або майданчикові ваги, що повинні бути як на стаціонарній, так і на кочовій пасіці. Показники, зняті з К. в., допомагають бджоляреві, по-перше, визначити початок головного узятку і його кінець, по-друге, керуючись цими даними, бджоляр зможе вчасно виконувати різні роботи на пасіці, […]...
32. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
33. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
34. КОРМОВІ БОБИ 2.3. КОРМОВІ БОБИ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кормові боби – високоврожайна зернобобова культура. У давні часи боби вирощували в Єгипті, Греції та інших країнах. Тепер їх вирощують майже в усіх країнах світу. Світова посівна площа бобів становить близько 5 млн га, в Україні – 5 тис. га. Боби вирощують у багатьох районах Росії, в Прибалтиці, Закавказзі, Середній […]...
35. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
36. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
37. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.9. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ У сільському господарстві нашої країни кількість кормових культур збільшується за рахунок використання рослин дикорослої флори. Нові культури відзначаються багатьма цінними господарсько-біологічними властивостями, високою продуктивністю і значним вмістом білка в зеленій масі. Багато з них дають високі врожаї протягом десяти і більше років. […]...
38. ПАРАТИФ ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) – інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони. Збудник хвороби – бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип’ятіння у воді […]...
39. ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ – перша ознака неблагополучної зимівлі бджіл. Перш ніж братися до лікування бджіл, треба з’ясувати причину, що викликала хворобу. Основні причини, що викликають 3. п. б. – недоброякісні корми (падевий, закристалізований й закислий мед); нозематоз; підвищена вологість у зимівнику, а отже, і в клубі бджіл, занадто сухе повітря в зимівнику, підгодування бджіл, огляд […]...
40. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...